Проголошення Петра Дорошенка гетьманом усієї України

БОРОТЬБА ГЕТЬМАНА ПЕТРА ДОРОШЕНКА ЗА ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНИ

• Гетьманство Петра Дорошенка на Правобережжі (1665-1676) розпочалося за надзвичайно складних умов. Козацьку Україну було поділено на дві Гетьманщини. Особливо страхітливого спустошення зазнало Правобережжя, де внаслідок воєнних дій і громадянської війни було знищено 65-70 % населення.
• Дорошенко насамперед удався до заходів, спрямованих на поліпшення внутрішнього становища.
• Усіляко заохочував заселення спустошених південних районів Правобережжя. Послідовно захищав інтереси козацького стану.
• Щоб позбутися залежності гетьмана від старшини, прагнув запровадити довічну гетьманську владу.
• Створив постійне військо, яке налічувало близько 20 тис. сердюків.
• Великою духовною підтримкою став для гетьмана приїзд до Чигирина православного Київського митрополита Йосифа Нелюбовича-Тукальського.

Головний сенс власної діяльності Петро Дорошенко вбачав у зміцненні своєї влади на Правобережжі та поступовому об'єднанні всіх українських земель в межах однієї держави.

• Це призвело до війни між Річчю Посполитою та Україною.
• У лютому 1666 р. Старшинська рада підтримала політичну програму, висунуту Дорошенком. Було ухвалено:

• вигнати поляків з України;
• укласти союз із кримським ханом;
• виступити на Лівобережжя, щоб об'єднати його з Правобережжям під владою одного гетьмана - Дорошенка.
• У грудні 1666 р. Дорошенко разом із загонами татар знищив 6-тисячний польський загін під Браїловим на Брацлавщині. Одначе той вдалий виступ не поклав край розбрату в Україні, а лише придушив її поділ.
• Звістка про підписання Московією та Польщею Андрусівського договору боляче вразила правобережного гетьмана і спонукала його до відновлення воєнних дій проти Польщі.

• На початку 1668 р. на Старшинській раді в Чигирині правобережний гетьман знову порушив питання про об’єднання Гетьманщини, цього разу під протекторатом Туреччини.
• Таке саме рішення ухвалила й рада на Лівобережжі.
• Лівобережну Україну, а також Слобожанщину охопило антимосковське повстання. Цікаво, що очолив його Брюховецький, який намагався у такий спосіб утримати владу.
• На початку березня 1668 р. московські залоги було вигнано з більшості міст Лівобережжя. Іван Сірко очистив від московитів усю Слобідську Україну, крім Харкова.
• Це спонукало Дорошенка виступити в похід із надією на возз’єднання українських земель. У червні 1668 р. він переправився через Дніпро й вирушив назустріч Брюховецькому.
• 8 червня в таборі під Опішнею, що на Полтавщині, козаки вчинили бунт, вбили Брюховецького, а Дорошенка обрали гетьманом обох боків Дніпра.
• Щоб контролювати ситуацію на Лівобережжі, Дорошенко розташував у найбільших містах свої залоги. Вся Україна опинилася в його руках.
• Проте закріпити владу новообраному гетьманові на Лівобережжі не поталанило.
• З півночі загрожувала Московія.
• На заході пішли в наступ війська Речі Посполитої.
• Запорожці висунули свого претендента на булаву - племінника Брюховецького Петра Суховія.

Все це змусило Дорошенка повернутися на Правобережжя.

• На лівому боці Дніпра наказним гетьманом залишався чернігівський полковник Дем'ян Многогрішний.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ДЕМ'ЯНА МНОГОГРІШНОГО (1669-1672 рр.)

• Переговори про обрання Многогрішного гетьманом Лівобережжя тривали всю осінь 1668 р.
• Врешті-решт Многогрішний погодився на повернення під зверхність царя за умови виведення московських залог з українських міст.

Дата добавления: 2015-05-22