Контрольна робота №2 (з проблем тем 6-10) 2 страница

Ілюстративний реферат – реферат, що сформований на основі опрацювання ілюстративного матеріалу першоджерел. Ілюстративні реферати використовуються для наочності, полегшення сприйняття, аналізу, оцінки, підвищення інформованості.

Критичний реферат – реферат, в якому ставиться завдання відобразити зміст першоджерела або висловити своє ставлення до змісту першоджерела.

Реферат телеграфного стилю – реферат, зміст якого подано у вигляді коротких називних речень чи набору ключових слів (дескрипторів). Такі реферати використовуються для констатації певних відомостей з документів, що аналізуються.

Захист рефератів

Захист рефератів проводиться протягом 5-15 хв. Під час захисту визначається: актуальність поставленої мети і завдань; структура основної частини; висновки, що зроблені в ході написання.

Есе (фр.essai-спроба) – прозаїчний твір невеликого об’єму і

вільної композиції, в якому висловлюється власні враження і думки з конкретного питання, в якому немає завчасного претендування на певне трактування предмета. Есе передбачає нове, суб’єктивно забарвлене слово про що-небудь і може мати філософський, історично-біографічний, публіцистичний, літературно-критичний, науково-популярний або часто белетристичний характер. Стиль есе відрізняється образністю, афористичністю та установкою на розмовну інтонацію та лексику. Він здавна формувався у творах, де на першому плані була особистість автора.

Контроль за виконанням студентами індивідуальних завдань і самостійного опрацювання питань, які визначені в робочій програмі, здійснюється за допомогою проміжного та підсумкового тестування, написання контрольних робіт, захисту есе, рефератів, проведення семінарів та індивідуальних бесід.

Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ)

Метою виконання ІНДЗ є формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження в сфері Історії України.

Науково-дослідна діяльність студентів включає в себе два взаємопов'язаних елементи:

1. Навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості.

2. Наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів.

Вибір теми (ІНДЗ) пов'язаний з тематикою навчальної дисципліни тобто з тими проблемами, що винесені для обговорення на семінарських заняттях, виконанні контрольних робіт та самостійному опрацюванні.

Завдання полягає в дослідженні проблемних питань Історії України, що передбачає самостійне опрацювання літератури за однією із запропонованих тем дослідницької роботи та оформленні її результатів у формі звіту.

Виконання ІНДЗ включає такі основні етапи:

1. Підбір літератури. Спираючись на списки рекомендованої літератури студент підбирає собі один з підручників, який знайомить його з проблемою. Зрозумівши проблему, студент використовує енциклопедичні видання, в яких подаються визначення базових понять, а також монографічні роботи, в яких детально розглянуті певні проблеми Історії України.

Вивчення наукових публікацій слід проводити в такій послідовності:

• загальне ознайомлення з твором в цілому за його заголовками;

• перегляд всього змісту;

• читання в порядку послідовності викладання матеріалу;

• вибіркове читання будь-якої частини твору;

• виписки матеріалу, який становить науковий інтерес;

• критична оцінка записаного, його редагування та «чистовий» запис фрагменту тексту майбутнього звіту про виконання ІНДЗ.

При вивченні літератури не потрібно намагатися лише запозичувати матеріал. Паралельно необхідно обдумувати знайдену інформацію. Цей процес повинен здійснюватися протягом всієї роботи над дослідницькою темою, тоді власні думки, які виникають в ході ознайомлення з роботами, слугують основою для отримання нового знання.

При вивченні літератури по вибраній темі використовується не вся інформація, а лише та, яка має безпосереднє відношення до дослідницької теми і є найбільш цінною і корисною.

Таким чином, критерієм оцінки прочитаного є можливість його практичного використання в дослідницькій роботі.

2. Визначення структури та складання плану звіту. План звіту повинен включати 3-4 проблемних питання, формульованих на основі попереднього знайомства студента з підібраною літературою. У структурі роботи слід передбачити короткий вступ, основну частину і висновки.

У вступі повинні бути присутні такі елементи:

Актуальність теми – це обов'язковий елемент будь-якого наукового твору. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Починати її опис з далеку нема особливої необхідності. Досить в межах 1-2 сторінках тексту показати головне – суть проблемної ситуації, з чого буде проглядатися актуальність теми. Досить часто проблему ототожнюють з питанням (тобто з положенням, яке також необхідно вирішити). Вважається, що проблема – це теж саме питання, але найбільш важливе і складне. Це так і не так, оскільки специфічною рисою проблеми є те, що для її вирішення необхідно вийти за межі старого, уже досягнутого знання. Що ж стосується питання взагалі, то для відповіді на нього достатньо старого знання, тобто для науки питання проблемою не є.

