Завдання курсу. Затверджено Вченою радою

Основні терміни

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені В. Г. КОРОЛЕНКА

КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Затверджено Вченою радою

Полтавського національного

педагогічного університету

імені В.Г. Короленка

(протокол №2 від 29 вересня 2010 року)

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ІСТОРІЯ»

Укладачі:

СІТАРЧУК Р.А. — доктор історичних наук, професор

Коваленко О.В. — кандидат історичних наук,

старший викладач

ПОЛТАВА — 2010

Болонський процес — діяльність європейських країн, спрямована на узгодження системи їх вищої освіти. До Болонського процесу зараз приєдналися понад 40 країн, у тому числі й Україна (з 2005 року), взявши активний курс на інтеграцію в загальноєвропейський освітній простір.

Модульно-рейтингова система навчання — це така організація навчального процесу, при якій вивчення студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом послідовного і ґрунтовного опрацювання змістових модулів, а оцінювання якості його роботи та рівня здобутих знань, умінь і навичок здійснюється за рейтинговою системою.

Модуль — задокументована завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується у відповідних формах навчального процесу.

Змістовий модуль — це окрема самостійна частина дисципліни (кілька тем або розділів), що логічно об’єднує систему навчальних елементів за змістом, результатами і є складовою одного з оцінювальних блоків знань студенів.

Оцінювальний блок — вид навчальної діяльності студентів (робота протягом семестру, семестрова атестація, іспит тощо), оцінений у балах.

Рейтинг — це порядкова позиція студента за результатами навчання. Види рейтингу: семестровий, річний. Рейтингова система оцінювання навчальної роботи студента — це така методика визначення якості його роботи та рівня здобутих протягом навчання знань, умінь і навичок, яка передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих студентом.

Предмет «Давня історія України» вивчається у ІІІ семестрі на історичному факультеті. Хронологічно охоплює період появи людей на українських землях і до ІХ століття (часу виникнення і становлення держави Русь). Його метою є: а) ознайомлення студентів із найдавнішими поселеннями, антропогенезом, історичними культурами, першими народами, слов’янським світом на теренах нашої Батьківщини, а також початками українського етногенезу в контексті загально-світового історичного розвитку. Хронологічно цей змістовний курс охоплює значний проміжок часу — від появи людини та теренах України (близько 1 млн. років тому) до середини ІХ ст. Включає історію заселення території, розвиток та устрій племен бронзового та раннього залізного віку, що проживали та території сучасної України; одні з дискусійних питань вітчизняної історії, а саме етногенез слов’ян; б) засвоєння студентами передбаченого програмою матеріалу. Курс складається із двох модулів — «Найдавніші людські цивілізації на українських землях» та «Стародавні слов’яни та проблема українського етногенезу», — кожен з яких включає плани лекцій і семінарських занять, питання до самостійної роботи студентів, теми рефератів, опорний понятійний перелік, контрольні запитання та список літератури. Програма з «Давньої історії України» затверджена на засіданні вченої ради Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка у 2004 році. На вивчення дисципліни навчальним планом відведено: 26 годин лекцій, 22 — семінарських занять. Формою контролю є екзамен у ІІІ семестрі.

Види навчальної діяльності студентів та форми контролю за нею

Лекція — провідна форма активізації пізнавальної діяльності студентів,у ході якої викладаються узагальнені, вузлові питання навчальної дисципліни. Лектор орієнтує їх на творче опанування матеріалом, дає настанови для наступної самостійної роботи над історичною літературою. Викладач здійснює облік відвідування лекцій студентами і може проводити серед них опитування на предмет виявлення знань із матеріалу попередньої лекції. Студент самостійно вирішує відвідувати лекції чи ні, втім за кожний її пропуск від його рейтингової оцінки віднімається 1 бал.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу впродовж викладання курсу. Він здійснюється під час проведення аудиторних занять та перевірки виконання самостійних та індивідуальних завдань.

Семінарське заняття — основна форма аудиторної роботи студентів. Повна, обґрунтована, логічно-послідовна усна відповідь на питання семінару оцінюється максимально 5 балами. За активну участь у розв’язанні проблем, винесених на обговорення, за доповнення студент отримує максимально 3 бали. З метою проміжної перевірки знань студентів, на семінарських заняттях проводяться експрес-тести, кожен з яких оцінюється максимально 2 балами. Цій формі опитування підлягають теоретичні питання, що розглядаються на занятті.

Індивідуальні завдання є обов’язковими, виконуються в поза аудиторний час і розподіляються викладачем, однак при цьому максимально враховується вибір студента. Кожне індивідуальне завдання оцінюється максимально 5 балами. Якщо в переліку запропонованих індивідуальних завдань немає наукових проблем із курсу, які студент хотів би детально опрацювати, він може запропонувати свою тему і, узгодивши з викладачем, виконати її.

Модульно-рейтингова система передбачає виконання студентами самостійної роботи, яка є обов’язковою. Перелік питань для самостійного опрацювання зазначено після кожного семінарського заняття. Вони повинні виконуватися в окремому зошиті, або на відксерокопійованих бланках і передбачають висвітлення тих тем курсу, які не розглядатимуться в аудиторний час. Кожне з виконаних завдань оцінюється максимально 5 балами. Самостійна робота здається до кожної теми.

