Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основний виклад. План викладу Будівництво фортець і міських укріплень




План викладу

  1. Будівництво фортець і міських укріплень.
  2. Забудова міст.
  3. Кам’яне храмове будівництво Київської Русі.
  4. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства.
  5. Образотворче мистецтво.
  6. Книжкова мініатюра.
  7. Золотарство.

Хронологія

989– 996 рр. Спорудження Десятинної церкви.
1017–1037 рр. Спорудження Софійського собору, будівництво укріплень навколо «міста Ярослава», «Золотих воріт» у Києві.
1073–1078 рр. Будівництво Успенського собору Печерського монастиря в Києві.
1108 – 1113 рр. Будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві.
1157 р. Будівництво Успенського собору в Галичі.

Основні поняття та терміни

Ікони — у перекладі з грецької “зображення, образ” – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого Письма. Ікони творили за певними правилами – канонами, які не можна було змінювати. У цьому одна з головних відмінностей ікони від картини.

Молитва – усталений текст, який промовляється віруючими при звертанні до Бога, Ісуса Христа, Святого Духа, Пресвятої Богородиці, святих. Спілкування людини з Богом.

Оранта – ікона Богоматері, котра молиться, звівши руки вгору.

Мозаїка – техніка прикрашення підлоги та стін, за якою на цементну основу у визначеному порядку викладаються невеликі кольорові шматочки каменю або скла – смальти.

Фреска картина, намальована спеціальними фарбами на сирому тиньку.

Книжкові мініатюри ілюстрації, якими оздоблювали рукописні книги.

Панікадило – люстра у православному храмі з багатьма свічками або лампадами.

Фібула – металева застібка одягу, яка є одночасно прикрасою.

1. Будівництво фортець і міських укріплень

  • Для давньої Русі характерними були дерев’яні та земляні оборонні укріплення.
  • Такі укріплення надійністю не поступалися кам’яним, їх було важко зруйнувати і легко полагодити.
  • Головною частиною міських фортець за тих часів були зруби – городні.
  • Всередині їх засипали землею, а з боків скріплювали земляними укосами з допоміжними зрубами.
  • Для надання укосу більшої стрімкості його іноді укріплювали зі зовнішнього боку сирцевою кладкою.
  • Власне, укоси й утворювали земляні вали. Неприступності укріпленням надавали та рови.
  • Зразком давньоруських оборонних укріплень, що збереглися до наших днів, можуть служити вали Білгорода (нині село Білгородка Київської області) – могутньої фортеці, закладеної Володимиром Великим.
  • Кільце міських укріплень мало кілька воріт. Ворота розміщували в дерев’яних вежах або між двома вежами.
  • Надворотні вежі іноді були кам’яними (Софійські ворота «міста Володимира» в Києві), в особливих випадках над брамами будувалися відворотні церкви.
  • Перед воротами через рови були перекинуті дерев’яні мости (Овруч), що іноді підіймалися спеціальними пристроями.

2. Забудова міст

  • Великі міста складалися переважно із трьох частин. Перша – це дитинець, найстаріша частина міста, фортеця, укріплена стінами, валами й ровами.
  • Дитинець міста споруджали на погорбі, тому за давніх часів його ще називали Горою.
  • На дитинці, або Горі споруджали князівські та боярські двори, найважливіші церкви та собори.
  • Розміри дитинця були різними: від 10 гектарів у найбільших містах (Києві, Переяславі) до 0,5–1 гектара у менш важливих центрах.
  • Другу частину міста становив окольний "город" (інша назва – поділ).
  • Найчастіше його будували з напільної сторони дитинця і теж оточували укріпленнями.
  • Ця частина тогочасного міста сягала у великих містах 50–100 гектарів.
  • Саме тут мешкали ремісники та купці, тут був торговий майдан, численні церкви й монастирі.
  • Поза міськими укріпленнями були передмістясторони, або кінці.
  • Їх заселяли ремісники певної спеціальності: кожум’яки селилися біля води, гончарі – біля виходу глин тощо.
  • Забудова давньоруських міст була менш щільною, ніж забудова міст Західної Європи та Візантії. Зате залишалася земля для присадибних садків.
  • Будівлі розташовували рядами, між якими лишали проїзд – вулицю.
  • Напрям вулиць давньоруського міста нерідко залежав від рельєфу місцевості.
  • Сходилися вони до торгової площі, біля міських брам чи дитинця.
  • Головна вулиця, здебільшого, пролягала від головної брами окольного "города" до дитинця.
  • Вулиці вимощували дерев’яними настилами. Втім, траплялося мощення великими кам’яними брилами, обтесаними з лицевого боку, або битою цеглою.
  • Основним матеріалом для міського будівництва було дерево.

