План викладу. Хронологія 7–5 ст. до н.е. Заснування античних міст — Ольвії, Тіри, Феодосії, Пантікапея

1. Причини грецької колонізації.
2. Найголовніші міста-колонії. Духовне життя.
3. Державне життя. Господарство.
4. Боспорське царство.
5. Занепад грецьких міст-держав Північного Причорномор’я.

Хронологія

7–5 ст. до н.е.	Заснування античних міст — Ольвії, Тіри, Феодосії, Пантікапея, Фанагорії, Херсонеса, Керкінітиди
480–438 рр. до н.е.	Об’єднання античних міст і утворення Боспорського царства

Основні поняття та терміни

Колонізація – заселення та освоєння вільної території; а також: загарбання якоїсь країни або краю, що супроводжується визиском, підкоренням, а часом і винищенням місцевого населення.

1. Причини грецької колонізації

• Появу перших грецьких поселень у Північному Причорномор’ї історики відносять до середини 7 ст. до н. е.
• Отож, грецькі колонії на узбережжі Чорного моря – то, власне, міста переселенців-греків на вільних, незайманих землях. До переселення на чужину греків спонукали різні причини:

• прагнення до збагачення через розвиток торгівлі: на нових землях переселенці сподівалися закладати міста – своєрідні торговельні бази, через які прагнули збувати у віддалені землі вироби грецьких майстрів;
• пошук джерел сировини для ремісничої діяльності греків, адже Греція – гірська країна, тож їй притаманні малоземелля та обмеженість корисних копалин, інших природних багатств;
• втеча від злиднів на батьківщині.
• У колонізації Північного Причорномор’я велику роль відіграло грецьке місто Мілет.

2. Найголовніші міста-колонії

• Першою грецькою колонією на півдні України вважають поселення на острові Березань неподалік сучасного міста Очакова Миколаївської області. Мілетяни почали облаштовувати його в середині 7 ст. до н. е. Історики припускають, що те поселення називалося Борисфенідою (від грецької назви Дніпра – Борисфен).
• Протягом 6–5 ст. до н. е. грецькі переселенці опанували всім північним узбережжям Чорного моря. Їхні міста скупчувалися в основному в чотирьох регіонах – у Південному Побужжі, Подністров’ї, на Керченському півострові та на Південно-західному березі Криму.

• Тіра – біля гирла річки Тірас (Дністер), на місці сучасного Білгорода-Дністровського;
• Ольвія – на правому березі Буго-Дніпровського лиману (біля сучасного села Парутине Миколаївської області);
• Пантікапей – на Керченському півострові, на місці нинішньої Керчі;
• Херсонес – в околицях сучасного Севастополя;
• Керкінітида – на березі Каламітської затоки, на місці сучасної Євпаторії.

Забудова грецьких колоній

• Кожне грецьке місто на узбережжі Чорного моря забудовувалося за планом і відповідало законам містобудування материкової Греції.
• Усі великі міста були оточені міцними оборонними мурами з вежами та мали укріплені гавані.
• Усередині вони поділялися на квартали.
• У центрі міста розташовувалася головна площа – агора, поряд із нею – священне місце із храмами – теменос.
• Навколо агори споруджували важливі громадські споруди. У деяких містах їх розташовували на укріпленому пагорбі – акрополі.
• Будинки зводили з каменю, стіни тинькували, дах накривали черепицею. Місцевою особливістю північночорноморських міст були підвальні житлові приміщення.
• Уздовж вулиць прокладали каналізаційні труби. Були в грецьких містах і водогони.
• Кожне місто мало сільськогосподарську округу – хору. Хори складалися з невеличких поселень або й містечок, мешканці яких жили з городництва та садівництва, вирощуючи сільськогосподарську продукцію на спродаж.

Дата добавления: 2015-05-22