ПЕРЕДМОВА. Історія як наука є основою державницької свідомості народу на якій виростає і тримається держава

Історія як наука є основою державницької свідомості народу на якій виростає і тримається держава. Вона вивчає розвиток держав і народів, а також людства в цілому в усій його конкретності й різноманітності, яке пізнається з метою розуміння його минулого, сучасного стану і перспектив у майбутньому. Без знання минулого неможливо зрозуміти сучасне, передбачити, а тим більше успішно будувати майбутнє. Історичний досвід застерігає нас від ігнорування, а тим більше порушення загальних закономірностей розвитку людства.

Історія України належить до тих загальноосвітніх дисциплін, які вивчаються у всіх навчальних закладах і є однією з базових курсів освітньо-професійної програми у підготовці бакалаврів галузі знань 6.030302 «Міжнародні економічні відносини», 6.030509 «Облік і аудит», 6.030507 «Маркетинг», 6.030601 «Менеджмент», 6.140103 «Туризм», 6.030402 «Право», 6.140101 «Готельно-ресторанна справа», котрі формують як світогляд, так і духовну сферу людини. Специфіка донедавньої ситуації полягала в том, що цей курс вивчався недостатньо, куцо викладався та й взагалі перебував під підозрою. Та часи міняються. Сьогодні Україна самостійна, незалежна і суверенна держава. В умовах демократизації суспільства підвищується інтерес до історичного минулого нашого народу, постають питання про повернення до витоків української державності та формування національної свідомості і гідності громадянина-патріота суверенної Української держави. Реалізація цих завдань можлива лише за умови оволодіння знаннями про історію свого народу.

Курс «Історія України» спрямований на вивчення історії України з найдавніших часів до сьогодення.

Робоча програма дисципліни «Історія України» передбачає послідовне ознайомлення студентів з соціально-економічним, етнічним, політичним, культурним розвитком українського народу, яке опирається на принципи історизму та об’єктивності. Висвітлення історичних традицій здійснюється через аналіз державотворчих процесів та розгляд питань пов’язаних з внеском окремих осіб: героїв національно-визвольної боротьби, видатних діячів науки та культури в історію власної держави.

В межах лекційно-семінарського курсу пропонується матеріал для з’ясування головних етапів формування України як держави, розвитку українського етносу та нації. Проблемно-хронологічне, порівняльне та ретроспективне висвітлення матеріалу враховує специфіку факультетів КУТЕП.

Навчальна дисципліна складається з двох змістових модулів, які охоплюють десять тем.

Змістовий модуль 1. Стародавня й середньовічна історія України. Історія України в імперську добу.

Змістовий модуль 2. Політичний, економічний і національно-куль-турний розвиток України у ХХ-ХХІ столітті.

Вивчення навчальної дисципліни забезпечується реалізацією п’яти навчальних блоків: теоретичного, практичного, самостійної роботи, індивідуально-консультативної роботи з викладачем і контролю знань.

Теоретичний блок розкриває сутність, характер і зміст історії й розвитку людського суспільства на всіх етнічних українських землях з найдавніших часів до сьогодення. Матеріал блоку є опорою для розкриття практично орієнтованого курсу. Форма занять: лекції, семінари, тестові завдання та контрольні роботи з використанням активних методів навчання й контролю.

Практичний блок забезпечується проведенням навчальних занять, самостійним пошуком інформації з тих чи інших питань програми. Організаційна й змістовна різноманітність практичних занять забезпечується використанням таких методів і форм:

· проведенням групових занять, підготовкою доповідей, рефератів, тематичних виступів, виданням індивідуальних завдань метою більш поглибленого опрацювання питань, що вивчаються;

· групових форм вирішення проблемних ситуацій (диспут, гра дискусія, розв’язання спеціальних статистичних задач);

· інтенсифікацією навчання й розвитком творчих здібностей студентів (створенням нестандартних обставин і ситуацій, виданням додаткових доповнень на заняттях, проведенням поточного контролю).

