Міжнародна організація праці і її роль у регулюванні ринку праці іі соціально-трудових відносин

Міжнародна організація праці (МОП) була утворена одночасно з Лігою Націй на підставі Версальського договору 1919 р. Вона була заснована для вираження зростаючої стурбованості з приводу соціальної реформи після Першої світової війни і впевненості в тому що будь-яка реформа має проводитися на міжнародному рівні.

Одним із найбільш активних організаторів і першим її керівником (1919-1932 роки) - директором Міжнародного бюро праці (МБП) став Альберт Тома - політичний діяч і міністр в уряді Франції в роки Першої світової війни.

МОП є міжнародною інституціональною основою, яка дозволяє розглядати питання і знаходити рішення, що сприяють поліпшенню умов праці в усьому світі. Міжнародна організація праці виробила такі критерії індустріального суспільства, як восьмигодинний робочий день, захист материнства, законодавство, яке забороняє використання дитячої праці, і цілий ряд заходів, що сприяють безпеці на робочих місцях і нормальним трудовим відносинам.

Структура Міжнародної організації праці є досить складною і багатошаровою.

Вищим органом МОП є Міжнародна конференція праці (МКП), її робота визначається спеціальним регламентом. МКП визначає в цілому напрямок роботи МОП, обговорює проблеми соціального стану у світі праці, розробляє і затверджує міжнародні норми праці у вигляді конвенцій і рекомендацій, приймає резолюції з окремих питань.

Для обговорення на міжнародному рівні соціально-трудових проблем, характерних для окремих галузей народного господарства, поза рамками Конференції створені галузеві комітети.

Регіональні конференції скликаються для підтримання постійних зв'язків МОП з різними районами світу і вивчення соціально-економічних змін, що відбуваються там.

Адміністративна рада є виконавчим органом МОП. Вона керує роботою МОП у період між конференціями, проводить у життя її рішення, завчасно визначає порядок денний конференції та інших нарад, координує діяльність Міжнародного бюро праці, а також різних комітетів, створюваних при Адміністративній раді.

Міжнародне бюро праці, є постійним секретаріатом МОП, виконує роль світового дослідницького і соціально-інформаційного центру із соціально-трудових проблем. Бюро здійснює збір і поширення інформації з усіх питань, що відносяться до міжнародного регулювання умов праці і стану трудящих. МБП вивчаєпитання, які передбачається поставити на розгляд Конференції, у тому числі з метою прийняття міжнародних конвенцій і рекомендацій, а також проводить різні спеціальні обстеження, спостерігає за дотриманням прийнятих і ратифікованих конвенцій. Бюро займається також залученням експертів, яких направляє головним чином у країни, що розвиваються, для здійснення проектів допомоги цим країнам від МОП.

Управління трудовими ресурсами здійснюється нарізних рівнях: від світового співтовариства до підрозділів підприємства.

Найбільш загальні рекомендації з управління трудовою діяльністю розробляє МОП, що має свої представництва в різних країнах. Міжнародна організація праці має величезний досвід у регулюванні соціально-трудових відносин на основі різних методів, що забезпечило їй міжнародний авторитет і визнання. Рекомендації МОП спрямовані насамперед на забезпечення нормальних умов праці і створення конструктивних взаєминміжроботодавцями, працездобувачами і державою. Країни, яківиконують рекомендації МОП, отримують визнання в міжнародних відносинах, мають пріоритети при розподілі ресурсів міжнародних фондів.

Серед усього різноманіття прийомів і методів регулювання соціально-трудових відносин можна виділити три основних:

1. Розробка і прийняття Міжнародних трудових норм; конвенції та рекомендації і контроль за їх виконанням.

2. Надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових проблем (у МОП це називають технічним співробітництвом).

3. Проведення досліджень і здійснення публікацій із соціально-трудових проблем.

Міжнародні трудові норми: конвенції та рекомендації. У процесі здійснення діяльності з регулювання соціально-трудових відносин МОП розробляє міжнародні трудові норми, спрямовані на поліпшення умов праці і життя трудящих, підвищення можливостей зайнятості й підтримку основних прав людини, удосконалення загальної та професійної освіти.

Міжнародні трудові норми охоплюють такі сфери:

- основні права людини у сфері праці (воля асоціації, ліквідація примусової праці, рівність можливостей);

- сприяння зайнятості:

- поліпшення умов праці і виробничого середовища;

- інспекція праці і трудових відносин;

- соціальне забезпечення трудящих;

- особливості праці в окремих галузях, праця деяких категорій трудящих.

Міжнародні трудові норми встановлюються конвенціями і рекомендаціями МОП. Конвенції - це міжнародно-правові договори, що закріплюють для держав-членів, які їх ратифікували, зобов'язання юридичного характеру. Рекомендації призначені лише для створення орієнтирів при виробленні державами - членами МОП своєї політики в тій чи іншій сфері трудових відносин, при розробці національного законодавства і практичних заходів.

Ратифікація конвенцій є найважливішим міжнародно-правовим актом, за допомогою якого держава - член МОП приймає на себе міжнародні зобов'язання.

З набрання конвенцією чинності кожна держава зобов'язана вжити всіх необхідних заходів, будь то законодавчі акти (закони чи підзаконні акти) чи практичні заходи, для того щоб гарантувати її застосування.

