Обрання гетьманом Івана Виговського

ГЕТЬМАН І.ВИГОВСЬКИЙ, ЙОГО ЗОВНІШНЯ ТА ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

СТАНОВИЩЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ ПІСЛЯ СМЕРТІ Богдана хМЕЛЬНИЦЬКОГО

Внутрішнє становище Української держави по смерті Хмельницького переважно зумовлювалося зовнішніми факторами.

• Розпалася спілка держав проти Речі Посполитої.
• Трансильванія зазнала поразки.
• Бранденбурзький правитель відокремив від Речі Посполитої Пруссію та остаточно об'єднав її з Бранденбургом.
• Швеція, втягнута у війну проти Данії, вивела війська з Польщі й невдовзі уклала мирні угоди з Московією та Річчю Посполитою.
• Польща, аби помститися українцям за принизливі поразки минулих літ, разом із Кримським ханством розпочала приготування до нової війни.
• Вдався до наступу проти незалежності Української держави й царський уряд. Свідченням того стали "статі" ("пункти"), з викладом основних положень нового бачення російським престолом українсько-російських відносин, що їх привіз до Чигирина царський посол А.С.Матвєєв.

У них, зокрема, йшлося про те, що

1) у найбільших українських містах мають стояти царські воєводи з військом, утримуватись вони повинні за рахунок місцевого населення; 2) податки з оренди, доходів і млинів мають надходити до царської скарбниці; 3) кількість реєстрових козаків має бути скорочена до 10 – 40 тис. чол.; 4) надалі кандидатуру гетьмана слід узгоджувати з царем; 5) обраного київського митрополита обов’язково направляти на посвячення до московського патріарха тощо.

Головною причиною зміни курсу Російської держави щодо України влітку 1657 р. було невдоволення московського уряду тим, що досі не встановлено реального контролю над територією Війська Запорозького, а українське керівництво послідовно ухиляється від виконання положень договору 1654 р. про обмеження міжнародних зносин гетьманського уряду та збирання податків у царську скарбницю.

На внутрішньому становищі Української держави позначилась і тривала війна.

• Ситуація ускладнювалася поглибленням розбіжностей між прихильниками різних зовнішньополітичних орієнтацій, між правобережними та лівобережними полками.

Ще за життя Богдана Хмельницького, 5-11 квітня 1657 р., Старшинська рада внесла ухвалу про передачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію.

Втілення тієї ухвали в життя означало б запровадження спадкоємності гетьманської влади, тобто встановлення в Україні монархічної форми правління.

• Одначе після смерті гетьмана Хмельницького ситуація змінилася. 23-26 серпня в Чигирині відбулася Старшинська рада, на якій гетьманом, до повноліття Юрася Хмельницького, було обрано генерального писаря Івана Виговського.

Дата добавления: 2015-05-22