Визначте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Назвіть найвидат-ніші пам'ятки

Високого розквіту в Київській Русі та Ґалицько-Волинському князівстві досягли архітектура й образот-

ворче мистецтво.

Прийняття християнства сприяло поширенню кам'яного зодчества. Руські майстри, перейнявши традиції Візантії, створювали неповторні архітектурні ансамблі. • Поширилося будівництво кам'яних церков і монастирів.

Першою кам'яною спорудою Київської Русі стала Десятинна церква в Києві, побудована за Володимира Великого. Шедеврами давньоруського зодчества були Софійський собор у Києві, Михайлівський собор у Переяславі, Спасо-Преображенський собор у Чернігові, Успенський собор у Галичі, церква Іоана Предтечі в Холмі, Василівська церква у Володимирі-Волинському.

Розвитку архітектури сприяв економічний підйом руських князівств, суперництво між князями в благоустрої і звеличуванні своїх земель.

З середини XII ст. формується галицька архітектурна школа, поширюється білокамінна архітектура.

На жаль, від численних архітектурних споруджень Галича нічого не залишилося, крім церкви Пантелеймона. Для архітектури Галича характерною була кам'яна кладка, широке застосування різьблених порталів, прикрас вікон, колон з різьбленими капітеліями.

Іноді скульптурні зображення розмальовувалися й покривалися позолотою. Галицький літопис, датований 1259 р., розповідає про багату прикрасу церкви Ісана в Холмі.

Під час археологічних розкопок у Галичі були знайдені залишки різних споруд, наприклад кафедральної Успенської церкви, побудованої Ярославом Осмомислом 1157 р.

Традиції галицької білокамінної архітектури набули поширення і у Львові, де наприкінці XIII — на початку XIV ст.

були зведені храми Онуфрія, П'ятницький, Миколаївський.

Значних успіхів досягло будівництво фортифікаційних споруд із дерева й каменю — Золоті ворота в Києві, укріплення Галича, Володимира, Кременця.

За часів волинського князя Володимира Васильовича на Волині були зведені нові замки для захисту від нападів з боку Литви.

Розвивалося образотворче мистецтво Церкви усередині були розписані фресками {малюнки водйними фарбами по сирій штукатурці), прикрашені мозаїками (зображення, складене з дрібних різнобарвних шматочків скла, камінчиків, емалі). У фрескових розписах і мозаїках тісно перепліталися світські й релігійні сюжети, зображувалися біблійні персонажі та події.

Шедевром мозаїчного живопису є зображення в Со фійському соборі Богоматері Оранти, що вважалася захисницею Київської Русі. Мозаїка Софійського собору складалася зі смальти 177 кольорів і відтінків.

До наших днів дійшли пам'ятки Галицько-Волинського станкового живопису, наприклад ікона Волинської Богоматері.

Іконами прикрашалися не тільки церкви, але й будинки. Ікони писали на дошках водорозчинними фарбами. Спочатку ікони привозили з Візантії і Болгари. Потім їх стали писати в Київській Русі. Найвідомішою Іконописною майстернею була Печерська. Тут писав ікони відомий київський мозаїст і живописець Алімпій, який разом з іншими іконописцями розписував Успенський собор Києво Печерської лаври.

У Галицько-Волинському князівстві найвідомішими іконами є ікона Богоматері-Одигітрії (Покровська церква. Луцьк) та ікона святого Юрія-змієборця (Львів).

Поширилася книжкова мініатюра. Високим рівнем техніки відрізняються мініатюри «Галицького Євангелія», що було створено особисто для князя Лева Даниловича.

Висновок. Архітектура й образотворче мистецтво Київської Русі та Галицько-Волинського князівства посіли видне місце в скарбниці світової культури, увібравши в себе краще зі спадщини античної візантійської культури.

9.2. Схарактеризуйте програмний зміст творів: «Малоросійські пісні...» М. Максимовича та «Закон Божий» М. Костомарова.

Михайло Максимович був першим ректором відкритого в 1834 р. Київського університету. Він видав три збірки українських народних пісень, серед яких «Українські народні пісні», «Збірник українських пісень». Ці збірники дали початок розвитку національної фольклористики.

Етнографічні твори М. Максимовича — збірка ліричних народних пісень «Малоросійські пісні...» — увібрали в себе перекази, думи та ін., які позитивно вплинули на розвиток українського національно-культурного руху першої половини XIX ст. Збірка М. Максимовича та коментарі до неї давали людям розуміння того, що українська мова є окремою від білоруської, польської, російської. Він доводив думку, що українська мова має право на незалежний розвиток.

Михайло Максимович був переконаний, що настав час створення української поезії. Із метою розвитку національної поезії можна використовувати твори іншомовної поезії для порівняння найкращих її набутків. У «Малоросійських піснях...» м. Максимович зазначав, що там звучить душа, перейнята почуттями, і казка де відчувається наоодна фантазія.

М. Максимович підтримував творчі та особисті зв'язки з Миколою Костомаровим — автором праці «За-

кон Божий», або «Книга бупя українського народу-. Цей програмний документ Кирило-Мефодіївського братства (товариства) складався зі 109 положень релігійно-повчального та історико-публіцистичного характеру.

У документі важлива роль відводилася боротьбі українських козаків за права і свободи українців. Провідна ідея документа — Україна повинна стати ініціатором боротьби за національне та соціальне визволення усіх слов'янських народів. «Закон Божий» проголошував, що Україна стане незалежною та рівноправною у федеративному союзі слов'янських народів.

Висновок. Унаслідок розвитку українського національного руху в першій половині XIX ст відбувся поступовий його перехід від культурологічних засад до політичних, про що свідчать твори М. Максимовича і М. Костомарова.

Дата добавления: 2015-05-23