Запитання і завдання. 1. Коли й де виникла Томаківська Січ?

1. Коли й де виникла Томаківська Січ? 2. Що таке Запорозька Січ? 3. Хто такі реєстрові козаки? 4. Яке місто зробив резиденцією реєстрових козаків Стефан Баторій? 5. Яку роль в устрої Війська Запорозького відігравала козацька рада? 6. Назвіть основні клейноди Війська Запорозького. 7. Хто очолив повстання козаків у 1591 р.? 8. Назвіть дату повстання С. Наливайка. 9. Якими були причини козацьких повстань 90-х рр. XVI ст.?

10. Якими були основні передумови виникнення Запорозької Січі? 11. Які факти свідчать про те, що виникнення реєстрових козаків сприяло перетворенню козацтва на окремий стан українського суспільства? 12. Схарактеризуйте устрій Війська Запорозького. 13. Розкажіть про перші козацькі повстання 90-х рр. XVI ст.

14. Визначте за картою назви й роки існування Запорозьких Січей у XVI— XVIІІ ст.

§ 7. Освіта, книговидання й літописання

1. Якими були особливості розвитку культури українських земель у другій половині XІV—XV ст.? 2. Назвіть основні здобутки української культури другої половини XІV—XV ст.?

1. Умови розвитку української культури в XVI ст. XVI ст. характеризується подальшим розвитком української культури. Проте умови, у яких він відбувався, були досить складними. Головною передумовою розвитку культури будь-якого народу є наявність власної держави. На жаль, відсутність державності в українців у цей період спричинила залежність розвитку культури від політики урядів країн, у складі яких перебували українські землі.

Унаслідок Люблінської унії 1569 р. в межах однієї держави опинилися більшість українських земель. Це, з одного боку, сприяло їх культурному зближенню, а з іншого — спричинило процеси полонізації та окатоличення українців. Важливе місце в культурному розвитку цього періоду належало церкві. Укладення Берестейської унії 1596 р. призвело до поглиблення кризи православної церкви і втрати нею свого привілейованого становища в суспільстві, що негативно позначилося на розвитку української культури. На розвитку культури позначилася також боротьба різних станів українського суспільства за свої національні й релігійні права.

У XVI ст. українська культура зазнавала впливу культурно ідеологічних течій, що панували в цей час у Європі. Із заходу на схід українськими землями поширювалися віяння, пов’язані з Відродженням, Реформацією та Контрреформацією. Українські культурні діячі, сприймаючи нові європейські ідеї цієї доби, шукали в них шляхи розв’язання тогочасних проблем своєї Батьківщини.

2. Розвиток української мови. У XVI ст. писемну мову українців і білорусів називали «руською». У Великому князівстві Литовському вона була офіційною мовою, якою були написані Литовські статути, велося діловодство в судах і державних установах.

У текстах багатьох тогочасних документів дослідники визначають вплив усної народної мови. Вважається, що в XVI ст. в руській мові під впливом усного народного мовлення з’являються риси української літературної мови.

Однією з перших книг, перекладених із церковнослов’янської на тогочасну українську мову, було Пересопницьке Євангеліє, написане в монастирі в с. Пересопниця на Волині. Багатьох дослідників цієї унікальної пам’ятки вражає талант і сміливість його перекладачів — архімандрита Пересопницького монастиря Григорія і сина священнослужителя з м. Сянок Михайла Василевича. Вони не просто замінювали слова церковнослов’янської мови або неслов’янського походження на зрозумілі тогочасним українцям розмовні, а й наводили їх тлумачення й добирали синоніми.

Дещо пізніше з’являються інші переклади релігійних текстів українською мовою — Крехівський Апостол (60-ті рр. XVI ст.), Волинське Євангеліє (1572 р.) та інші.

3. Освіта і шкільництво. У XVI ст. на українських землях, як і в попередні часи, при церквах і монастирях діяли початкові школи. Дяки, які вчителювали там, навчали дітей читання й письма церковнослов’янською мовою, арифметики й співу.

Діти заможних станів суспільства мали можливість отримати домашню освіту. За допомогою вчителів бакалаврів, окрім читання, письма й арифметики, вони вивчали латинську та грецьку мови, основи філософії.

У 70-х рр. XVI ст. на українських землях відбувається становлення закладів середньої освіти. У Європі в цей час виникали середні школи, де навчали латинської мови і «семи вільних наук» — граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики. В Україні навчальними закладами такого типу стали слов’яно-греко латинські школи.

