Походи проти Дорошенка московської армії та полків лівобережного гетьмана

За цим договором

Похід султанського війська на Україну

Боротьба за гетьманство між Петром Дорошенком, Петром Суховієм та Михайлом Ханенком

• За таких умов Дорошенко спромігся утримати гетьманство на Правобережжі.
• Гетьманську булаву він мусив виборювати, долаючи, з одного боку, зазіхання Суховія, а з іншого - "новообраного гетьмана", уманського полковника Михайла Ханенка, владу якого визнали кілька правобережних полків і Січ.
• Обрання Ханенка загострило ситуацію на Правобережжі.

Розпочалася кривава війна між прихильниками Ханенка й полками Дорошенка.

• На початку серпня 1671 р. польська армія під орудою коронного гетьмана Яна Собеського розгорнула воєнні дії проти України.
• На середину жовтня Річ Посполита встановила своє панування майже над усією територією Брацлавщини, а наприкінці жовтня король Михайло Вишневецький офіційно затвердив правобережним гетьманом Михайла Ханенка.

• Наприкінці травня 1672 р. 100-120-тисячна армія, очолювана султаном Мехмедом IV, рушила в похід на Брацлавщину. Так на Правобережжі розпочалася ще одна війна.
• Найстрашнішим було те, що українці брали у ній участь у складі обох армій: Дорошенко зі своїми військами воював на боці Туреччини, Ханенко - на боці Польщі.
• Петро Дорошенко, дочекавшись татар, перейшов у наступ і 8 липня під Четвертинівкою розбив підрозділи польського війська та загони Ханенка. 18 серпня 1672 р. об’єднані українсько-турецько-татарські сили здобули потужну Кам'янець-Подільську фортецю і рушили на Галичину.
• На початку вересня було оточено Львів. Не маючи засобів для продовження війни, польський уряд 18 жовтня 1672 р. уклав у Бучачі мирний договір.

Туреччина	Україна (Дорошенко під протекторатом Туреччини)	Польща
отримувала від Польщі Подільське воєводство з Кам'янцем	мав опікуватися Брацлавщиною й Південною Київщиною	залишала за собою Галичину, Волинь та Північну Київщину

Бучацький договір не приніс Правобережжю бажаного миру, оскільки Польща не збиралася відмовлятися від втрачених українських земель й шукала приводу, аби повернути їх собі. Водночас Московія сприйняла Бучацький договір як зречення Польщею прав на Правобережну Україну.

• Царський уряд вирішив скористатися можливістю, не порушуючи Андрусівського перемир'я, захопити Правобережжя.
• Переговори з цього питання успіху не мали, і цар наприкінці 1673 р. наказав Ромодановському й Самойловичу розпочати воєнний наступ проти Дорошенка.
• До початку березня 1674 р. війська московського воєводи й нового лівобережного гетьмана оволоділи основними містами Правобережжя України.
• 16-17 березня в Переяславі відбулася рада, на яку прибула старшина 10 правобережних полків. На раді Ханенко поклав гетьманську булаву, Дорошенка формально було усунуто від влади, а гетьманом обох боків Дніпра проголошено Самойловича.

Це означало державне об'єднання обох частин України під однією булавою. Проте вдалою цю подію назвати не можна, оскільки вона спричинила турецьку агресію, внаслідок якої населення Правобережжя зазнало нових страждань і лиха.

• Петро Дорошенко з кількома тисячами сердюків знаходився в Чигирині.
• У липні місто оточили московсько-українські війська. Облога тривала два тижні.
• Але звістка про те, що на допомогу Дорошенкові вирушила турецька армія, яка на своєму шляху вигубила Ладижин та Умань, змусила московсько-українські сили відступити від Чигирина й повернутися на Лівобережжя.

Дата добавления: 2015-05-22