Блок самостійної роботи сприяє закріпленню знань і навичок студента, що одержані ним під час аудиторних занять; розширення і поглиблення теоретичного матеріалу; формування вмінь і навичок самостійної роботи з літературою та виконання практичних завдань; розвиток здатності самостійно організовувати, планувати і контролювати свою діяльність, систематизувати інформацію, що отримується в процесі роботи; забезпечення розвитку творчої особистості студента та формування його професійної компетентності, самостійності і пізнавальної активності в процесі роботи з джерелами інформації що рекомендуються з цієї дисципліни, виконанні різноманітних творчих завдань. Тематика занять зі самостійної роботи спрямована на відпрацювання навчального матеріалу, обов’язковим його контролем на семінарських заняттях, написанні й захисту рефератів, виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ).

Індивідуальна робота – це вид навчальноїроботи викладача, що здійснюється за графіком індивідуально-консультативної роботи у формі: індивідуальних занять, консультацій, перевірки конспектів навчальних текстів та конспекту наукових текстів, що винесені на поточний контроль.

Блок контролю охоплює всі елементи процесу навчання. Мета контролю – підвищення ефективності навчання шляхом стимулювання самостійної діяльності студентів. Типи контролю – вихідний, оперативний (допоміжний), поточний, рубіжний, підсумковий. Форми контролю: тестування, контрольні роботи, співбесіди, усне опитування, контроль за запитаннями для самоконтролю, програмовані тести, перевірка та захист рефератів, складання екзамену.

Для вивчення курсу рекомендується користуватися підручниками, навчальними й методичними посібниками, монографічною літературою, довідниками та мережею Інтернет.

2. ОПИС ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

Курс: 1 підготовка бакалаврів	Галузь знань, напрям, підготовки, кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дис-ципліни
Кількість кредитів ECТS –; модулів –; змістовних модулів – 2. Загальна кількість годин – 108. Тижневих годин –3. Аудиторних годин – -46. Самостійна робота – 54 год.	Напрям підготовки: 6.030203 «Міжнародні економічні відносини», 6.030509 «Облік і аудит», 6.030507 «Маркетинг», 6.030601 «Менеджмент», 6.140103 «Туризм», 6.030402 «Право», 6.140101 «Готельно- ресторанна справа». Кваліфікаційний рівень – бакалавр.	Обов’язкова Рік підготовки - 1 Семестр – 1 Лекції – 30 год. Семінарські заняття – 14 год. Індивідуальна робота – год. Вид контролю – ПМК екзамен.

3. МЕТА І ЗАВДАННЯ ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ,

ЙОГО МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Мета вивчення залікового кредиту – формування у студентів сукупності теоретичних знань про сутність історичної науки, її основну проблематику, про основні етапи і особливості розвитку української державності на різних її державотворчих періодах та розуміння нами характерних рис розвитку української держави на сучасному етапі.

Вивчення курсу дозволяє майбутньому фахівцю спиратися на історичні знання як на загальнометодологічну базу, озброює вмінням застосовувати це знання в науковій та практичній діяльності.

Предметом залікового кредиту є вивчення закономірностей та особливостей соціально-економічних, національно-культурних та державницько-політичних процесів на східноукраїнських та західноукраїнських землях на різних етапах історичного розвитку українського суспільства; узагальнення досвіду та уроків боротьби українського народу за свою державність.

Місце залікового кредиту в навчальному процесі. Навчальна дисципліна «Історія України» пов’язана з низкою дисциплін, що вивчаються паралельно (супутні зв’язки) – «Країнознавство», «Основи економічної теорії», «Організація транспортних подорожей», «Міжнародні відносини й світова політика», а також надає базові знання для наступного вивчення фундаментальних дисциплін, котрі будуть вивчатися пізніше (перспективні) – «Зовнішня політика України», «Міжнародні організації» та ін.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

· основний зміст і поняття всіх розділів навчальної програми;

· витоки української нації та її місце у світовій історії;

· періодизації історичного розвитку України;

· суспільно-економічні, політичні, культурні процеси історичного розвитку українського народу;

· хронологію, принципи та процеси побудови суверенної демократичної держави на різних етапах історичного поступу України;

· діяльність історичних осіб України та всесвітньої історії;

· особливості історичного розвитку регіонів України;

· характер політики сучасної української держави для оцінки перспектив розвитку її зв’язків з іншими країнами світу.

