За Конотопськими статями

Червня 1672 р. в Козацькій Діброві між Конотопом і Путивлем відбулася Генеральна військова рада. На ній за згодою московського князя Григорія Ромодановського гетьманом було обрано генерального суддю Івана Самойловича.

ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ІВАНА САМОЙЛОВИЧА

Заходи Многогрішного щодо реорганізації державного життя Лівобережної Гетьманщини

Козацька Україна знову розпалася на дві Гетьманщини.

• Переговори між московським урядом і Многогрішним завершилися укладенням Глухівських статей. 9 березня 1669 р. на Генеральній раді в Глухові Многогрішного проголошено гетьманом Лівобережної України.

За Глухівськими статями, що складалися з 27 пунктів,

• московські воєводи лишалися тільки в п’яти містах, причому вони не мали права втручатися у справи місцевого врядування;
• встановлювався козацький реєстр чисельністю 30 тис.;
• гетьман мав також право утримувати наймане військо - 1 тис. компанійців;
• гетьманові заборонялося вступати в зносини з іншими державами;
• податки мала збирати тільки старшина;
• ускладнювався перехід селян до козацького стану.

Деякі поступки з боку Москви були зумовлені її прагненням запобігти новим проявам козацького невдоволення.

Обраний гетьманом, Многогрішний намагався захищати інтереси України, прагнув об'єднати українські землі під однією гетьманською булавою.

• Виступаючи проти рішень Андрусівського договору, він домігся, щоб Київ із передмістями залишився у складі Лівобережної України.
• Одним із напрямів діяльності Многогрішного було зміцнення гетьманської влади й поступове ослаблення ролі козацької старшини. Саме з цією метою й було створено наймане військо.
• Дем'ян Многогрішний обстоював автономію України, намагався подолати промосковські настрої серед козацької старшини. З цією метою вдався до зміни ненадійних полковників вірними собі людьми.
• Це викликало невдоволення козацької старшини. Обурювало передусім надмірне прагнення гетьмана до особистого збагачення, а також те, що він не рахувався зі Старшинською радою - сам вів переговори з московськими послами, без військового суду карав навіть полковників, роздавав урядові посади своїм родичам.

• Крім виборів гетьмана, на раді в Козацькій Діброві провели переговори гетьманський та московський уряди, уклавши угоду, відому під назвою Конотопських статей.
• 10 пунктів нової угоди доповнювали Глухівські статті й порівняно з ними ще більше обмежували владу гетьмана.

• гетьманові заборонялося без царського указу та Старшинської ради висилати посольства до інших держав, а також підтримувати відносини з Дорошенком;
• гетьманові не дозволялось позбавляти старшину посад, карати без згоди Старшинської ради або вироку військового суду;
• козацькі посли не мали права брати участь в переговорах із представниками польського уряду в Москві у справах стосовно України.

Дата добавления: 2015-05-22