Методичні рекомендації до першого семінарського заняття. План 2 семінарського заняття

План 2 семінарського заняття

План 1 семінарського заняття

Контрольні питання для самоперевірки знань

Основні поняття теми

Методичні вказівки

Вступ до предмету: Історія України як наука та навчальний предмет

Навч. рік.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Вступ до предмету опрацьовується студентами самостійно. Для цього потрібно ознайомитися з основною літературою та скласти опорний конспект за планом.

1. Історія як наука: предмет і завдання курсу. Періодизація історії

2. Історіографія та принципи історичних досліджень.

3. Історичні джерела та допоміжні історичні дисципліни.

4. Історичні напрямки в українській історичні науці кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Видатні дослідники історії України.

Антропологія, археологія, архіви, джерелознавство, допоміжні історичні дисципліни, історія, історія України, історичне джерело, історичне дослідження, історіографія, літописи, періодизація, принципи історичних досліджень.

1. Дати визначення поняття "історія".
2. Що є предметом навчального курсу "Історія України"?
3. Дати визначення поняття "історичне джерело".
4. Назвіть види історичних джерел?
5. Яка наука займається дослідженням історичних джерел?
6. Що вивчає наука історіографія?
7. Назвіть допоміжні історичні дисципліни?
8. Назвіть та проаналізуйте функції історичної науки?
9. Назвіть основні наукові принципи вивчення історичних фактів?
10. Дайте визначення терміну "періодизація історії".
11. На які періоди поділяється історії людства?
12. Дайте періодизацію історії України?
13. Назвіть видатних істориків України кінця ХІХ початку ХХ ст.?
14. Назвіть українські історіографічні напрямки, що діяли на початку ХХ ст.?
15. Які міжпредметні зв’язки застосовують у вивченні історії України?

4. Основна література

20, 26, 34.

Тема 1. Княжа доба в історії України (V - ХV ст.)

1. Слов’янські протидержавні утворення на українських землях. Причини утворення Давньоруської держави.

2. Внутрішня та зовнішня політика київських князів.

3. Система організації політичної влади. Соціальна структура давньоруського суспільства.

4. Причини розпаду Київської Русі.

1. Відокремлення князівств від Києва. Утворення єдиної Галицько-Волинської держави. Соціально-політична система та економічний розвиток Галицько-Волинської держави.

2. Утворення Великого князівства Литовського і поширення влади литовських князів на українській землі. Політичний і соціально-економічний розвиток українських земель у складі Литви. Класова структура українсько-литовського суспільства.

Висвітлення першого питання семінару доцільно почати з аналізу протидержавних утворень, що існували в східних слов’ян у ІХ ст. Далі звернутися до літопису ченця Нестора "Повість минулих літ" і розглянути процес розселення східнослов’янських племен, які проживали в межах сучасної України: дуліби, поляни, сіверяни, дреговичі, древляни, тиверці, уличі та інші, а також розповісти, що собою являли поселення східних слов’ян. Дати відповідь, щодо господарської діяльності на Русі: внутрішня і зовнішня торгівля, основа економіки, система обробітку ґрунту, розвиток ремесел, товарно-грошові відносини.

Потім необхідно спинитися на характеристиці причин виникнення Київської Русі. При цьому розкрити суть суперечок між норманістами і антинорманістами, а також пояснити походження терміна "Русь" і топоніма "Україна".

В другому питанні потрібно розкрити політику київських князів від Аскольда до Володимира Мономаха та його сина Мстислава (Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира, Ярослава та його синів). Розповісти про вклад кожного у зміцнення Київської Русі, їх внутрішню і зовнішню політику. Особливу увагу необхідно звернути на реформаційні дії князів Ольги, Володимира, Ярослава.

Відповідь на трете питання рекомендуємо почати з аналізу політичної влади на Русі – тобто, що являла собою князівська влада, влада боярської думи, функції народного віча, а також систему влади на місцях. Потрібно звернути увагу на те як змінювалася система організації влади в державі залежно від періоду розвитку (становлення, розквіт, занепад). В аналізі соціальної структури суспільства виділити категорії населення - привілейована верства, вільне населення, напіввільне, залежне та люди поза суспільством. Постежити чим займалася кожна категорія і який соціальний статус мала.

Дата добавления: 2015-05-22