Першу таку школу відкрив князь К.-В. Острозький у своєму замку близько 1578 р. Утримувалася вона на кошти князя. Острозький також відкрив у своєму замку друкарню, організував науковий гурток і започаткував вивчення у своїй школі основ філософії. Це означало, що Острозька школа стала, окрім середньої, давати початки вищої освіти. Одночасно із цим за підтримки князя запрошені ним українські та грецькі філологи і богослови готували переклад Біблії церковнослов’янською мовою для подальшого друку. Створений князем К.-В. Острозьким освітній, науковий і видавничий осередок сучасники з повагою називали академією.

Слов’яно-греко латинські школи засновували також православні братства. Перша така школа на українських землях була створена1585 р. при Львівському братстві.

Документи розповідають

Із «Порядку шкільного» — Статуту Львівської братської школи 1587 р.

Багатий над убогим у школі нічим вищий не може бути, лише наукою самою... Навчати і любити дітей дидасл (викладач) повинен усіх однаково — як синів багатих, так і сиріт убогих, так і тих, які на вулицях просять харчів, як того, хто має більше чи менше здібностей,— але навчаючи, не надавати переваги одному проти другого.

Учитель повинен кожного разу пильнувати: коли б котрого отрока не було, повинен за ним послати й довідатися про причину, чому не прийшов... Зранку, відразу після молитви, кожен повинен відповідати, що він вчора вивчив, і показати своє письмо, яке підготував удома.

Після обіду хлопці повинні самі писати на таблицях завдання, які дав їм учитель, окрім малих, для яких повинен писати сам учитель. А вивчивши у школі, повинні один одного запитувати важкі слова, тобто диспутувати. А йдучи додому, вірш повторити, щоб, прийшовши зі школи додому, діти могли перед своїми рідними... за звичаєм шкільної науки, прочитати з поясненням те, що вивчили у школі; а що вчили того дня, повинні вдома увечері написати і зранку принести до школи, показати своєму вчителеві...

Якщо сам учитель чи хтось з учнів не дотримувався б тих правил... — то такий не тільки вчителем, а й простим жителем тут не може бути...

1. Як, відповідно до Статуту, відбувався процес навчання? 2. Чи можна стверджувати, що Статут сприяв утвердженню принципів справедливості й відповідальності у шкільному житті? Чому? 3. Які з наведених у Статуті правил ви вважаєте можливими для використання в сучасній школі?

Одночасно з братськими (православними) школами на українських землях виникають єзуїтські (католицькі), протестантські, а після Берестейської унії й греко католицькі школи. Усі вони надавали середню освіту й одночасно сприяли поширенню впливу своїх церков в Україні.

4. Літописання. Розвиток книговидання. У XVI ст. на українських землях продовжувалася традиція створення літописів. УКороткому Київському літописі описуються події, що відбувалися у 862—1515 рр. Ймовірно, він був створений наприкінці XV — на початку XVI ст., оскільки опис подій цього періоду відзначається найбільшою докладністю й точністю датування.

У XVI ст. успішно розвивалося книговидання. Значний внесок у його становлення зробив московський першодрукар Іван Федоров (Федорович). Переїхавши до Львова, він видав за кошти Львівського братства в 1574 р. свої перші книги в Україні — «Апостол» і«Буквар». Призначений для навчання церковнослов’янської грамоти «Буквар» став першим шкільним підручником на українських землях.

«Апостол»

Особливо плідною була діяльність І. Федорова в Острозі, куди його запросив працювати князь К.-В. Острозький. У 1581 р. він надрукував тут Острозьку Біблію — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Окрім Острозької, до великих друкарень належала друкарня Львівського братства, що розпочала свою роботу 1586 р. Її було створено на основі друкарні І. Федорова, викупленої братством після смерті друкаря.

Висновки

— Великий вплив на умови розвитку української культури в XVI ст. мали політичні чинники.

— У XVI ст. на основі писемної руської мови українців і білорусів під впливом усного мовлення формувалася українська літературна мова.

— У другій половині XVI ст. на українських землях сформувався новий тип навчальних закладів — слов’яно-греко латинська школа, що відповідала тогочасним освітнім потребам і сприяла підвищенню рівня освіти в Україні.

— Розвиток книговидання на українських землях сприяв поширенню освіти, допомагав православним українцям протидіяти полонізації та окатоличенню.

Дата добавления: 2015-05-22