Господарське життя

• Провідним заняттям руського населення було сільське господарство.
• Чільне місце посідало рільництво.
• Окрім жита й пшениці, руські селяни вирощували різноманітні овочі: капусту, ріпу, огірки, гарбузи, часник, моркву, буряки, цибулю.
• Плекали наші предки й сади, віддаючи перевагу яблуням, грушам, сливам, вишням.
• Важливою галуззю сільського господарства було тваринництво: русичі розводили велику рогату худобу, свиней, овець, коней. У сільськогосподарських роботах застосовували коней.
• Значного поширення набули й сільськогосподарські промисли: мисливство, рибальство та бджільництво. За тих часів існували навіть окремі села, мешканці яких спеціалізувалися на певному промислі.
• За підрахунками дослідників у 13 ст. в Київській Русі ремісники знали не менше 78 спеціальностей.
• Провідною галуззю ремісничого виробництва був видобуток заліза.
• Залізо руські майстри-металурги добували з болотяної руди, що її плавили в спеціальних сиродутних горнах.
• Надзвичайного поширення набуло й залізоробне ремесло.
• На 12–13 ст. припав розквіт склоробства.
• Склоробні майстерні виготовляли матеріал для мозаїк – смальту, віконне скло, посуд, скляні браслети, персні, намиста, багато інших речей.
• Поважною справою було й гончарство.
• Крім названих, розвивалися й інші ремесла: обробка кістки, дерева й каменю, виготовлення цегли та вапна, кравецьке, шевське, обробка шкур, ткацьке тощо.
• Щодо організації ремісничого виробництва, то дослідники зазначають, що за формою воно було отчинним, коли залежні ремісники працювали у маєтках землевласників, вільним і державним, коли організатором ремісничого виробництва виступала князівська влада.
• Розвиток торгівлі був неможливий без обігу грошей.
• Спершу на руських землях ходили карбовані гроші інших держав – здебільшого арабські та візантійські монети.
• Першим почав карбувати власну монету Володимир Великий – срібники та златники.
• Від середини 11 ст. набули поширення гроші у вигляді зливків срібла усталеної ваги та форми – гривні.
• На наших теренах були відомі гривні двох видів – київські шестикутні та чернігівські плескаті.
• Осередками ремесла й торгівлі за часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави були міста.
• За підрахунками вчених, на середину 13 ст. було щонайменше 54 міста в Київській землі, 75 – в Чернігівській, 28 – в Переяславській, 94 – у Волинській, 46 – в Галицькій.
• До монгольської навали

• у Києві мешкало більше 50 тис.,
• у Галичі та Чернігові не менше 35–40 тис.,
• у Володимирі, Василеві жило близько 20 тис.,
• Переяславі та Білгороді – близько 15 – 17 тис.,
• Вишгороді – близько 12 тис.,
• Новгород-Сіверському, Луцьку, Перемишлі, Любечі жило по 3–5 тис. жителів,
• у більшості міст – від 300 до 1 тис. мешканців.
• Часом бурхливого народження міст дослідники називають другу половину 11–13 ст.

Писемність, освіта, наукові знання, література та музика Київської Русі й Галицько-Волинської держави

Дата добавления: 2015-05-22