Повинні уміти:

· використовувати історичний спосіб мислення;

· аналізувати історичні процеси, події, факти;

· характеризувати історичні події та процеси поступу українського народу;

· брати участь у дискусіях на суспільно-політичні теми;

· користуватися категорійно-понятійним апаратом, джерелами та довідковими матеріалами з історії України, всесвітньої історії;

· творчо застосовувати історичну методологію при аналізі актуальних проблем сьогодення у розв’язанні завдань професійної, в тому числі фахової підготовки спеціалісті сфери туризму;

· давати характеристику історичному потенціалу України та її сусідів;

· використовувати набуті теоретичні та практичні навички для подальшої роботи в туристичній галузі.

За підсумками вивчення навчальної дисципліни студент повинен оволодіти сучасними методиками історичного пізнання, опанувати новітні історичні концепції, володіти елементами наукового підходу до історії України, набути навичок критичного осмислення документів і роботи з першоджерелами, зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, уміти визначати характерні ознаки цих процесів та місце України у світовій історії.

4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

№ п/п	Назва теми, модуля	Усього годин	У тому числі	Форма контролю
Лек.	Сем.	Інд. Роб.	СРС
Змістовий модуль 1. Стародавня й середньовічна історія України. Історія України в імперську добу.
1.	Тема 1.Предмет, метод і завдання курсу«Історія України» та витоки українського народу						Консп. лекц., сам. дослідж.
2.	Тема 2.Княжа доба української історії в світових вимірах						Консп. лекц., сам. дослідж.
3.	Тема 3.Литовсько-польська доба української історії Виникнення козацтва(ХІV – пер. пол. ХVІІ ст.)			-			Консп. лекц., сам. дослідж.
4.	Тема 4.Козацько-гетьманська держава та її зносини із зовнішнім світом (1648 – кінець ХVІІ ст.)						Консп. лекц., сам. дослідж.
5.	Тема 5.Україна в складі Російської та Австрійської імперій (кінець ХVІІІ – поч. ХХ ст.)			-			Консп. лекц., сам. дослідж.
Змістовий модуль 2. Політичний, економічний і національно-культурний розвиток України у ХХ – ХХІ ст.
6.	Тема 6.Українська революція і альтернативи національного державотворення в 1917 - 1920 рр.						Консп. лекц., сам. дослідж.
7.	Тема 7.Міжвоєнний періодв історії україн-ського народу (1921 - 1939 рр.)			-			Консп. лекц., сам. дослідж.
8.	Тема 8.Україна у Другій світовій війні (1939 - 1945 рр.)						Консп. лекц., сам. дослідж.
9.	Тема 9.Радянська Україна в 1945 - 1991 роках			-			Консп. лекц., сам. дослідж.
10.	Тема 10.Україна в умовах розбудови незалежної держави						Консп. лекц., сам. дослідж.
Всього

5. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль 1. Стародавня й середньовічна історія України. Історія України в імперську добу.

Лекція 1. Предмет, метод і завдання курсу «Історія України»

та витоки українського народу – 2 год.

Мета: розкрити процес еволюції первісної людини на території України, виникнення перших державних об’єднань, процес розселення східних слов’ян та теорії походження українського народу.

План лекції

1. Предмет, метод, завдання курсу. Джерела та історіографія історії України.

2. Первісна людина на території України і пам’ятки її культури в контексті суспільного поступу. Виникнення перших державних об’єднань на території України.

3. Проблема походження та розселення слов’ян. Східні слов’яни у давнину. Антський союз.

4. Теорії походження українського народу.

Література: 3, 5, 6, 7, 9, 13, 14.

Лекція 2. Княжа доба української історії в світових вимірах – 2 год.

Мета: висвітлити передумови і етапи розвитку Київської Русі, її політичний устрій, економічні відносини, розквіт та причини її занепаду. Розкрити основні віки історії Галицько-Волинського князівства та його продовження і збереження культурно-політичних традицій Київської Русі.

План лекції

1. Передумови створення Київської Русі. Етапи розвитку.

2. Політичний устрій, економічні відносини, соціальний склад населення Київської Русі.

3. Причини занепаду та розпаду Київської держави.

4. Галицько-Волинське князівство – спадкоємець Київської Русі.

Література: 3, 5, 6, 7, 9, 13, 14.

Лекція 3. Литовсько-польська доба української історії (ХІV – перша пол. XVII ст.) – 2 год.

Мета: розкрити сутність соціально-економічного і політичного стану українських земель литовсько-польської доби та виникнення Запорізької Січі і перетворення козацтва на основну політичну і військову силу в боротьбі проти Польщі.

