Проблема оманливих припущень

Розпізнавання прихованих потреб і бажань як причин конфлікту

Конфлікти часто породжуються прихованими потребами і бажан­нями, які не задовольняються.

Конфлікти також виникають через небезпеку втратити щось зна­чуще: дружбу, власність, мир, спокій.

Приховані потреби і бажання визначають реакцію людини (або надреакцію) в тій чи іншій ситуації. Наприклад, ви зустрічаєте зна-

йомого невинною фразою типу: «Привіт, як справи на роботі?» А у відповідь отримуєте вибух роздратованості. Чи могли ви знати, що у вашого знайомого конфлікт із начальником і він втрачає роботу?

Приховані потреби і плани підживлюють конфліктні ситуації. Чо­ловік свариться з жінкою, не бажаючи, щоб вона працювала. Аргу­ментує це тим, що тоді у неї буде більше часу на виховання дитини, хоча насправді боїться, що її незалежність поставить під сумнів його становище як глави сім'ї.

Якщо ви зрозумієте, які приховані інтереси є у протилежної сторо­ни, то зможете це використати при опрацюванні ефективного рішення. Відповідаючи на істинні потреби іншої людини, ви робите перший крок до розв'язання конфлікту, встановлення взаємопорозуміння.

Але це не означає, що вам, задовольняючи інтереси інших, треба забувати про свої. Працюючи над конфліктною ситуацією, необ­хідно знайти альтернативні шляхи задоволення прихованих по­треб обох сторін.

Кожен конфлікт з чогось починається. Може початися з непри­язні, яка виникла через те, що ваші слова чи ваші дії неправильно витлумачені протилежною стороною.

Наприклад, ви передбачаєте, що в людини, яку ви колись добре знали, буде певна позитивна реакція на ваш гумор, зауваження чи жарт. Але ви не знаєте, як ця людина змінилася за певний час, який душевний стан у неї зараз, яка інформація на даний момент найакту­альніша.

Отже, ефект може виникнути протилежний, і ваші припущення можуть поставити вас у скрутне становище: ваше припущення може наштовхнути когось на оманливий шлях; жарт може виявитися не-смішним, бо інша людина не знає про підтекст, який лежить в основі жарту.

Інша людина, у свою чергу, також може будувати неправильні при­пущення стосовно вас, вашої реакції, ваших планів чи надій. Такі ситуації можуть спонукати до справжнього конфлікту, бо важко ви­значити, з чого все почалося.

Конфлікти можуть бути найрізноманітнішими. Один працівник передбачає, що інший зробить щось для організації наради, тимча-сом як той надіється на першого - і завдання залишається невикона-

ним. Жінка припускає, що на час її відсутності подруга призначає побачення її коханому, в результаті чого і дружба, і кохання підда­ються випробуванню.

Найкращий спосіб уникати таких ситуацій - не робити поспішних висновків і не діяти з оманливих припущень.

Можна використати таку превентивну стратегію поведінки⁸⁴:

1. Визначте, позитивні чи негативні емоції викликали у вас слова,
дії, жести протилежної сторони.

2. Погасіть у собі ці емоції. Уявіть, що ця інформація стосується
не вас, а когось іншого.

3. Подумайте, якої реакції можна очікувати від слів співрозмовни­
ка в стандартному варіанті (без підтексту, незацікавленій людині).

4. Спробуйте уявити, якої реакції на свої слова чекав від вас
співрозмовник. Для цього порівняйте смисл сказаного партне­
ром із його жестами і мімікою.

5. Проаналізуйте вашу реакцію на слова і міміку партнера.

6. А як він прореагував на вашу реакцію?

7. Поміркуйте, яка свідома чи підсвідома, моральна чи матеріаль­
на, позитивна чи негативна зацікавленість є у вашого співроз­
мовника стосовно вас (налагодження дружніх стосунків, очіку­
вання підтримки, прохання в підвищенні платні, зіпсувати
настрій, вивести з рівноваги тощо).

8. Складіть «образ-припущення» мотивів і дій протилежної сто­
рони.

9. Накладіть цей «образ-припущення» на власний стан справ і
зробіть висновок: оманливе чи не оманливе у вас припущення
щодо намірів чи дій співрозмовника.

Дата добавления: 2015-05-23