Андрусівський договір

Московський договір 1665 р.

БОРОТЬБА ЗА ВЛАДУ НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ. ГЕТЬМАН ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ

• На Лівобережній Україні у квітні 1662 р. переяславський полковник Яким Сомко скликав у Козельці старшинську раду.
• Рада обрала Сомка гетьманом. Проте обіймав він цю посаду лише місяць, бо московський уряд, не довіряючи Сомку, не визнав законності його обрання.
• У Москві воліли бачити гетьманом запорозького отамана Івана Брюховецького.

• Налагодивши тісні зв’язки з впливовими московськими урядовцями, він зміг переконати царя у своїй відданості московському престолу.
• Вдаючись до хитрощів, підлещуючись до найвпливовіших осіб, легко погоджуючись на поступки у відносинах України з Московією, він отримав те, чого не мали інші претенденти на гетьманство на Лівобережній Україні, - підтримку московського царя, а відтак і військову допомогу.
• Брюховецький розумів, що хоч би якою великою була московська підтримка, та все ж таки обирати на гетьманство його має козацтво. Зваживши на внутрішньополітичну ситуацію, він брехливими обіцянками прихилив на свій бік Запорозьку Січ, козацькі низи і міщанство.
• 17-18 червня 1663 р. в Ніжині зібралася рада, в якій взяли участь разом із козаками селяни та міські жителі. Спираючись на підтримку козацьких низів, які рішуче виступали проти старшини, а також під тиском московських військ Іван Брюховецький здобув перемогу над Сомком.
• Доступившись до влади, Брюховецький дуже швидко зрікся передвиборних обіцянок.
• Владний і честолюбний, Брюховецький не відмовлявся від планів об'єднання українських земель під однією булавою. У цьому переконує його участь у воєнних діях 1663-1665 рр.

У своїй діяльності Іван Брюховецький спирався на підтримку Москви. Він робив чималі поступки московському урядові. У 1665 р. Брюховецький - перший з українських гетьманів - поїхав до Москви "побачити пресвітлі очі государя".

Там він погодився підписати новий договір.

• Московські воєводи й залоги отримували право перебувати майже в усіх великих містах.
• Збирання податків покладалося на московських воєвод, а збори повністю мали надходити до царської казни.
• Вибори гетьмана могли відбуватися лише з дозволу царя та у присутності царського представника.
• Гетьманський уряд позбавлявся права на проведення самостійної зовнішньої політики.

Московські статті істотно обмежували автономію Лівобережної Гетьманщини, посилювали її залежність від московського царя.

Тим часом Московія та Річ Посполита розпочали переговори. Закінчилися вони підписанням 30 січня 1667 р. в с. Андрусові (поблизу Смоленська) перемир'я.

Московія	Польща
Воєнні дії між цими державами припинялися. Встановлювалося перемир'я на 13,5 років.
Під владою Московії залишалася Лівобережна Україна, їй поверталися Сіверщина, Смоленщина і на два роки - Київ.	За Польщею закріплювалися землі Білорусі й Правобережної України.
Запорозька Січ переходила під контроль обох держав.

Дата добавления: 2015-05-22