План лекції

1. Занепад Галицько-Волинської держави та боротьба за її землі між Литвою, Польщею та Угорщиною.

2. Русько-литовський період. Устрій та побут українських земель у складі Великого Литовського князівства.

3. Доба Речі Посполитої.

4. Виникнення козацтва та його розвиток.

Література: 3, 5, 6, 7, 9, 10, 13, 15.

Лекція 4. Козацько-гетьманська держава та її зносини

із зовнішнім світом (1648 – кінець XVII ст.) – 4 год.

Мета: розкрити сутність, зміст, характер козацько-гетьманської держави, її зносини із зовнішнім світом, політику російського царизму щодо України та показати внутрішні і зовнішні причини втрат української державності.

План лекції

1. Причини, характер і основні етапи визвольної війни українського народу середини XVII ст.

2. Українська Козацька держава, її виникнення і еволюція.

3. Розвиток української держави у другій половині XVII ст.

4. Інкорпорація українських земель Російською імперією.

Література: 3, 5, 7, 9, 10, 13, 15.

Лекція 5. Україна в складі Російської та Австрійської

імперій (кінець XVIIІ – початок XX ст.) – 2 год.

Мета: висвітлити і показати Україну в складі Російської та Австро-Угорської імперій (кінець XVIIІ – початок XX ст.), розкрити фактори, які сприяли українському національному відродженню першої половини XІX ст., появу та діяльність перших українських політичних партій того часу.

План лекції

1. Розподіл українських земель між Російською та Австрійською імперіями, їхнє соціально-економічне становище.

2. Українське національне відродження першої половини XІX ст.

3. Імперські реформи та їх вплив на подальший розвиток українських земель.

4. Суспільно-політичне життя другої половини XІX ст. – початку XX ст. Виникнення перших українських політичних партій.

5. «Українське питання» в міжнародній політиці перших десятиліть XX ст.

6. Військові дії на теренах України під час Першої світової війни.

Література: 3, 5, 6, 7, 9, 13, 15.

Лекція 6. Українська революція і альтернативи

державотворення в 1917 – 1920 рр. – 6 год.

Мета: розкрити сутність, періодизацію української революції та альтернативи українського національного державотворення в 1917 – 1920 рр., процес завершення революції в Україні та її уроки.

План лекції

1. Створення Центральної Ради та державотворчі процеси в Україні.

2. Українська держава періоду Гетьманату.

3. Державотворча діяльність у добу Директорії.

4. Встановлення російського та окупаційних режимів на українських землях.

5. Утворення ЗУНР, її внутрішня і зовнішня політика. Акт злуки 22 січня 1919 р.

6. Боротьба політичних сил за владу в Україні в 1919 – 1920 рр. Остаточне встановлення радянської влади на Україні. Підсумки та уроки революції 1917 – 1920 рр.

Література: 3, 5, 7, 9, 12, 13, 15.

Лекція 7. Міжвоєнний період в історії українського

народу (1921 – 1939 рр.) – 2 год.

Мета: розкрити соціально-економічне становище в УРСР на початку 20-х років, суперечливий характер соціально-економічних перетворень в умовах формування командно-адміністративної системи, сутність та характер політичних процесів в 30-х роках в УРСР та їх наслідки.

План лекції

1. Входження української РСР до складу СРСР. Національна політика радянської влади. Досвід політики українізації.

2. Сталінський «стрибок у соціалізм» та його соціально-економічні наслідки для України. Суспільно-політичні процеси в Україні за часів тоталітаризму.

3. Становище українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.

Література: 3, 5, 7, 9, 11, 12, 13, 15.

Лекція 8. Україна у Другій світовій війні (1939-1945 рр.) – 2 год.

Мета: розкрити українське питання в політиці європейських держав напередодні та в роки Другої світової війни, героїчну оборону України і її окупацію, всенародну боротьбу українського народу проти загарбників (радянських партизан і ОУН-УПА), висвітлити хід звільнення України від окупації та уроки Другої світової війни.

План лекції

1. Українські проблеми в міжнародних стосунках напередодні та на початковому етапі Другої світової війни.

2. Україна – арена військових дій. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні.

3. Рух опору загарбникам, характеристика і оцінка його складових.

4. Звільнення України і початок відбудовчих процесів.

Література: 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 15.

Лекція 9. Радянська Україна в 1945-1991 роках – 4 год.

