Схарактеризувати та назвати основні психолого-педагогічні особливості розвитку дітей із порушеннями поведінки

Трактування поняття «девіантна поведінка» різне, але критерієм девіацій вважають порушення норм, прийнятих у даному суспільстві. Соціальна норма, що історично склалася у конкретному суспільстві, міра, межа, інтервал допустимого в поведінці або діяльності дітей, соціальних груп або організацій. Сьогодні принциповим критерієм «соціальної норми» є відсутність реальної загрози фізичному й психічному благополуччю. Причини порушеної поведінки: психічні й психофізичні розлади; причини соціального й психологічного характеру; причини пов’язані з віковими кризам. Сьогодні актуальними є питання гіпердинамічної поведінки (непосидючість, надмірна вертлявість, забудькуватість, балакучість, відсутність контролю й регуляції власної діяльності, некерованість та ін.), вияви агресивної та гіпоактивної поведінки. З позиції психопатології дитячого віку до категорії дітей з девіантною поведінкою включаються діти з психопатіями й акцентуаціями (О.Лічко,1983). Серед типів порушень поведінки найбільше значення мають психопатоподібні розлади, що перешкоджають успішній соціальній адаптації, і нерідко, сприяючі формуванню асоціальної поведінки аж до правопорушень і злочинів. Типи психопатологічної поведінки: 1) психічна декомпенсація невротичного типу; 2) психічна декомпенсація психопатоподібного типу: а) з переважання емоційно-вольової нестійкості, б) переважання афектної збудливості, в) переважанням патології потягів.

Психічна декомпенсація невротичного типу зв'язана в з хворобливим переживанням відчуття власної інтелектуальної неповноцінності (невіра в свої можливості, страх перед майбутнім, перебільшене переживання невдач). Значно знижується продуктивність навчальної діяльності. Під час усних відповідей, контрольних робіт виникають стани страху, розгубленості. Після фільмів або розповідей із страхітливим змістом посилюється боязливість, страх темноти, виникають тяжкі сновидіння. Підлітки, як правило, переживають дефекти зовнішності: косоокість, моторну незручність, енурези. Схильні до спроби бродяжництва. Позитивні властивості: доброзичливість, прив'язаність до батьків, вчителів. Вони охоче виконують доступну для них роботу по будинку, інтернату.

Декомпенсація психопатоподібного типу проявляється: в емоційно-вольовий нестійкості, афективній збудливості і руховій розгальмованості, патології потягів. Крім порушень шкільної дисципліни (непосидючості, дратівливості, схильності до невмотивованих конфліктів з вчителями і товаришами по навчанню, агресії, систематичним прогулам) спостерігається асоціальна поведінка (рання алкоголізація, крадіжка, бродяжництво, схильність до нарко- і токсикоманій, сексуальні ексцеси). Для них характерно відсутність інтересу до шкільних занять. Основний рушійний мотив поведінки цих підлітків - задоволення. Як хлопці, так і дівчата в основному прагнуть до суспільства більш старшої молоді. Часто афективна збудливість провокується негативізмом по відношенню до авторитету дорослих. У підлітків цієї групи можуть спостерігатися і немотивовані коливання настрою у вигляді дисфорії із злобністі, похмурістю, підозрілістю. Фізична зовнішність цієї групи підлітків свідчить про ранній початок статевого метаморфоза (надмірний або ранній розвиток вторинних статевих ознак і зовнішніх статевих органів). У дівчаток нерідко буває ожиріння, ранній початок менструацій (у 9-11 років). У порушеннях поведінки підлітків відображається і їх інтелектуальна недостатність: під час втеч, вірячи будь-яким обіцянкам, вони виїжджають в інші міста з незнайомими людьми; вкрадене продають за безцінь або обмінюють на солодкості; не враховуючи ситуацію, швидко попадаються на крадіжках. У зовнішньому вигляді цієї категорії підлітків явно виявляється дисгармонія розвитку, пов'язана із статевим метаморфозом і ендокринно-вегетативною дисфункцією.

Дата добавления: 2015-05-23