У 1677 р. відбувся Перший чигиринський похід 60-90-тисячного турецько-татарсько-ногайського війська

Центром військового протистояння двох гетьманів стала колишня гетьманська столиця Чигирин.

ЧИГИРИНСЬКІ ПОХОДИ ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКОГО ВІЙСЬКА

Зречення Петром Дорошенком гетьманства

Ціною надзвичайної жорстокості Правобережжя було повернено під владу Дорошенка.

• Такі обставини не додавали популярності Дорошенкові.
• Його покинули навіть сердюки та найближчі родичі.
• Аби повернути втрачену довіру, Петро Дорошенко вирішив відмовитися від турецького протекторату. Після тривалих вагань гетьман з усіх бід обрав тоді московську.
• 10 жовтня 1675 р. на козацькій раді в Чигирині в присутності представника Запорожжя Івана Сірка він присягнув цареві. Але московський уряд не визнав тієї присяги.
• У вересні 1676 р. московська армія й козаки Самойловича взяли в облогу Чигирин. Дорошенко виїхав до табору Ромодановського й Самойловича, 19 вересня здав клейноди і присягнув на вірність цареві.

• Зречення Дорошенком гетьманства Туреччина сприйняла як подію, що суперечила її політичним планам, бо розраховувала на значну частину України.
• Вихід із такої невигідної ситуації султан пов'язував з особою Юрася Хмельницького.
• У зв’язку з подіями на Україні Юрася було звільнено зі стамбульської в’язниці Єдикуле та проголошено князем Сарматії (України).
• Навесні 1677 р. Юрій Хмельницький із загонами турецького війська вирушив на Україну.
• Зупинившись у Немирові, він почав розсилати універсали з вимогою визнати його владу. Такі дії Хмельниченка перешкоджали намірам Самойловича об'єднати обидва береги Дніпра під своєю булавою.

• Свій загарбницький похід проти України Туреччина виправдовувала прагненням повернути землю та булаву Юрію Хмельницькому.
• Турецький уряд намагався використати популярність імені Хмельницького, аби прихилити на свій бік українську людність і нейтралізувати козацтво.
• Перший удар турки вирішили завдати саме Чигирину, бо місто мало важливе стратегічне значення:

• було гетьманською резиденцією;
• найміцнішою фортецею на перехресті важливих шляхів углиб України, Польщі та Московії;
• у Чигирині стояла численна козацько-московська залога.
• Власне, вона захищала фортецю протягом кількатижневої облоги.Коли ж до міста підійшли головні об’єднані українсько-московські сили на чолі з Ромодановським і Самойловичем, турки були змушені відступити.
• Невдале завершення походу 1677 р. не змінило намірів турецького султана оволодіти Чигирином та всією Правобережною Україною. Це добре розуміли Самойлович і московські воєначальники.
• Проте якщо для українців оборона Чигирина була справою честі, то в Москві до неї поставилися байдуже.
• Саме тому головнокомандувач московського війська боярин Ромодановський, вирушаючи в Україну, отримав таємну інструкцію: в разі неможливості втримати Чигирин - зруйнувати його укріплення й вивести військові сили з фортеці.

Дата добавления: 2015-05-22