Тема 2. Основи підприємницької діяльності

Мета вивчення теми: сформувати знання щодо сутності, ролі та значення підприємництва в економічній системі.

1. Підприємництво як сучасна форма господарювання.

2. Договірні взаємовідносини і партнерські зв'язки у підприємницькій діяльності.

3. Міжнародна підприємницька діяльність.

Підприємництво - ініціативно-самостійна, господарсько-комерційна діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи - підприємця або юридичної особи - підприємства (організації). Основні функції підприємницької діяльності представлені на рис.1

Рис. 1. Види функцій підприємництва та їх характеристика

Принципи підприємництва:

- вільний вибір бізнесової діяльності,

- залучення на добровільних засадах ресурсів індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започаткування і розгортання такої діяльності,

- самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, встановлення цін на товари і послуги, наймання працівників,

- вільне розпоряджання прибутком (доходом), що залишається після внесення обов'язкових платежів до відповідних бюджетів,

- самостійне здійснення підприємцями - юридичними особами зовнішньоекономічної діяльності.

Основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності: одноосібна власність, товариства (партнерство), корпоративне підприємництво.

Важливою формою підприємницької діяльності є франчайзинг - надання права на виробництво та (або) збут продукції (здійснення послуг), а також практичної допомоги в справі організації бізнесу.

Моделі підприємництва:

1. Класична (орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів підприємства).

2. Інноваційна (передбачає активне використання переважно інноваційних організаційно-управлінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу).

3. Змішана.

Значення підприємницької діяльності:

- головний фактор структурних змін у системі господарювання;

- створює середовище для розвитку конкуренції;

- сприяє найефективнішому використанню інвестиційних, матеріальних і нематеріальних ресурсів;

- забезпечує належну мотивацію високопродуктивної праці.

Визначальним при здійсненні підприємницької діяльності є Господарський кодекс України.

Основні види (типи) підприємницької діяльності: виробнича, посередницька (агентування, торгово-комерційна діяльність, аукціонна торгівля, біржове підприємництво), підприємництво фінансових інституцій.

Підприємницьке середовище - сукупність активних правових та соціально-економічних регуляторів й ринкової інфраструктури.

Основні параметри належною бізнесового середовища: стабільність національної кредитно-грошової системи, пільгово-стимулююча система оподаткування окремих підприємців, державна фінансова та інфраструктура підтримка малого бізнесу, ефективний правовий захист інтелектуальної і промислової власності, науково обґрунтоване і ринково спрямоване ціноутворення, сформованість колективних та індивідуальних матеріальних стимулів, інтеграція підприємництва у світовий економічний простір, достатня привабливість іміджу підприємницької діяльності.

Державна політика щодо активізації підприємницької діяльності повинна передбачати:

- створення економічних, правових та соціальних передумов, шо забезпечували б розвиток ефективного бізнесу зміцнення національної грошової одиниці, зниження інфляції тощо;

- практичну реалізацію державної системи підтримки всіх напрямів підприємництва (розвиток інфраструктури, підготовка кваліфікованих кадрів тощо).

Договори є визначальною і по суті єдиною правового формою партнерських взаємин.

Договір (контракт, угода) - це форма документального закріплення партнерських зв'язків (предмета договору, взаємних прав та обов'язків, наслідків порушення домовленостей). Він опосередковує взаємини в процесі праці, виробництва і реалізації продукції чи надання різноманітних послуг.

Види договорів у ринковій системі господарювання:

- установчий (засвідчує волевиявлення фізичних чи юридичних осіб щодо заснування нового організаційно-правового утворення для реалізації конкретної підприємницької ідеї);

- підприємницький (відображає згоду сторін стосовно безпосереднього здійснення вибраної підприємницької діяльності в певній організаційно-правовій формі).

Підприємницькі договори поділяються на договори, які опосередковують купівлю-продаж, оренду та лізинг; підрядні послуги; трудові відносини; страхування; розрахунки і кредитування; зовнішньоекономічну діяльність тощо.

Типовий зміст підприємницького договору включає:

1. Преамбулу {чітка офіційна назва договору, місце і час (дата) укладення, зазначення факту укладення договору на умовах, викладених в його тексті, юридичні назви сторін партнерів);

2. Основну частину:

- специфічні умови (предмет договору і кількість товару, якість товару, ціна товару, базові умови поставки, форма оплати, термін поставки, маркування, пакування і тара, здавання - приймання товару, відповідальність сторін, застереження за договором);

- загальні умови (арбітражний припис (застереження), форс-мажорні обставини).

