Методичні рекомендації до другого семінарського заняття

Другу частину цього питання доцільно розпочати з характеристики історичних передумов Берестейської унії, наступу католицизму і становище православної церкви. В 1596 році у Бересті (сучасна Білорусь) на Соборі вирішили утворити крім існуючих католицької і православної церков – третю - уніатську (греко-католицьку). Які політичні цілі переслідувались цим актом, якими чинниками керувались православні ієрархи, погоджуючись на цю унію?

Методичні рекомендації до першого семінарського заняття

План 3 семінарського заняття

План 2 семінарського заняття

Люблінська та Берестейська унія і їх наслідки для України.

План 1 семінарського заняття

2. Походження козацтва. Запорізька Січ як військова і територіально-адміністративна одиниця.

3. Боротьба запорожців з Кримом і Туреччиною. Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – першої третини ХVІІ ст.

1. Причини, характер, рушійні сили визвольної війни середини ХVІІ ст. Хід та основні події війни.

2. Становище України після Переяславської угоди. Військові дії 1654 – 57 рр. Громадянська війна (1657 - 1667 рр.) та "Руїна". Закріплення територіального розподілу українських земель.

3. Політичний і соціально-економічний розвиток Слобідської України в ХVІІ - ХVІІІ ст.

1. Україна в часи Північної війни.

2. Ліквідація автономного устрою Лівобережної України (20-60-ті роки ХVІІІ ст.). Ліквідація Січі.

3. Передумови та наслідки національно-визвольних рухів ХVІІІ ст. (опришки, Коліївщина, гайдамаччина).

На початку ХVІ ст. стало очевидним, що Велике князівство Литовське стоїть близько до занепаду, цьому передували попередні унії Литви та Польщі 1385 р. та 1413 р. Тому, розкриваючи перше питання семінарського заняття, доцільно звернути увагу на передумови Люблінської унії 1569 р., ставлення до можливого об’єднання литовської та української знаті, а також в чому полягала суть об’єднаної держави – Речі Посполитої. Наслідки Люблінської унії були не тільки політичними – вони мали і великий вплив на спосіб життя українців у новоствореній республіці. Тому важливо показати, як почували себе українці в Речі Посполитій, в яких воєводствах проживали (6 воєводств) і чим займалися. В цьому питанні треба відзначити, що на українських землях під владою Польщі виникла нова система організації суспільства – станова система. Необхідно пояснити суть цього поняття. Слід звернути увагу на шляхи колонізації українських земель: католицька віра, мова, шлюби і т. п., а також зростання магнатського землеволодіння і виникнення фільваркових господарств.

Процес зародження козацтва і його формування був довгий і джерел мало. Тому всі, хто займався питанням походження козацтва, хотіли пояснити – звідки взялися козаки. Одні виводили їх від слова "коза", хазар, черкесів; (П. Куліш, М. Грушевський) пояснювали появу козацтва сусідством українського народу з кочовим степом. Д. І.Дорошенко пояснює слово "козак" як варта, караул, вільна незалежна людина, волоцюга. Головний дослідник козацтва Д. Яворницький в своїй 3-томній праці "Історія запорозьких козаків" називає декілька причин розвитку козацтва в цілий осередок. Тому, розкриваючи друге питання семінару, необхідно їх назвати. Окрім причин треба виділити існуючі теорії походження козацтва і вміти їх пояснити.

Запорізька Січ – це один із світових феноменів, над яким замислювались багато поколінь дослідників. На жаль, не збереглося точних даних про час заснування Січі. Але в другій половині ХVІ ст. Січ уже була відома за межами України. Тому, продовжуючи розгляд другого питання, доцільно пояснити, від чого пішла назва "Запорізька Січ", які відомі місця її розташування в різні часи, хто приходив на Січ і які існували умови вільного доступу до неї. Аналізуючи Січ як військово-адміністративну організацію бажано розглянути керівні посади на Січі, які об’єднувались в уряд, або Кіш Запорозької Січі. Далі необхідно показати військову структуру Січі і її територіальний устрій, а також роз’яснити, в чому проявилися елементи демократичних відносин на Січі.

Враховуючи те, що життя козаків проходило в степових просторах, далеко від культурних осередків, без сім’ї, в умовах постійної небезпеки, необхідно розкрити механізм правових відносин господарської діяльності, церкви і освіти.