Отже, виходячи з мети виконання ІНДЗ, студент повинен акцентувати увагу лише на використанні вже існуючих знань стосовно вирішенні питань в Історії України (теорії, концепції).

Короткий огляд літератури з теми ІНДЗ, повинен показати

ґрунтовне ознайомлення студента зі спеціальною літературою та його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виокремлювати головне.

Формулювання мети ІНДЗ –це самостійне вивчення питань

дослідницького завдання.

В основній частині викладаються матеріали ІНДЗ, а також підсумовуються результати по кожному питанню.

Заключна частина передбачає не просто перелік отриманих результатів виконаної роботи, а їх підсумковий синтез, тобто формулювання того нового, що автор відкрив для себе під час виконання ІНДЗ.

3. Написання тексту звіту та його оформлення.

Традиційно склалася певна композиційна структура наукового твору, основні елементи якого розташовуються в такому порядку:

• титульний аркуш; (Додаток А)

• зміст; (Додаток Б)

• вступ;

• питання основної частини;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки.

Обсяг звіту про виконання ІНДЗ повинен бути не менше 20 сторінок структурованого тексту, надрукованого на аркушах формату А4 шрифтом Тіmes New Roman 14 pt через 1,5 інтервалу. Поля: зверху – 2 см, знизу – 2 см, справа – 1 см, зліва – 3 см, абзац – 1, 25 см.

Зміст звіту повинен базуватися на матеріалі не менше 8-10 літературних джерел з аналізом стану проблем та викладання свого власного дослідження з розглянутої проблеми.

Посилання на використані джерела в тексті звіту повинні подаватися за такими зразками:

а) наприклад, згадування проблеми та її дослідників: Економічному осмисленню сутності інформації присвячені роботи О.Гребельника [1], М.Пазухи [2] та інших;

б) приклад використання цитати: На думку А. Загороднього «Репатріація капіталів – це повернення капіталів із-за кордону до країн, з якої їх було вивезено...» [3, с. 24].

Список використання джерел наводиться в кінці звіту або в алфавітному порядку, або в порядку їх використання в тексті роботи, причому номер в квадратних дужках після відповідного посилення обов'язково повинен відповідати номеру джерела в списку літератури. Для оформлення кожного джерела доцільно використовувати його бібліографічний список (вихідні дані), що зазвичай наводяться на другій сторінці книги (зворот титулу) або інколи на останній сторінці.

Приклад оформлення списку використаних джерел:

• для книг (монографії, підручники і навчальні посібники) з кількістю авторів не більше трьох:

А.П.Гребельник Основи зовнішньоекономічної діяльності. 3-е видання перероблене та доповнене: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008.- 432 с.

для книг з кількістю авторів чотири і більше:

2.Міжнародна торгівля: Навч.пос./За ред..Ю.Г.Козака, Н.С.Логвінової, О.В.Мірошниченка – 3-те вид, доп. та перероб.- К.: Центр учбової літератури, 2009 - 668 с.

для журнальних статей:

3.Зянько В. Глобалізація та інноваційний процес: їхній взаємовплив // Економіка України. – 2006. - № 2.

Для матеріалів використаних з Інтернет-джерел, необхідно наводити такі дані, що дозволяють при необхідності звернутися до цього джерела: назва статі, автор і повне посилання, а не лише назва сайту, наприклад, посилання: www.KPI.Khakav. ua./eib/psychology/01-2001/htm/.

8. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

8.1. Система поточного модульного контролю (ПМК) знань студентів

Система оцінювання знань, умінь та навичок студентів охоплює всі види занять, які згідно з програмою залікового кредиту передбачають лекційні, семінарські заняття, виконання письмових контрольних робіт, а також самостійну (індивідуальну) роботу.

Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль. Перевірка та оцінювання знань студентів здійснюється в таких формах:

· оцінювання знань студентів під час семінарських занять;

· оцінка рівня виконання реферативних (індивідуальних)

робіт;

· проведення поточного тестування знань студентів;

· проведення поточного модульного контролю;

· проведення підсумкового модульного контролю (ПМК).