Студент може отримати додаткові бали до рейтингу за написання реферату (максимум — 5 балів). Тему рефератів студент обирає із запропонованого викладачем переліку або самостійно визначає й узгоджує з викладачем. Вона передбачає максимально самостійний пошук та опрацювання студентом додаткової наукової літератури, нагромадження значного фактичного матеріалу, наявність конструктивних та глибоко обґрунтованих висновків.

Методичні рекомендації по написанню рефератів.

Реферати готуються за темами, які пропонуються до кожного модуля. Обсяг реферату до 10 сторінок рукописного або друкованого тексту. Реферативне повідомлення призначене для заслуховування на семінарському занятті у тезовому вигляді. Обравши тему, окресліть коло джерел та літератури пропоновані до теми кожного модуля, скористайтеся додатковою літературою. Список усіх використаних джерел та літератури необхідно подати наприкінці тексту.

Складіть план реферату, він не повинен бути занадто складним та переобтяженим другорядними питаннями, проте й не занадто простим, оскільки тоді він не виконає свою головну функцію — структурувати реферативне дослідження, підготувати його з логічним викладом подій, зробити більш чітким виступ.

Опрацювавши літературу, напишіть текст реферату. Зверніть увагу на такі моменти. Події слід описувати за схемою: причини та передумови, сутність події чи явища, його наслідки, оцінка. Звертайте увагу на дискусійні питання, подавайте різні точки зору на те чи інше питання, зазначаючи прізвища дослідників. Висловлюйте власну оцінку описаного. Завершуйте кожен пункт плану невеликим висновком. У кінці роботи подайте загальний висновок.

Літературу слід оформляти згідно прийнятих у наукових виданнях вимог. Зразок: Автор. Назва. — Місто видання: Видавництво, Рік видання. — загальна кількість сторінок. (наприклад 305 с.) Автор. Назва статті // Назва збірки чи періодичного видання. — Місто видання: Видавництво, рік видання. — Номер журналу (випуску, частини — наприклад — Вип. 1., Ч.2., №5). — Кількість сторінок статті. (С.15-98.)

За ведення зошиту для семінарських занять студент може отримати 5 балів. Записи в зошиті повинні бути охайними, по можливості — розбірливими. На останньому семінарському занятті з курсу студент здає викладачеві зошит із відповідями на питання планів усіх семінарів. Якщо конспект неповний, тоді жодних балів до рейтингу не додається.

За активність та ініціативу під час вивчення дисципліни студент може також отримати додаткові бали (максимально — 5).

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента впродовж вивчення окремого модуля за результатами теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого ним. У час між семінарами викладач призначає студентам дні, на яких здійснює проміжний контроль за станом самостійно роботи студента (виконанням ним індивідуальних завдань). На останньому занятті першого модуля студент звітується про виконання першого завдання, а на останньому занятті другого модуля здається друге завдання.

Підсумковою формою контролю для кожного модуля є контрольно-залікова робота, яка триває одну астрономічну годину в присутності викладача і складається з 2 теоретичних питань. Кожне із них оцінюється максимально 4 балами (в сумі — 8 балів). Якщо при написанні роботи студент набирає 4 і більше балів, то вона вважається зарахованою. У разі недобору необхідної кількості балів, студенту надається право повторного виконання цієї роботи (але іншого варіанту). За переписування контрольної роботи від кількості балів, набраних за повторне її виконання, віднімається 1 бал. Якщо студент не з’явився на контрольну роботу без поважних причин, то не отримує балів до рейтингу. У разі неявки з поважної причини, він має право, у час відведений викладачем для відпрацювання, написати цю роботу без знімання штрафних балів.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модулів.

По закінченню опанування курсу викладач при необхідності призначає додаткове поза аудиторне заняття для деяких студентів, які намагаються підвищити до залікового рівня чи покращити свою рейтингову оцінку.

За сумою одержаних балів формується рейтинг студента. Він складається з балів, отриманих під час всіх обов’язкових форм поточного й модульного контролів, а також з додаткових балів (за активність під час занять, за реферат, за зошит). За умови виконання всіх обов’язкових видів робіт студент допускається до складання екзамену. За роботу впродовж семестру студент отримує 60 балів, за екзамен — 40.

Студент може, за домовленістю з викладачем, достроково вивчити і скласти звіт із матеріалів запропонованих до модулів та отримати рейтингову оцінку. Для складання екзамену з дисципліни Давня історія України, студент повинен мати рейтинг не менше 60 балів. Максимальна рейтингова оцінка — 100 балів. Їх розподіл показано в таблиці:

№ п/п	Вид діяльності студента	Кількість балів	Кількість занять і виконаних робіт	Всього балів
	*Робота на семінарському занятті:	усна відповідь
	доповнення
	*Виконання індивідуальних завдань
	*Ведення зошита для семінарів
	*Контрольно-залікова робота
	Участь у наукових конференціях
	Виконання наукової роботи
	Бали за активність та ініціативу
	*Відповідь на екзамені
	ВСЬОГО

Примітка: значком* позначені ті види діяльності студентів, які є обов’язковими до виконання.

Рекомендації для студентів щодо опрацювання змісту модулів

Дата добавления: 2015-05-23