Походи Святослава

Святослав (964 – 972). Протягом 964 – 966 рр. змусив в’ятичів визнати владу київського князя, розгромив волзьких булгар, а потім Хозарський каганат, який знищив повністю (проте відкрив дорогу печенігам на південь сучасної території України). Коли зав’язалась війна між болгарською державою (потенційним противником) і Візантією, виступив на стороні останньої. На чолі 60 тисячного війська у 968 р. розбив болгар, завоював 80 болгарських міст і осів у Переяславці. Візантія, злякавшись Святослава, відновила дружні відносини з Болгарією і нацькувала на Київ печенігів. Святослав змушений був повернутися до Київа. Для зміцнення своєї влади по всій території він посадив у Києві Ярополка, у древлян - Олега, а у Новгороді-Володимира (позашлюбний син від ключниці княгині Ольги - Малуші). В 969 р. Святослав знову вирушив у Болгарію. Вимушений був знову відвойовувати міста у болгар, проте на заваді стало візантійське військо. Багатогодинна січа не виявила переможця, тому візантійський імператор запропонував переговори. Від послів Святослав не прийняв золота, але із задоволенням узяв меч, тому візантійський імператор пішов на мир. У 971 р. Візантія пішла з війною на Святослава. Закрили його в Доростолі. 3 місяці тривала облога. В липні 971 р. відбулася генеральна битва, загинуло 16 000 русичів, з рештою Святослав закрився в Доростолі. Візантійський імператор Іоан Цимісхій, щоб не випробовувати долю, пішов на запропонований Святославом мир. Умови були почесними з дозволом повернутися з усім військом на Русь. Проте візантійці домовилися з печенігами, ті перетнули шлях по Дніпру, змусивши Святослава зазимувати на Білобережжі, а при повторній спробі навесні 972 р. пробитися через дніпровські пороги дружину було розгромлено, а Святослава вбито.

Діяльність Святослава важко оцінити однозначно. Дбаючи про зміцнення міжнародних позицій своєї держави, він мало займався її внутрішніми проблемами. Його військові походи свідчать про недостатнє розуміння реальної обстановки і разом з тим відбивають зростання ролі Київської держави у вирішенні міжнародних питань. В історію Київської Русі він увійшов як видатний полководець, улюбленець свого війська, справжній лицар у ставленні до суперників. Коротке князювання Святослава стало подібним до останнього помаху меча, який створив основу Київської держави.

Тема 5. ПІДНЕСЕННЯ Й РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ (кінець Х – середина ХІ ст.)

1. Володимир: прихід до влади, зміцнення держави.

2. Запровадження християнства на Русі.

3. Князювання Ярослава Мудрого.

Дата добавления: 2015-05-22