Терміни і поняття. 1. Як європейські культурно ідеологічні течії впливали на розвиток української культури в XVI ст

Запитання і завдання

1. Як європейські культурно ідеологічні течії впливали на розвиток української культури в XVI ст. 2. Як називали в XVI ст. писемну мову українців і білорусів? 3. Коли було створено першу братську школу на українських землях? 4. Які предмети входили до «семи вільних наук»? 5. Який навчальний заклад у ті часи в Україні поклав початки вищої освіти? 6. Які літописи розповідають про події XVI ст. в Україні? 7. Яку назву мав перший шкільний друкований підручник на українських землях? 8. Коли було надруковано Острозьку Біблію?

9. Схарактеризуйте умови розвитку української культури в XVI ст. 10. Як відбувалося формування української мови? 11. Які форми здобуття освіти існували в Україні в XVI ст. 12. Яке значення, на вашу думку, відігравав культурно освітній центр, створений князем К.-В. Острозьким? 13. Як розвивалося літописання? 14. Якими були здобутки українського книговидання в XVI ст.?

15. Розпочніть складання таблиці «Розвиток української культури в XVI ст.».

Галузь культури	Основні здобутки й досягнення

§ 8. Архітектура, образотворче та декоративно ужиткове мистецтво

1. Як розвивалося містобудування на українських землях у другій половині XІV—XV ст.? 2. Назвіть найзначніші пам’ятки архітектури в Україні другої половини XIV—XV ст. 3. Якими були здобутки українського образотворчого мистецтва цієї доби?

1. Архітектура й містобудування. У XVI ст. на українських землях спостерігався високий розквіт зодчества. Відновлювалися зруйновані міста, засновувались нові, зводились храми, монастирі, будувались оборонні й житлові споруди. Тогочасні будівельники намагалися зберегти давні традиції і поєднати їх із новими рисами європейського ренесансного стилю. Головним об’єктом художньої уваги ставав фасад будівлі, який прикрашали ордери, декоративно орнаментальне ліплення тощо.

Ордер — вид архітектурної композиції, що складається з вертикальних колон і горизонтальних частин у відповідній стильовій обробці.

Пам’ятки такої архітектури збереглися у Луцьку, Кам’янці-Подільському, Жовкві, Бродах та Львові. Унікальною пам’яткою ренесансного зодчества вважаються споруди на площі Ринок у центральній частині Львова — Чорна кам’яниця, будинок Корнякта,пам’ятки, пов’язані з діяльністю Львівського братства — Успенська церква, вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів, створені впродовж 60-х рр. XVI—XVIІ ст.

Чорна кам’яниця

Постійні загрози ворожих нападів обумовлювали необхідність спорудження приватних і державних фортець або замків, за мурами яких могли знайти захист не лише їх жителі, а й населення прилеглих земель.

Цікаво знати

Більшість українських замків у XVI ст. були дерев’яними, вони не збереглися до наших днів і відомі лише за описами. Найбільшим дерев’яним замком, за повідомленнями сучасників, був Київський, заново збудований із соснового дерева в 1542 р. У ньому була одна прямокутна й чотирнадцять шестигранних веж. Стіни й башти із зовнішнього боку були обмазані товстим шаром глини й побілені. Усередині замку було багато різних будівель — приміщення для гарнізону, будинок ротмістра і старости, один костьол і чотири православні церкви. Розмаїті верхи церков, костьолу та башт, вибагливі композиції ґанків, світлиць із вежечками і галереями створювали мальовничу картину.

Чимало замків, збудованих у середньовіччі, не відповідали вимогам часу і в першій половині XVI ст. були перебудовані. Значної реконструкції зазнали замки Луцька, Кременця, Хусту, Мукачева, Вінниці, Межибожу, Кам’янця-Подільського та інших міст.

Деякі православні монастирі на західноукраїнських землях також були оточені мурами з баштами й виконували роль фортець. На Волині такими фортецями були монастирі в Межиріччі, неподалік Острога, та в Дермані, поблизу Дубно. Дерманський монастир стояв на високому пагорбі і був обнесений муром заввишки сім метрів. Біля стін проходив наповнений водою рів, через який був споруджений перекидний міст. До фортеці-монастиря можна було потрапити через триярусну вежу, яка правила також за дзвіницю.

Острозький замок

Богоявленська церква в Острозі

До відомих пам’яток православної церковної архітектури XVI ст. належать Богоявленська церква в Острозі та Троїцька церква в Межиріччі. Обидва храми є хрестовокупольними і продовжують давньоруські будівельно-архітектурні традиції. Однак тогочасні умови життя спричинили те, що обидві церкви були пристосовані до оборони.

2. Образотворче мистецтво. Українське малярство цього періоду користувалося великим визнанням. Переважна більшість творів живопису була церковної тематики (фрески, ікони). Картини або портрети побутового характеру зустрічалися рідко. Митці продовжували розвивати давньоруські традиції. Проте в портретному живописі був відчутний вплив західноєвропейського, італійського й німецького мистецтва.

У XVI ст. українські митці, як і раніше, багато працювали в Польщі. Зокрема, збереглося багато фресок на євангельські сюжети, виконані ними у храмах і спорудах Вавеля у Кракові. Однак від кінця XVI ст. їх стали витискати з польських міст італійський та німецький вплив. Цьому сприяло засудження католицьким духівництвом того, що в костьолах працюють православні «схизматики».

У тогочасному українському іконописі пануючими залишалися традиції Київської Русі, але почали з’являтися також нові риси. Майстри більше уваги приділяли побутовим деталям, посилюючи тим самим реалістичні елементи. Пози зображених стали більш природними, а деталі одягу набули конкретності. Найбільшого визнання в цей час здобули львівська й перемишльська школи іконопису. Видатними творами середини XVI ст. були ікони «Поклоніння волхвів» із Бусовиська, поблизу Старого Самбора, та «Різдво Христове» із села Трушевич, поблизу Добромиля.

У XVI ст. успішно розвивалося українське різьбярство, яке замінило занадто дорогу і розкішну давньоруську мозаїку. Переважало різьблення по дереву й рідко зустрічалося на мармурі. В основному це були надгробні монументи й плити. До зразків такого мистецтва належить надгробний монумент князю Костянтину Острозькому, побудований його сином на місці поховання батька в Успенській церкві Києво-Печерської лаври.

Високого рівня розвитку досягла книжкова мініатюра — виконані фарбами невеликі кольорові зображення в рукописних книгах. Особливе місце за своїм оздобленням посідає Пересопницьке Євангеліє. У ньому, крім заставок та ініціалів, майстерно виконаних у формах традиційного геометричного орнаменту, є чотири мініатюри із зображенням євангелістів. Кожну мініатюру прикрашено пишним рослинним орнаментом. Особливої урочистості й життєрадісності надають мініатюрам і орнаментам Пересопницького Євангелія золоте тло й соковиті кольори — синій, червоний, зелений.

У XVI ст. на оформлення рукописних книг значно посилюються впливи народного мистецтва — часто використовуються мотиви, запозичені з народного ткацтва, різьби по дереву та настінних розписів.

У другій половині XVI ст. у зв’язку з поширенням книгодрукування стало розвиватися мистецтво гравюри.

Дата добавления: 2015-05-22