Завдання та функції аграрного переробного сервісу

ЛЕКЦІЯ

Тема: "Економіка і організація аграрного переробного сервісу"

План

1. Завдання та функції аграрного переробного сервісу.

2. Засоби виробництва підприємств з переробки та зберігання сільського господарської сировини.

3. Взаємовідносини між товаровиробниками та підприємствами з переробки та зберігання сільськогосподарської сировини.

4. Особливості планування та прогнозування на підприємствах з переробки та зберігання аграрної сировини.

5. Ветеринарно – санітарний контроль при переробці та зберіганні сільськогосподарської продукції.

6. Економічна ефективність переробки та зберігання сільськогосподарської сировини.

Контрольні питання

Список літератури

Аграрний переробний сервіс вивчає шляхи та засоби найефективнішого використання сільськогосподарської сировини з метою одержання продукції гарантованої якості та у максимально можливому обсязі. Останнім часом спостерігається тенденція значного скорочення сільськогосподарської продукції, що проходить промислову переробку. У перспективі майже вся сільськогосподарська продукція,, перш ніж потрапити до споживача, має пройти промислову обробку. Саме на цих засадах працюють переробні галузі в розвинутих країнах світу. Певна частина продукції має споживатись у свіжому вигляді, але і вона повинна пройти процеси охолодження, зберігання, сортування, пакування тощо.

До підприємств, що переробляють сільськогосподарську сировину, належать підприємства таких галузей, як борошномельна, круп'яна, цукрова, комбікормова, плодоовочеконсервна, олієжирова, м'ясна, молочна, виноробна (первинне виноробство), крохмале-патокова, тютюнова (первинна обробка тютюну), спиртова та ін. Підприємства і групи становлять найбільшу питому вагу в структурі виробництва харчової промисловості. Переробка сільськогосподарської сировини потребує значного підвищення ефективності з метою збільшення виходу продукції з одиниці сировини, зменшення її втрат як при переробці, так і при транспортуванні. Для вирішення цієї проблеми необхідне вивчення і впровадження передових технологій і методів ведення господарства, організації та управління виробництвом, провадження у виробничі процеси сучасних ресурсозберігаючих технологій, які забезпечують комплексне використання сировини і матеріалів.

Організація виробничих процесів може здійснюватись у масштабах галузі та в межах конкретного підприємства.

У першому випадку організація виробництва має на меті вибір та обґрунтування раціональних розмірів підприємств, ступеня їх спеціалізації та найбільш вдале розташування з точки зору можливостей виробників сировини в кооперуванні, комбінуванні та наближеності до переробників і споживачів готової продукції.

З точки зору конкретного підприємства економіка та організація надання виробничих послуг у сфері переробки та зберігання сільськогосподарської сировини передбачає раціональне поєднання в просторі та часі складових елементів виробництва, до яких належать робоча сила, засоби та предмети праці.

Економіка та організація виробничої діяльності з переробки і зберігання аграрної сировини включає вирішення таких питань, як взаємодія із зовнішнім середовищем, планування діяльності, організаційно-технічна підготовка, технічне обслуговування, контроль якості продукції, матеріально-технічне забезпечення виробництва, організація праці тощо.

Вивчення зазначених питань спрямоване на визначення шляхів та засобів забезпечення узгодженої роботи всіх підрозділів підприємства з метою своєчасного, якісного та ефективного виробництва продуктів харчування.

Тому предметом економіки й організації аграрного переробного сервісу є вивчення конкретного прояву взаємодії ринкових законів та їх рушійних сил, що в конкретних умовах сприятимуть найвищій ефективності виробничого процесу та соціальному захисту трудового колективу, а об'єктом - підприємства й організації з переробки і зберігання сільськогосподарської сировини. Діяльність підприємств у сфері переробки та зберігання сільськогосподарської сировини регламентуються законами України "Про підприємства в Україні" та "Про підприємницьку діяльність".

Кожне агросервісне переробне підприємство, яке працює на ринку, здійснює конкретні види діяльності, що дозволяють йому швидко адаптуватись до ринкових змін та збільшувати прибутковість. До таких видів діяльності належать нижченаведені.

Маркетингова діяльність спрямована на вивчення ринку товару та споживачів, збирання та обробку маркетингової інформації, вивчення видів та інтенсивності конкуренції, удосконалення каналів товарного руху та методів стимулювання збутової діяльності підприємства.

Інноваційна діяльність охоплює науково-технічні розробки, технологічну підготовку виробництва, впровадження технічних, технологічних та організаційних нововведень, визначення інвестиційних пріоритетів. У Законі України "Про інвестиційну діяльність" інноваційна діяльність визначається як одна з форм інвестиційної діяльності підприємства, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробничу сферу.

Виробнича діяльність пов'язана з організацією та оперативним регулюванням діяльності підприємства, розробкою асортиментної політики відповідно до результатів маркетингових досліджень, збалансування виробничої потужності підприємства з ринковим запитом, окремих дільниць і цехів підприємства між собою, забезпечення матеріально-технічного постачання тощо.

Комерційна діяльність, значущість якої останнім часом суттєво підвищилась, оскільки ефективне налагодження роботи каналів розповсюдження товарів та комунікаційна маркетингова діяльність сприяють залученню додаткових споживачів та збільшенню обсягів виробництва.

Економічна діяльність визначає поточне та стратегічне планування, політику ціноутворення на підприємстві, прибутковість діяльності, форми та системи оплати праці працюючих, зовнішньоекономічну і фінансову діяльність, ресурсне забезпечення виробництва.

Інвестиційна діяльність передбачає вкладання коштів у майнові та інтелектуальні цінності, внаслідок чого підприємство одержує прибуток або досягає певного соціального ефекту.

Соціальна діяльність спрямована на соціальний захист працівників підприємства, підтримку на необхідному рівні матеріальних результатів праці, створення відповідного психологічного мікроклімату в колективі і за рахунок цього підвищення ефективності діяльності підприємства.

Всі види діяльності підприємства взаємозалежні та взаємопов'язані між собою. Вони мають бути взаємо узгодженими, оскільки від ступеня відповідності та підпорядкованості кожної складової діяльності підприємства загальній меті значною мірою залежить ступінь комерційного та фінансового ризиків, ринкова сталість та прибутковість.

Відповідно до технологічної або територіальної цілісності та ступеня підпорядкування підприємства у сфері переробки та зберігання сільськогосподарської сировини можуть бути головними (материнськими), дочірніми та асоційованими. Головні підприємства відповідають за технологічну та територіальну цілісність, здійснення контролю над іншими підприємствами (дочірніми). Прикладом таких підприємств є створення головного підприємства "Київхліб", що здійснює контроль над діяльністю 11 підприємств, які входять до його складу.

Дочірнє підприємство - це юридично самостійне організаційне утворення, яке здійснює комерційні операції, укладає

угоди, має свій баланс та розрахунковий рахунок. Проте його діяльність регламентується головним підприємством, оскільки воно володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства.

Дата добавления: 2015-05-23