Ремісництво і зодчество

Київська Русь славилася вмілими ремісниками. Було відомо бл. 60 ремісничих професій. Ремісники виготов­ляли знаряддя праці, вироби для домашнього вжитку. У домницях виплавляли метал. З нього кували ле­меші, серпи, ножі, цвяхи, підкови, замки, кольчуги, які з'явилися на Русі на 200 років раніше, ніж у Західній Європі. Будували кораблі — невеликі судна з веслами і вітрилами, на яких могло вміститися по 50— 100 чол. Гончарі випалювали різноманітний глиняний посуд, оздоблений кольоровою поливою й різними візерунка­ми, шевці й кравці плели личаки, шили полотняний одяг, чобітки, а також урочистий князівський одяг: ко­рони, плащі, виробляли інші дорогоцінні речі.

Незважаючи на те, що на церковні розписи та ікони, на будівлі того часу чималий вплив мала візантійська культура, поступово склався новий своєрідний стиль українського живопису й архітектури.

Давньоруські зодчі талановито зводили складні де­рев'яні й кам'яні споруди, що вражали розмірами, про­порційністю та красою внутрішнього оздоблення. Сим­волами розквіту Київської Русі стали Софіївський собор, Золоті ворота, Успенський собор, Десятинна цер­ква у Києві. Відомими культовими спорудами були

ансамблі Михайлівського золотоверхого собору, Виду-бецького монастиря. Було збудовано нові церкви: Ки­рилівську, Василівську, Трисвятительську та Успенську в Лаврі. Будови прикрашали різьбою по дереву і кості, настінною мозаїкою, фресками, різьбленими кам'яни­ми деталями, іконами. Таке оздоблення можна побачи­ти в Софіївському соборі у Києві. В середині храму стіни прикрашали фрески — живопис фарбами, зроб­лений на сирій штукатурці. Центральний купол і арки вкривала мозаїка — зображення зі смальти (скловид­них камінців різних кольорів, використано майже 130 відтінків).

Чудові храми і палаци споруджували в Чернігові, Переяславі, Галичі, багатьох інших містах. Зокрема, в Чернігові у другій пол. XII ст. з'явилися нові ансамблі Єлецького монастиря — Успенський і Борисоглібський собори, а також славнозвісна П'ятницька церква. У Га­личі та його околицях археологи виявили залишки майже тридцяти кам'яних церков XII —XIII ст. При Ярославові Осмомислі галицькі зодчі створили чудові будівлі князівського палацу, Успенського собору і цер­кви Пантелеймона. Храми прикрашали розписом, мо­заїкою, фресками, білокам'яною різьбою, вітражами (різнокольоровим або оздобленим малюнками склом).

Відомим зодчим був Петро Милоніг, який збудував у Києві кам'яну підпорну стіну під горою, котру розми­вали води Дніпра. Це була складна інженерна споруда.

З'явилося багато нових прийомів у техніці будів­ництва того часу: у Київській і Чернігівській землях розвивали техніку будівництва з цегли, у Галицькій — білокам'яну архітектуру. У багатьох містах споруджу­вали кам'яні й земляні фортеці, замки феодалів.

Дата добавления: 2015-05-22