Причини поразки шведсько-українського війська

ПОЛТАВСЬКА БИТВА 1709 р.

Зруйнування Чортомлицької Січі

• Відповіддю Петра І на приєднання запорожців до Мазепи й Карла було зруйнування Січі.
• Прямуючи на Січ, війська московського полковника Яковлєва нищили козацькі містечка і села. Було спустошено й містечко Переволочну, де Ворскла зливається з Дніпром.
• Козацьку залогу, що стояла там, московські вояки вирізали, а флотилію козацьких човнів спалили.
• Проте захопити і зруйнувати Січ з першої спроби московити не змогли, зазнавши чималих втрат. На допомогу Яковлєву прийшов загін компанійського полковника Гната Ґалаґана. Він добре знав Січ і її околиці та облудно обіцяв січовикам недоторканість. Це й вирішило справу.
• 14 травня 1709 р. Січ було захоплено. Виконуючи царський наказ, московський полковник стратив усіх полонених, а потім зруйнував січову фортецю, спалив курені й військові будівлі. Гармати, скарб і прапори було вивезено.

Зруйнування Січі та жорстока розправа над запорожцями, як і спалення Батурина, мали одну й ту саму мету - поставити українців на коліна.

• Навесні 1709 р. Карл ХІІ відновив воєнні дії. Він вирішив розпочати наступ на Москву. Шлях шведів мав пролягти через Харків і Курськ.
• Щоб просуватися згідно з планом операції, шведському війську треба було знешкодити добре укріплену Полтаву.
• Шведська армія підійшла до Полтави наприкінці квітня. Карл ХІІ сподівався взяти місто штурмом або внаслідок переговорів, одначе того не сталося. Тому 1 травня шведське військо змушене було розпочати облогу.
• Тим часом до міста прибув Петро І з головними силами.
• 27 червня стався генеральний бій. Він розпочався о 5-й годині ранку атакою шведської піхоти на московські редути (земляні укріплення). Близько 11-ї години битва закінчилася цілковитою поразкою шведів.

Полтавська битва змінила політичну карту Європи. Перемога Петра І висунула Росію на одне з провідних місць тогочасної європейської політики. Міць Швеції та Польщі фактично було підірвано назавжди.

Для України ж наслідки Полтавської битви виявилися вкрай несприятливими: російський уряд, що здобув перемогу, став на шлях ще більшого обмеження автономії Гетьманщини.

Серед причин поразки шведського війська історики називають передусім значну кількісну нерівність сил під Полтавою.

• Московська армія разом із українськими полками Скоропадського та Слобожанщини мала близько 50 тис. вояків і 102 гармати, військо ж Карла ХІІ налічувало лише 31 тис. вояків і тільки 6 гармат.
• Українські полки Мазепи безпосередньої участі в битві не брали: вони охороняли шведську армію від можливого обходу московським військом.
• Поразку спричинило те, що Карл ХІІ злегковажив силами російської армії. Молодий полководець занадто вірив у своє воєнне щастя.
• Не врахував він і того, що шведська армія була відірвана від баз постачання та що через дії царя неможливою стала допомога з боку хана.
• До того ж шведський король унаслідок поранення не зміг особисто керувати боєм.

Дата добавления: 2015-05-22