Особистість. Кінець гетьманування Виговського гучна перемога під Конотопом не поклала край розбратові в Україні

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

ЗАСАДНИЧІ ТЕЗИ

ПОРУШЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ - ГЕТЬМАНЩИНИ

Причини повстання

Кінець гетьманування Виговського

• Гучна перемога під Конотопом не поклала край розбратові в Україні. Поміж українців не було єдності щодо подальшої долі Батьківщини. Незалежну Україну кожне угрупування розуміло по-своєму, обстоюючи передусім власні інтереси.
• Отож одразу після Конотопської битви вибухнуло нове антиурядове повстання, на чолі якого було поставлено Юрія Хмельницького.

• Рядові козаки й селяни підтримали його, боячись, що разом із запровадженням Гадяцького трактату повернуться національно-релігійні утиски і панщина.
• Лави повстанців збільшували й ті, хто не хотів послаблення Москви як ймовірного союзника в боротьбі проти Польщі.
• До повстанців прилучалися мешканці Лівобережжя, бо їх лякала можлива війна проти Московії, яка розгорталася б на їхній землі.
• У вересні 1659 р. під Германівкою на Київщині зібралася козацька рада.
• Козаки відмовилися визнати Гадяцький трактат, виступили проти союзу з польським королем і висловили недовіру гетьманові Виговському.
• Після ради Виговський, не бажаючи Україні нового лиха, що заподіяла б громадянська війна, зрікся булави й подався на рідну Волинь, яка тоді перебувала під владою польського короля, а гетьманом було обрано Юрія Хмельницького.

• Укладення Андрусівського договору - одна з найтяжчих подій другої половини XVII ст. Договір засвідчив втрату територіальної цілісності Української держави, узаконивши й закріпивши насильницький поділ українських земель між Польщею та Московією.

1659 р., жовтень	Підписання Ю.Хмельницьким і московським урядом Переяславських статей.
1660 р., вересень-жовтень	Чуднівська воєнна кампанія. Укладення Слободищенського трактату.
1663 р., червень	Козацька (чорна) рада в Ніжині. Проголошення гетьманом І.Брюховецького.
1663-1668 рр.	Гетьманство І.Брюховецького на Лівобережній Україні.
1663-1665 рр.	Гетьманство П.Тетері на Правобережній Україні.
1665 р., жовтень	Підписання Іваном Брюховецьким Московських статей.
1666 р., січень	П.Дорошенка обрано гетьманом правобережних полків.
1667 р., 30 січня	Андрусівське перемир'я між Москвою та Річчю Посполитою. Закінчення московсько-польської війни.

Юрій Хмельницький був наймолодшою дитиною Богдана Хмельницького та його першої дружини Ганни Сомко. Гетьман дістав непогану домашню освіту, був добре обізнаний зі Святим Письмом, знав кілька мов - грецьку, латину, польську. Вчився Юрій Хмельницький і в Києво-Могилянській академії, але недовго, бо через погіршення здоров'я гетьман повернув сина до Чигирина, де той продовжив навчання вдома.

Ім'я гетьманича в джерелах дедалі частіше згадується після 1653 р., коли по загибелі старшого брата Тимоша він став єдиним спадкоємцем Богдана. Старий гетьман готував ґрунт для передачі булави Юрію, зокрема призначив 16-літнього сина наказним гетьманом в одному з відповідальних походів. Але, як мовиться у прислів’ї, до булави треба голови. Юрій Хмельницький міг стати добрим ученим, письменником, але був зовсім нездатний до ролі гетьмана та військового діяча.

Павло Тетеря походив з української київської шляхти. Він народився у 20-х рр. XVII ст. Здобувши освіту, став підписком (канцеляристом) у Луцькому гродському суді. У 1648 р. приєднався до Богдана Хмельницького. З 1649 р. - переяславський полковий писар, з 1653 р. - переяславський полковник. Павло Тетеря мав неабиякий хист дипломата, за що його особливо цінував Богдан Хмельницький. Перебуваючи в Чигирині при гетьманові, він брав участь майже в усіх дипломатичних переговорах. Так, 1649 р. був на чолі посольства до трансильванського князя Юрія (Дєрдя) ІІ Ракоці; 1652 р. супроводжував Тимоша Хмельницького в подорожі до Ясс, коли той мав одружитися з дочкою молдавського господаря. У 1654 р. разом із Богдановичем-Зарудним очолив посольство до Москви, де обговорювався й затверджувався українсько-московський договір. Тетеря був одним із авторів Гадяцького договору 1658 р. та Слободищенського трактату 1660 р. Після загибелі Данила Виговського (брата Івана Виговського) одружився з його вдовою - дочкою Богдана Хмельницького Катериною.

Дата добавления: 2015-05-22