Контроль за застосуванням міжнародних норм передбачає регулярний контроль, заснований на доповідях урядів держав-членів, і ряд спеціальних контрольних процедур, заснованих на розгляді подання і скарг.

Для міжнародного технічного співробітництва створений інститут експертів, що набираються у різних країнах світу, і працюють в інших країнах, головним чином у тих, що розвиваються, за проектами МОП.

Останнім часом діяльність експертів дедалі частіше стає складовою частиною національних планів розвитку. До компетенції експертів належить формування концепцій з таких основних питань:

- сприяння повній зайнятості;

- розвиток людських ресурсів;

- підвищення рівня життя;

- удосконалення трудового законодавства;

- надання допомоги в розвитку трипартизму;

- поліпшення соціально-трудових відносин;

- професійно-технічна освіта;

- впровадження сучасних методів управління;

- поліпшення умов праці і т.д.

Крім роботи експертів і радників технічна допомога передбачає постачання необхідного устаткування, надання стипендій для підготовки національних кадрів (як на місцях, так і шляхом відряджень в інші країни), організацію різних семінарів.

Для досягнення своїх основних цілей і завдань МОП розробляє міжнародні програми, спрямовані на поліпшення умов праці і життя трудящих, підвищення можливостей зайнятості і підтримку основних прав людини, удосконалення загальної та професійної освіти і соціально-трудових відносин.

Основними сферами діяльності МОП є поліпшення умов праці, виробничого і навколишнього середовища; заробітна плата; соціальне забезпечення; сприяння найбільш уразливим групам трудящих; надання допомоги в зміцненні соціальних інститутів.

Одна з найважливіших сфер діяльності МОП - сприяння забезпеченню повної зайнятості, попередження та скорочення безробіття і допомога безробітним. Створення робочих місць - завдання національної влади, а роль МОП - допомагати країнам шляхом створення суспільної думки, заохочувати національні дії та міжнародне співробітництво.

Керуючись міжнародними трудовими нормами, і досить часто за практичної допомоги Організації, багато країн вжили заходів на поліпшення функціонування ринків праці шляхом створення системи органів з працевлаштування і розвитку можливостей професійної підготовки і перепідготовки трудящих, з матеріальної допомоги безробітним.

Всесвітня програма зайнятості була розроблена і проголошена на ювілейній сесії Міжнародної конференції праці в 1969 р. Вона стала відправним пунктом зусиль організації в наданні допомоги в боротьбі з безробіттям і неповною зайнятістю.

Для скорочення безробіття і досягнення більш повної зайнятості необхідно провадити активну політику на ринку праці, цілями якої є:

- справедливість: рівні можливості доступу до зайнятості і рівність у відношенні до трудящих на ринку праці, сприяння зайнятості найбільш уразливих груп населення;

- економічне зростання: підтримання і розвиток виробничих робочих місць;

- ефективність: віддача від використання трудових ресурсів, зростання продуктивності і доходів трудящих.

Проведення активної політики на ринку праці хоч і потребує впровадження окремих суворих заходів, однак сприяє росту зайнятості.

З початку 90-х років МОП здійснює програму «Міжнародні трудові норми і права людини».

Умови, безпека і гігієна праці, виробниче навколишнє середовище - це сфера діяльності МОП, яка охоплює широке коло проблем. Діяльність МОП у цій галузі спрямована на поліпшення загальних умов організації та охорони праці, виробничого середовища, техніки безпеки, гігієни праці, на гуманізацію праці і підвищення задоволеності роботою, а також на охорону і поліпшення навколишнього середовища.

У сфері заробітної плати МОП проголошує досягнення «гарантії заробітної плати, що забезпечує задовільні умови життя... визнання принципу рівної оплати за рівну працю...».

У конвенції МОП сформульовані критерії, за якими визначається рівень мінімальної заробітної плати:

· потреби трудящих та їхніх родин, вартість життя, загальний рівень заробітної плати і соціальні допомоги;

· економічні потреби, включаючи вимоги економічного розвитку, рівень продуктивності і бажання досягти і підтримати високий рівень зайнятості.

У рекомендації особливо важливим є положення про те, що мінімальна заробітна плата повинна час від часу переглядатися з урахуванням вартості життя та інших економічних умов.

Однією з важливих сфер діяльності МОП є соціальне забезпечення. Конвенція про мінімальні норми соціального забезпечення утверджує принцип універсальності соціального забезпечення, який охоплює всі верстви населення і всі види соціального страхування і забезпечення, визначає мінімальні норми різних допомог у відсотках від загальної суми колишніх доходів чи заробітної плати.

Значний вплив МОП приділяє соціальному забезпеченню трудящих-мігрантів.

У сфері соціального забезпечення МОП співпрацює із Всесвітнього організацією охорони здоров'я (ВООЗ) і Міжнародною асоціацією соціального забезпечення (МАСЗ).

Здійснення основних цілей і завдань МОП можливе тільки за наявності належних механізмів - соціальних інститутів. Через соціальні інститути МОП надає країнам допомогу і сприяння в таких сферах, як трудове законодавство, трудові відносний, адміністрування праці, діяльність організацій трудящих і підприємців, управління трудовими ресурсами.

Таким чином, за роки діяльності МОП створено конвенції та рекомендації практично за всіма основними соціально-трудовими проблемами.

Дата добавления: 2015-05-23