Значення наукової психології для формування особистості керівника

І

Психологія управління

ПСИХОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

І_____»

Рис. 1. Еволюція розвитку економічної психології від психології праці до психології менеджменту

Отже:

Психологія менеджменту⁴ - це галузь психологічної науки, осно­ву якої становлять психологія управління, частково психологія марке­тингу та інші аспекти психологічних наук, які певним чином відобра­жені в діяльності менеджерів і знання та використання яких зумовлю­ють успішну діяльність організації в умовах ринкової економіки.

Ще в середині 60-х років відомий фахівець із системного аналізу С.Л. Оптнер писав, що величезне завдання, яке постане перед керів­никами в кінці XX ст., полягатиме в збільшенні їх здатності виділяти критичні проблеми й осягати шляхи вирішення цих проблем⁵.

Наприклад, кризові явища 70-х років, а також загострення конку­ренції із японськими та західноєвропейськими фірмами змусили американські компанії зайнятися розробкою і реалізацією стратегій розвитку, що вимагало внести суттєві зміни в систему підготовки і підвищення кваліфікації керівників, організувати навчання стратегіч­ного планування.

Річ не в тім, що керівникам не вистачає якихось навичок, які тре­ба сформувати. Стратегічне планування вимагає особливого тину мислення. Розвивати якусь систему - означає будувати модель її май­бутнього. Таке моделювання передбачає рух від абстрактного заду­му до конкретного плану зміни системи, оперування узагальненими поняттями, прогнозування майбутнього на основі розуміння діючих тенденцій і суперечностей та обгрунтування рішень, спираючись на розуміння, а не на минулий емпіричний досвід.

Іншими словами, планування розвитку вимагає не розмірковую­чого (побутового), а розумного мислення. Головна особливість цьо­го типу мислення полягає в тому, що воно базується на теоретичних поняттях, змістом яких на відміну від житейських понять (емпірич­них уявлень) є не наявне буття, а буття опосередковане, відображе­не, суттєве.

⁴Визначення наше. - Авт.

⁵Давьідов В. В., Лазарев В. С, Неверкович С. Д. К проблеме совершенство-вания методов подготовки руководителей // Психол. журн. - 1989. - Т. 10. — № 1. -С. 32-41.

На базі цих теоретичних понять і має будуватися будь-який розу­мовий експеримент, який моделює розвиток системи. Проте не ко­жен керівник здатний оперувати такими поняттями..

На думку М. Бауера - одного з провідних фахівців у галузі управ­лінського консультування - вся історія розвитку американської еко­номіки показала, що невміле прийняття рішень, неправильні стра­тегічні рішення були завжди пов'язані не з нестачею часу або інши­ми труднощами, а передусім з відсутністю у багатьох провідних ке­рівників бізнесу вміння стратегічно мислити.

З іншого боку, дані емпіричних досліджень показують, що розви­нута здатність до абстрактного аналізу і стратегічного мислення -найхарактерніші якості керівників вищої кваліфікації.

Сьогодні на Заході приділяють велику увагу підготовці страте­гічно мислячих керівників. У США такі фірми, як ІБМ, «Дженерал електрик», «Дюпон», «Дженерал моторе», розробили і використо­вують спеціальні програми підготовки керівників стратегічного типу. На підготовку цього типу керівників були орієнтовані найбільші школи бізнесу при Гарвардському і Колумбійському уні­верситетах. У Франції - провідний у галузі підготовки керівних кадрів - Інститут контролю управління розробив програму навчан­ня, яка базується на системному аналізі та навчанні стратегічному мисленню.

Отже, визначимо місце, яке відводиться науковій, а не побу­товій психології в процесі навчання і формування особистості ке­рівника.

1. Керівники сьогоднішнього і завтрашнього дня повинні бути
наділені здатністю виявляти і вирішувати проблеми стратегіч­
ного розвитку.

2. Для цього їхнє мислення повинне базуватися не на емпірич­
них уявленнях, а на розвинутому понятійному апараті, який
забезпечує розумову діяльність за законами розумного мис­
лення.

3. Формування розвинутого понятійного апарату, виявлення і роз­
в'язання проблем - завдання, яке має вирішувати система підго­
товки і перепідготовки керівних кадрів, а також система підго­
товки фахівців відповідного напряму у вищій школі.

4. Даному завданню має послуговуватися і галузь психологічної
науки «Психологія менеджменту» як основа для формування
особистості керівника в умовах ринкової економіки.

1.4. Навчальна дисципліна «психологія менеджменту»

У дисципліні «Психологія менеджменту» розглядаються аспекти визначення придатності індивіда до менеджерської діяльності, методи добору кадрів, поділу і кооперації праці, взаємини і спілкування людей при виконанні спільних завдань, способи активізації діяльності персо­налу через формування стійких мотивів, генерацію і пошук нових ідей та психологічні тренінги; психологічний імідж організації і фірмовий стиль та варіанти створення психологічної служби організації.

Дисципліна «Психологія менеджменту» базується на таких галу­зях знань і навчальних дисциплінах, як «Загальна психологія», «Ос­нови менеджменту», «Соціальна психологія», «Психологія твор­чості», «Психологія особистості», «Іміджологія», «Конфліктологія», «Економічна психологія».

У дисципліні «Психологія менеджменту» розкривається роль людського (психологічного) фактора в процесі успішної діяльності, розглядаються аспекти вітчизняної управлінської діяльності, по­рівнюються американська і японська моделі менеджменту і можли­вості їх адаптації з урахуванням історичного досвіду і національно­го менталітету.

Засвоєння дисципліни «Психологія менеджменту» має забезпечити:

• оволодіння понятійним апаратом психології менеджменту;

• усвідомлення того, що управлінська діяльність грунтується на
знанні та вмілому використанні психологічних чинників як ос­
нови цієї діяльності;

• використання основних закономірностей загальної, соціальної
та прикладних психологій у реалізації таких функцій управлі­
нської діяльності, як прийняття рішення, поділ праці, форму­
вання стосунків, створення іміджу, успіх у діяльності тощо;

• формування умінь і навичок управлінської діяльності в процесі
засвоєння знань, оволодіння психологічними методиками.

Дата добавления: 2015-05-23