Оцінювання знань під час семінарських занять і виконанні контрольних робіт має на меті перевірку рівня засвоєння студентом конкретної теми. Об'єктами поточного контролю є:

· систематичність, активність та результативність роботи

протягом семестру щодо вивчення та засвоєння програмного матеріалу дисципліни;

· відвідування занять;

· рівень виконання студентом завдань для самостійного

опрацювання (конспект лекцій, конспект самостійної підготовки до семінарських занять, виконання індивідуальних завдань);

· рівень виконання студентом модульних завдань;

Кафедра філософії і соціальних наук визначила конкретний перелік завдань (робіт), які зобов’язані виконати студенти, критерії їх оцінки та загальну кількість балів (100 балів), за якими оцінюється вся поточна робота у заліковому кредиті.

Оцінювання проводиться за такими критеріями:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;

3) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;

4) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв'язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні завдань, винесених для самостійного опрацювання, та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

5) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, уміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

Оцінка «відмінно» ставиться за умови відповідності виконаного завдання студента або його усної відповіді усім п'ятьом зазначеним критеріям. Відсутність тієї або іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість балів.

При оцінюванні контрольних (практичних) завдань увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності здачі виконаних завдань викладачеві (згідно з графіком навчального процесу). Невиконання будь-якої із вимог є підставою для зниження оцінки викладачем.

Тестовий контроль покликаний закріпити знання студентів, отримані в процесі вивчення тем курсу. При проведенні поточного тестування визначається рівень знань студентами основних термінів, теоретичних питань навчальної дисципліни та вміння використовувати отримані знання.

Тестові завдання охоплюють усі теми, які вивчаються в межах залікового кредиту та згруповані за кожною темою.

Формат тестових завдань поділяється на:

· завдання закритої форми із запропонованими відповідями,

із яких вибирають одну правильну;

· завдання відкритої форми з вільно конструйованими

відповідями.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються такі критерії:

· високий, творчій рівень компетентності (10-12 балів) – 90-

100% правильних відповідей;

· достатній рівень компетентності (7-9 балів) – 75-90%

правильних відповідей;

· середній рівень компетентності (4-6 балів) – 55-75%

правильних відповідей;

· низький рівень компетентності (1-3 бали) – менше ніж

55% правильних відповідей.

Завдання, які не увійшли до об’єктів поточного контролю – участь у роботі конференцій, підготовка наукових публікацій

Таблиця 1

Шкала оцінки знань студентів

№	Вид роботи	Кіль кість робіт	Оцінка виду робіт(в балах)	Макси- мальна оцінка (в балах)
I Семестр
	Виступ на семінарському занятті
	Доповнення до виступів на семінарських заняттях
	Тестовий контроль та семінар
	Виконання індивідуальної самостійної роботи
	Охайне ведення конспектів
	Екзамен
	Разом за навчальну дисципліну

тощо, можуть, за рішенням кафедри, бути об’єктом додаткового заохочення роботи студентів. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості успішності за поточну роботу не може перевищувати 100 балів.

Таблиця 2

Переведення даних 100- бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ECTS

Оцінка за шкалою ECTS	Критерії	Оцінка за нац. системою	Кіл-сть балів
А	«Відмінно» – самостійне творче мислення на основі ґрунтовного знання основних понять і категорій, розуміння закономірностей процесу, грамотний аналіз, уміння робити узагальнення і висновки з незначною кількістю помилок		90-100
В	«Дуже добре» –краще від середнього рівня, з кількома помилками		85-89
С	«Добре» –у цілому правильне розуміння навчального матеріалу, однак з невеликою кількістю помилок	75-84
D	«Задовільно» –достатнє розуміння матеріалу, але із значною кількістю недоліків		70-74
Е	«Задовільно» –рівень знань відповідає мінімальним вимогам	60-69
FХ	«Незадовільно» –рівеньзнаньнижчий від мінімальних вимог з можливістю повторного складання за умов виконання додаткової роботи		35-59
1-34
F	«Незадовільно» –обов’язково необхідно повторно пройти навчальний курс

Рішенням кафедри можуть бути встановлені додаткові заохочувальні бали (10-12 балів) для студентів, які виконували додаткові творчі завдання та з метою підвищення їх підсумкової оцінки. Семестровий підсумковий модульний контроль (ПМК) виставляється за умови, коли студент успішно виконав всі модульні (контрольні) завдання та інші види робіт, що передбачені навчальною програмою дисципліни і набрав при цьому 30 і більше балів.