3. Кінцеву (завершальну) частину (необхідні додатки - ескізи, зразки товару; юридичні адреси сторін договору, підписи сторін (партнерів).

Формами співробітництва партнерів за напрямами підприємницької діяльності є:

1) у сфері виробництва: виробниче кооперування, проектне фінансування, управління за контрактом, підрядне виробництво, спільне підприємництво;

2) у сфері торгівлі: звичайні зв'язки, форвардні, передача інформації, експорт, імпорт тощо;

3) у сфері товарообміну: бартерні операції, зустрічна торгівля, комерційна тріангуляція;

4) у сфері фінансових відносин: факторинг; комерційний трансферт.

Міжнародна підприємницька діяльність - співробітництво суб'єктів господарювання двох чи більше країн через виробничу, торговельну, сервісну та ін. види діяльності.

Основні спонукальні мотиви є різними: диверсифікація виробничо-господарської діяльності; розширення ринків збуту; залучення додаткових джерел матеріальних та інвестиційних ресурсів; дешева робоча сила; менші екологічні вимоги; продовження життєвого циклу товару тощо.

Суб'єктами міжнародної підприємницької діяльності можуть бути:

1) фізичні особи - громадяни даної країни, іноземні громадяни та особи без громадянства, які є діє спроможними та право спроможними;

2) юридичні особи, які зареєстровані в даній країні і мають на її території постійне місцезнаходження;

3) структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності іноземних держав (дочірні фірми, філії, відділення, представництва);

4) спільні підприємства, які мають постійне місцезнаходження в даній країні. Розрізняють чотири рівні інтернаціоналізації міжнародної підприємницької

діяльності, кожному з яких відповідають свої форми, а саме:

- перший (найнижчий) рівень інтернаціоналізації (форми - окремі зовнішньоекономічні операції: експортно-імпортні, лізингові операції, консалтингові та маркетингові послуги);

- другий - невисокий (форми - різноманітна промислова кооперація: науково-технічна, виробнича збутова, сервісна та інша);

- третій - високий (форми - спільне підприємництво: створення і функціонування спільних підприємств; ліцензування; управління за контрактом);

- четвертий - надвисокий (форми - територіально-виробничі та багатосторонні міжнародні зв'язки: прикордонна і прибережна торгівля, створення консорціумів, реалізація концесій).

Регулювання міжнародної підприємницької діяльності здійснюють як національні, так і міжнародні інституціональні органи.

Серед національних: Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; національний банк; міністерство економіки тощо.

Міжнародні органи: Банк міжнародних розрахунків (БМР); МБРР - спеціалізована установа ООН з надання позик і кредитів країнам - членам ООН; МВФ; Міжнародна фінансова корпорація (МФК) - філія МБРР з інвестування у приватний сектор економіки; ЮНІДО - Рада ООН з промислового розвитку - сприяння розвитку виробничої сфери країн - членів ООН; ЄБРР тощо.

Складовими елементами системи регулювання міжнародної підприємницької діяльності є:

• на національному рівні: форми іноземних інвестицій; вимоги до результатів діяльності іноземного партнера; трансферт прибутку іноземного інвестора; інвестиційні пільги та обмеження; гарантії дотримання прав іноземного партнера;

• на міжнародному рівні: ідентифікація інвестицій та інвесторів; умови імпорту і заохочення іноземного капіталу; переказування коштів; вирішення суперечок господарського і фінансового характеру; норми поведінки іноземних партнерів.

Запитання для самоконтролю:

1. В чому полягає сутність підприємницької діяльності як сучасної форми господарювання?

2. Які існують організаційно-правові форми підприємницької діяльності, в чому їх переваги та недоліки?

3. Що передбачають собою договірні взаємовідносини в бізнесі?

4. Які види договорів можуть бути укладені при здійсненні підприємницької діяльності?

5. Яким є типовий зміст (загальні та специфічні умови) договору?

6. Хто може бути суб'єктом міжнародної підприємницької діяльності?

7. Які органи здійснюють регулювання міжнародної підприємницької діяльності?

Дата добавления: 2015-05-23