3. Кам’яне храмове будівництво Київської Русі

  • Камінь у будівництві наші предки почали застосовувати в 10 ст.
  • Найдавнішу кам’яну споруду – князівський палац, було відкрито археологами на Старокиївській горі.
  • У літопису ця споруда згадується пiд 945 р.
  • Протягом 989–996 рр. у Києві з каменю будували храм Богородицi, відомий під назвою Десятинної церкви – перший християнський кам'яний храм Київської Русі.
  • Кам’яне будівництво особливо пожвавилося за князювання Ярослава Мудрого.
  • У Києвi тоді було збудовано найбільший собор держави – Софiю Київську, Золоті Ворота, храми Георгіївського та Ірининського монастирів.
  • Будівництво розгорталося не тільки у стольному місті. У Чернігові князь Мстислав Володимирович 1036 р. заклав Спасо-Преображенський собор.
  • Видатною пам'яткою давньоруської архітектури був Успенський собор Печерського монастиря, збудований протягом 1073–1078 рр.
  • Він став своєрідним взірцем храмових споруд. Так, у 1108–1113 рр. великий київський князь Святополк-Михайло Ізяславич збудував Михайлівський Золотоверхий собор, який значною мірою, хоч у дещо зменшеному вигляді, повторював Успенський собор.
  • Прикметно, що більшість відомих нині мурованих архітектурних пам’яток було споруджено за часів роздробленості.
  • Тільки в Києві тоді збудували 19 кам’яних споруд. Над містом засяяли, зокрема, бані церкви Спаса на Берестові (1125 р.), Богородицi Пирогощої на Подолi (1136 р.), Кирилівської церкви тощо.
  • Багато храмів з’явилося у Чернігові. Досконалістю й майстерністю виконання вражають Борисоглібський собор, Успенський собор Єлецького монастиря, Iллiнська й П’ятницька церкви.
  • Споруджуючи храми, руські майстри застосовували візантійські прийоми, успадковані від архітектури Стародавнього Риму.
  • Наприклад, від стародавньоримської техніки походить спосіб мурування з тонкої цегли – плінфи – на вапняковому розчині з домішкою товченої цегли.

4. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства

  • Якщо на землях Волині будівничі дотримувалися традицій, що склалися на придніпровських теренах, то в Галицькій землі застосовували здобутки романської архітектури, поширеної в Угорщині, Чехії, Польщі.
  • Особливостями галицької архітектури є надзвичайна різноманітність типів споруд, для оздоблення яких часто використовували білий камінь та спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, з рослинним і геометричним орнаментом тощо.
  • Розквіту архітектура Галицької землі досягла у 12 ст. за князювання Ростиславичів. У стольних містах тоді з'явилися муровані князівські палаци, кам'яні храми, оборонні споруди.
  • Найвідомішою пам’яткою галицької архітектури є грандіозний Успенський собор у Галичі, збудований в середині 12 ст.
  • Величний собор, який був трохи менший за Київську Софію, символізував могутність Галицького князівства та її володаря Ярослава Осмомисла.
  • У соборі під час розкопок фундаменту було виявлено саркофаг самого князя.
  • Єдиною спорудою давнього Галича, що збереглася до наших часів, є церква св. Пантелеймона, побудована в другій половині 12 ст.(сучасне село Крилос Івано-Франківської області).
  • У 13 ст. значним архітектурним центром був Холм, де продовжували розвиватися традиції галицької архітектури.
  • На жаль, жодна із пам’яток холмської архітектури не збереглася, але Галицько-Волинський літопис розповідав про собор Іоанна Златоуста, яку князь Данило спорудив і відновив після пожежі Холма 1256 р.
  • Серед збережених храмових споруд Волині найстаршим є Успенський собор у Володимирі, збудована за князя Мстислава Ізяславича в 1160 р.
  • У 13 ст. на Західній Волині з’явився новий тип оборонних споруд – великі оборонні вежі-донжони, побудовані з каменю або цегли.



Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 412; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.