Третє питання плану семінару присвячене сухопутним і військово-морським операціям козаків, їх боротьби з Кримом і Туреччиною. Тому доцільно розкрити мету цих походів, способи і засоби боротьби, а також тактику збройних сутичок. Козацько-селянські повстання слід аналізувати за планом: причини, основні події, наслідки повстань.

Визвольна війна українського народу 1648 - 1654 рр. добре розкрита у вітчизняній і зарубіжній літературі. Даючи відповідь на перше питання, варто показати, чому почалася війна, які верстви населення приймали в ній участь, пояснити наявність в характері війни національного і соціального аспектів. Необхідно зосередити увагу на тому, чому Б. Хмельницькому доля відвела роль керівника повстання, які родинні, життєві події справили вплив на формування характеру майбутнього гетьмана, на збагачення його досвіду. Розкриваючи зміст цього питання, необхідно показати основні події війни: там де Б. Хмельницький і його військо перемагали польські війська, і там, де вони отримали поразки, яку роль відігравали у війні союзники козаків. Треба пояснити, чому серед претендентів (польського короля, кримського хана, турецького султана і московського царя) на роль захисника України козацька рада і Б. Хмельницький вибрали московського царя.

Друге питання семінару пов’язано з відомими подіями 1654 р. в Переяславі під Києвом, де була досягнута домовленість про входження України під протекторат московського царя. Ця подія стала поворотним пунктом в історії України, Московії та всієї Східної Європи. Потрібно врахувати різнобічні оцінки Переяславській угоди в історичній науковій літературі. У зв’язку з тим, що угода у Переяславі була усною, то необхідно було закріпити її царською грамотою. І тому свої умови козаки виклали в так званих "Березневих статтях" 1654 р. Доцільно проаналізувати основні пункти статей. Іншими словами, що вимагали козаки і на що погодився московський цар.

Подальші події призвели до того, що Україна знову опинилася між двома вогнищами – Польщею і Московією. І ті й інші не хотіли відпускати від себе Україну, знову почалися військові дії, в яких козаки шукали собі нових союзників. Тому слід розглянути яку позицію в цей час зайняла Москва.

Після смерті Б. Хмельницького (1657 р.) почалася громадянська війна, яка мала свої причини. Їх потрібно детально проаналізувати. В ході боротьби за владу козацтво звело на нанівець всі попередні досягнення. Україну було поділено на дві сфери впливу: польську Правобережну та московську – Лівобережну. Всі гетьмани у цей період залежали від підтримки тих чи інших зовнішніх сил. Бажано зробити аналіз діяльності правобережних і лівобережних гетьманів. Чи намагався хтось об’єднати всю Україну?

Як ми з’ясували в попередньому питанні, козакам підпорядковувалися землі на правому і лівому берегах Дніпра. Галичина і Волинь – на правому, колишні Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства (Гетьманщина) на лівому березі Дніпра. Перша була під Польщею, друга – під протектором Росії (друге питання). Незважаючи на те, що Гетьманщина знаходилась у васальній залежності від Москви – вона зберігала ще внутрішню автономію. Необхідно пояснити, в чому це проявлялося. Цей період в історії Гетьманщини тісно пов’язаний з такими іменами українських гетьманів як П. Дорошенко, Д. Многогрішний та І. Самойлович. Доцільно дати коротку характеристику діяльності кожного із них, а також звернути увагу на становище Запорізької Січі. Паралельно проаналізувати міжнародні договори, в яких розглядалися території України. Вказати які наслідки вони мали.

Слобожанщина (третє питання ) - це велика територія на схід від Полтави, навколо Харкова, перебувала в межах Московії. Це територія сучасної Харківської, частини Сумської, Донецької, Луганської областей України та частини Курської, Белгородської та Воронежської областей Росії. У середині ХVІІ ст. царський уряд дозволив кільком хвилям українців осісти тут і встановити незалежне самоврядування на козацький лад. Тому доцільно згадати, як проходила колонізація і хто це робив, яким був економічний стан переселенців, які козацькі полки розташовувалися на Слобожанщині. Чим Слобожанщина відрізнялася від правобережжя та лівобережжя в цей час.

Дата добавления: 2015-05-22