Мета: розкрити основні етапи і суперечливий характер післявоєнного розвитку УРСР, об’єктивну зумовленість об’єктивні фактори докорінно соціально-економічних і політичних змін в Україні в 60-ті - 80-ті роки.

План лекції

1. Післявоєнна відбудова народного господарства України та суперечливість суспільно-політичного розвитку України в 40-х – 50-х роках.

2. Соціально-економічні та політичні процеси в Україні у добу хрущовської «відлиги».

3. Загострення суперечностей в розвитку України в 70 – 80-ті роки, визрівання передумов здобуття державної незалежності.

Лекція 10. Україна в умовах розбудови незалежної держави – 4 год.

Мета: розкрити формування нової геополітичної ситуації в світі і кризу існуючої суспільної системи Радянського Союзу, показати національний чинник у цивілізаційному процесі, проголошення незалежності України, її ствердження на міжнародній арені, курс на економічні реформи, причини кризи та шляхи виходу.

План лекції

1. Розпад СРСР і проголошення незалежності України.

2. Внутрішня та зовнішня політика незалежної держави.

3. Соціально-економічне становище України. Курс реформ.

4. Реформа політичної системи: напрями та складність реалізації.

Література: 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15.

6. ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінар 1. Первісна людина на території України і пам’ятки

її культури в контексті суспільного поступу – 2 год.

Мета: Набуття знань про еволюцію первісної людини на території України, хід виникнення перших державних об’єднань, розселення східних слов’ян та теорію походження українського народу.

Питання для обговорення

1. Найдавніші поселення на території сучасної України.

2. Епоха міді-бронзи, ІV – ІІІ тис. до н.е. (трипільська культура).

3. Скіфо-сарматський світ.

4. Античні міста Північного Причорномор’я.

5. Східні слов’яни (VІ – ІХ ст.).

Теми доповідей і рефератів

1. Пам’ятки трипільської культури.

2. Антична колонізація Криму та північного Причорномор’я.

3. Гіпотези етногенезу слов’ян.

4. Сутність назв «Русь» та «Україна».

5. Процес зародження державності у східних слов’ян.

Література: 3, 5, 7, 9, 14, 15.

Семінар 2. Княжа доба української історії в світових вимірах – 4 год.

Мета: з’ясування передумов та етапів розвитку Київської Русі, причин її занепаду, сутності, змісту, характеру спадкоємності української державності Галицько-Волинським князівством, його розквіту та занепаду.

Питання для обговорення

1. Історичні передумови виникнення Київської Русі.

2. Соціально-економічний розвиток, політичний устрій на різних етапах розвитку Київської Русі та причини її занепаду.

3. Галицько-Волинське князівство: формування і становлення держави.

4. Боротьба галицько-волинських князів із зовнішніми ворогами та роль князівства в історичному процесі формування української державності.

Теми доповідей і рефератів

1. Розвиток держави Кия і Києвичів.

2. Органи влади і управління в Київській Русі.

3. «Руська правда» - пам’ятка давньоруського феодального права.

4. Категорії населення Київської Русі та їх характеристика.

5. Державний лад Галицько-Волинського князівства.

Література: 3, 5, 7, 9, 10, 14, 15.

Семінар 3. Козацько-гетьманська держава та її зносини

із зовнішнім світом (1648 р. – ХVІІ ст.) – 2 год.

Мета: Систематизація сутності та характеру козацько-гетьмансь- кої держави, її зносин із зовнішнім світом, з’ясування політики російського царизму щодо України та причин втрати української державності.

Питання для обговорення

1. Передумови, причини, рушійні сили національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького.

2. Формування Української козацько-гетьманської держави під керівництвом Б.Хмельницького. Доба Руїни в історії України.

3. Основні етапи інкорпораційної політики Російської імперії щодо України.

Теми доповідей і рефератів

1. Запорізька Січ – ядро майбутньої української держави.

2. Місце Запорізької Січі у державотворчому процесі Центральної та Східної Європи.

3. Переяславська Рада (1654 р.): міфи і реальність.

4. Помірковані і реальні течії в козацтві, їх соціальна база та межа впливу на козацько-гетьманську державу.

5. Уроки історії боротьби за українську державність у ХVІІІ ст.

Література: 3, 5, 7, 9, 13, 15.

Дата добавления: 2015-05-22