У разі невиконання завдань поточного модульного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського (практичного) заняття. Час та порядок визначає викладач.

8.2. Система підсумкового контролю знань студентів

(письмовий екзамен) за весь курс «Історія України»

Об’єктом контролю знань студентів у формі екзамену є результати виконання письмових екзаменаційних завдань виписаних в білетах. Додаток А. Екзаменаційний білет складається з таких частин: теоретичного питання, практичного (ситуаційного) завдання та тестів.

Кожне завдання екзаменаційного білета оцінюється окремо.

Якщо одна із оцінок «один, два або три бали», то загальна оцінка не може бути вищою за «три бали». Якщо обидва завдання оцінені на «один, два або три бали»: загальна оцінка «три бали» є приводом для повторного перескладання іспиту студентом; загальна оцінка «один або два бали» ініціює повторне вивчення дисципліни.

Підсумкова оцінка з дисципліни складається як середня з кількох складових, що враховує оцінки кожного виду контролю (дві оцінки за результатами поточного модульного контролю за роботу протягом семестру та оцінка за результатами екзамену). Підсумкова оцінка з дисципліни складається як середня з кількох складових, що враховує оцінку кожного виду контролю за роботу протягом семестру та оцінка за результати екзамену. Підсумкова оцінка з дисципліни згідно з Методикою проведення показників успішності знань студентів КУТЕП в систему оцінювання за шкалою ECTS конвертується в підсумкову оцінку за шкалою ECTS.

9.ПИТАННЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЕКЗАМЕНУ З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УРАЇНИ».

1. Предмет, метод і завдання курсу «Історія України».

2. Періодизація, історіографія і джерела історії України.

3. Основні етапи розвитку первіснообщинного ладу на території України.

4. Трипільська культура – перша процивілізація на території України.

5. Виникнення перших держаних об’єднань на території України.

6. Східні слов’яни у давнину. Антський союз.

7. Передумови створення Київської Русі. Перший етап розвитку.

8. Розквіт Київської Русі. Прийняття християнства.

9. Політичний устрій, економічні відносини Київської Русі. Причини занепаду та розпаду держави.

10. Галицько-Волинська держава – спадкоємець Київської Русі. Боротьба проти монголо-татарського нападу.

11. Занепад Галицько-Волинської держави та боротьба за українські землі між Литвою, Польщею та Угорщиною.

12. Русько-Литовський період. Устрій та побут українських земель у складі Великого Литовського князівства.

13. Доба речі Посполитої.

14. Виникнення козацтва і його розвиток. Характеристика різних категорій козацтва.

15. Демократична козацька республіка – Запорозька Січ.

16. Причини, характер і основні етапи визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

17. Зборовський та Білоцерківський договори Б.Хмельницького. Початок формування Козацько-Гетьманської держави.

18. Переяславська Рада. Сутність Березневих статей 1654 р. Оцінка договору в історичній науці.

19. Внутрішня та зовнішня політика Гетьманської Держави в другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

20. Внутрішня та зовнішня політика І.Мазепи. Боротьба за автономію України.

21. Останні гетьмани України. Нищення гетьманського устрою та Запорозька Січ.

22. Розподіл українських земель між Російською та Австрійською імперіями, їхнє соціально-економічне становище.

23. Відродження української національної ідеї першої половини ХІХ ст. Кирило-Мефодіївське товариство.

24. Соціально-політичне життя і розвиток економіки на українських землях в першій половині ХІХ ст.

25. Реформи 60-70-х років ХІХ ст. в Російській імперії та їх вплив на розвиток України.

26. Революція 1848 р. в Австрійський імперії та її вплив на розвиток західноукраїнських земель.

27. Суспільно-політичне життя України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

28. Виникнення перших українських політичних партій, їх програмні орієнтири.

29. Українські землі в роки Першої світової війни.

30. Початок Української революції. Створення Центральної Ради.

31. Державотворча діяльність Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки, її політичний курс.

32. Конфлікт Центральної Ради з РНК. Проблема самостійності України.

33. Берестейській мир і Україна.

34. Внутрішня і зовнішня політика гетьманської держави П.Скоропадського.

35. Відновлення УНР. Внутрішня і зовнішня політика Директорії.

36. Революція в Західній Україні. Створення ЗУНР.

37. «Акт Злуки» УНР і ЗУНР 22 січня 1919р., його історична оцінка.

38. Боротьба політичних сил за владу в Україні в 1919-1920 роках. Остаточне встановлення радянської влади.

39. Радянська Україна в періоду Непу. Утворення Радянського Союзу.

40. Проведення політики українізації, її суть та причини згортання.

41. Сталінський «Стрибок у соціалізм» і його соціально-економічні наслідки.

42. Суспільно-політичні процеси в Україні за часів зміцнення тоталітаризму (30-ті роки ХХ ст.).

43. Голод 1932-1933рр. в Україні: причини і наслідки.

44. Положення Українських земель у Польщі, Румунії та Чехословаччини між двома світовими війнами.

45. Україна в європейській політиці на передодні та на початку Другої світової війни. Приєднання Західної України до УСРС.

46. Україна – арена військових дій. Німецько-Фашистський окупаційний режим.

47. Рух опору німецько-фашистським загарбникам, характеристика і оцінка його складових.

48. Українська Повстанська армія (УПА) в боротьбі за державність і соборність України.

49. Визволення України від німецько-фашистських окупантів. Приєднання Закарпаття до України

50. Післявоєнна відбудова народного господарства України. Голод 1946-1947 років.

51. Суперечливість суспільно політичного розвитку України в 40-50-х роках. Включення УРСР і міжнародну політику.

52. Військово-політична обстановка в Західній Україні в другій половині 40-х – початку 50-х років. Завершення радянізації західноукраїнських земель.

53. Соціально-економічні та політичні процеси в Україні в добу хрущовської «відлиги»

54. Загострення суперечностей у розвитку України в 70-80-ті роки ХХ ст.

55. Громадсько-політичне життя в Україні в період наростання кризових явищ в радянському суспільстві. Рух дисидентів в Україні.

56. Україна в початок перебудови. Початок оформлення політичних партій і громадських організацій.

57. Розпад СРСР і проголошення незалежності України.

58. Основні напрямки внутрішньої політики України на сучасному етапі.

59. Основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.

60. Реформа політичної системи України: суть та особливості її проведення.

10. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМ 1-10

1. Які з перерахованих народів були прямими етнокультурними спадкоємцями сучасних українців: 1) сармати; 2) склавини; 3) анти; 4) венеди; 5) готи.

2. Яка із зазначених меж міграційних процесів є тою, що відіграла вирішальну роль у формуванні українського етносу: 1) ІІІ – ІІ ст. до н. е.; 2) ІІ – І ст. до н. е.; 3) І – ІІ ст. н. е.; 4) ІІ – VІІ ст. н. е.; 5) VІІ – VІІІ ст. н. е.

3. Які з перерахованих альтернативних версій, що існують в Україні, пояснюють походження та суть національного символу – тризуба: 1) історичні; 2) археологічні; 3) предметні; 4) графічні; 5) філософські.

4. Яка із дат є першою літописною згадкою про тризуб як князівський знак Київської Русі: 1) VІІ ст.; 2) VІІІ ст.; 3) ІХ ст.; 4) Х ст.; 5) ХІ ст.

5. Яка із культур фіксує одне із перших зображень тризуба на нашій території: 1) пеньківська; 2) Луки-Райковецької; 3) Комарівсько-Тичинецької; 4) зарубінської; 5) трипільської.

6. Вкажіть, хто з відомих археологів у 1897 р. здійснив відкриття трипільської цивілізації: 1) Р.Чайлд; 2) В.Хвойка; 3) Г.Картер; 4) Г.Шліман.

7. Які з перерахованих ознак є ті, що визначають ознаки трипільської цивілізації: 1) перехід до орного землеробства; 2) наявність релігійного культу богині-матері; 3) винайдення заліза; 4) поклоніння богу вогню – Сварогу; 5) будування великих поселень – протоміст.

8. Які з перерахованих ознак є ті, що були притаманні скіфському суспільству: 1) звіриний стиль у мистецтві; 2) використання короткого меча – акінака; 3) ведення осілого способу життя; 4) ведення кочового способу життя; 5) домінування матріархату.

9. Які із зазначених ознак є характерні ознаки господарювання давніх слов’ян: 1) високий рівень розвитку ковальства; 2) високий рівень розвитку товарного виробництва; 3) ведення підсічного землеробства; 4) розвиток ткацького ремесла; 5) кочове скотарство.

10. Яка із зазначених хронологічних тривалостей є тою, що визначає тривалість великого розселення слов’ян: 1) VІ – V ст. до н. е.; 2) VІІ – ІІ ст. до н. е.; 3) І – ІІІ ст. н. е.; 4) ІV – V ст. н. е.; 5) VІ – VІІ ст. н. е.

11. Із названих племінних союзів вкажіть назву того племінного союзу, на території якого виникла Давня Русь: 1) древляни; 2) полочани; 3) сіверяни; 4) поляни; 5) волиняни.

12. Який із зазначених способів є той спосіб з допомогою якого була утверджена династія Рюриковичів у Києві: 1) укладання мирної угоди; 2) завоювання; 3) запрошення киянами; 4) династійний переворот; 5) таємна змова з язичницькою верхівкою.

13. Із вказаних земель вкажіть ту землю, яку найперше Ольга підпорядкувала безпосередньо Києву: 1) Волинянську; 2) Древлянську; 3) Волинську; 4) Сіверську; 5) Хорватську.

14. Які з перерахованих етапів є тими, що пройшла у своєму розвитку Давньоруська держава: 1) виникнення і становлення; 2) формування руського кодексу правових норм; 3) піднесення і розквіту; 4) завершення процесу формування території; 5) політичної роздрібленості.

15. Які із перелічених факторів є тими, що спричинили феодальну роздрібленість Київської Русі: 1) великі простори держави та етнічна неоднорідність населення; 2) зростання великого феодального землеволодіння; 3) відсутність чіткого механізму спадкоємності князівської влади; 4) занепад торгівлі; 5) перманентні напади степових кочовиків.

16. Які з перерахованих передумов є тими, що сприяли виникненню Київської Русі: 1) соціально-економічні; 2) політичні; 3) культурні; 4) військові; 5) географічні.

17. Із перелічених характерних рис та особливостей назвіть ті, що були притаманні для розвитку культури Київської Русі періоду середньовіччя: 1) домінуючий вплив дипломатичних та династично-шлюбних відносин; 2) домінуючий вплив християнської релігії; 3) домінуючий вплив адміністративних, судових та релігійних реформ; 4) запозичення та творче переосмислення візантійських традицій; 5) поява нових культурних явищ.

18. Який із зазначених років був тим роком, коли в Києві замість династії Києвичів з’являється династія Рюриковичів: 1) 860 р.; 2) 863 р; 3) 866 р; 4) 874 р; 5) 882 р.

19. Який із зазначених років є тим роком, коли відбулося урочисте відкриття Десятинної церкви: 1) 980 р; 2) 986 р; 3) 989 р; 4) 990 р; 5) 996 р.

20. Вкажіть рік, коли князь Ярослав став одноосібним володарем Київської Русі: 1) 1015 р; 2) 1019 р; 3) 1026 р; 4) 1036 р; 5) 1037 р.

21. Яка із перерахованих книг є тою, яку Анна Ярославна привезла до Парижа і на якій французькі королі складали присягу, вступаючи на престол: 1) Остромирове євангеліє; 2) Трірський псалтир; 3) Рейнське євангеліє; 4) Біблія; 5) Євангеліє від Луки.

22. Які із перерахованих християнських споруд були тими, що їх збудували за Ярослава Мудрого: 1) Михайлівський Золотоверхий собор; 2) Києво-Печерський монастир; 3) собор Святої Софії; 4) церква Святого Пантелеймона; 5) церква Святої Ірини.

23. Із перелічених реформ назвіть ті реформи які були здійснені князем Володимиром Великим: 1) політична; 2) адміністративна; 3) церковна; 4) військова; 5) судова.

24. Який із зазначених років є роком найдавнішої згадки у Київському літописі назви «Україна»: 1) 1087 р; 2) 1097 р; 3) 1187 р; 4) 1197 р; 5) 1199 р.

25. Із зазначених століть визначіть ті, які є першим етапом виникнення і становлення Давньоруської держави: 1) перша половина ІІІ – кінець ІV ст.; 2) перша половина V – кінець VІ ст.; 3) перша половина VІІ – кінець VІІІ ст.; 4) перша половина ІХ – кінець Х ст.

26. Із зазначених століть визначіть ті, що є другим етапом, етапом піднесення і розквіту Київської Русі: 1) кінець VІ – середина VІІ ст.; 2) кінець VІІ – середина VІІІ ст.; 3) кінець VІІІ – середина ІХ ст.; 4) кінець Х – середина ХІ ст.; 5) кінець ХІ – середина ХІІ ст.

Дата добавления: 2015-05-22