Проблеми інтергації соціально-трудових відносин України в систему МОП

Міжнародно-правові акти двох видів — Конвенції і Рекомендації — приймаються в рамках, закріплених у статуті МОП та інших документах.

Міжнародний кодекс праці — це різноманітні міжнародні трудові норми; зведення з 184 конвенцій та 194 рекомендацій МОП, і прийнятих за роки існування Організації. Він є об'єктом уваги, вивчення, запозичення, практичного використання в якості визнаного в цивілізованому світі еталона, зведення модельних актів соціально-трудових відносин, творче освоєння якого є необхідною умовою розробки та вдосконалення національних систем трудового права, які орієнтуються на загальноцивілізаційні вимоги.

Правове значення конвенцій та рекомендацій, у яких знаходять втілення міжнародні трудові норми, є різним. Конвенції підлягають ратифікації та покладають на державу юридичні зобов’язання з їх практичного впровадження, їх виконання перевіряється. Спеціальні місії знайомляться з положенням профспілок в певній країні, з виконанням тієї чи іншої конвенції, в разі порушення ратифікованих конвенцій країна заноситься в окремі списки та морально засуджується.

Рекомендації не ратифікуються, вони є моделлю, якою держава може, але не зобов'язана керуватись у здійсненні правового регулювання праці. Рекомендації є ніби орієнтиром для країн, що мають намір дотримуватись соціально-трудових нормативів, однак з певних причин не можуть чи не хочуть їх ратифікувати. Саме тому конвенції є головною нормою законотворчої діяльності МОП та саме вони здійснюють найвагоміший вплив на регулювання трудової сфери тієї чи іншої країни.

Конвенції та рекомендації розглядаються Організацією як мінімальні стандарти для країн-членів і не можуть використовуватись ними для погіршення стану трудящих і підприємців.

Ратифікація конвенцій та прийняття рекомендацій для національної практики відбувається не завжди, та й прийняті акти з часом можуть бути забуті і не впливати на стан відносин у країні. Ратифікація конвенцій є, тим не менше, найважливішим міжнародно-правовим актом, через який держава — учасниця МОП бере не себе зазначені в них міжнародні зобов'язання.

Ратифікація — це затвердження вищим органом державної влади міжнародного правового акта; ратифікація надає йому юридичної сили всередині країни.

Однак ряд положень українського національного законодавства у сфері соціально-трудових відносин, практика застосування їх у деяких аспектах не відповідає нормам міжнародного трудового права, дія котрих поширюється на Україну. Наприклад, це стосується вельми поширеної в роки кризи практики виплат заробітної плати в натуральній формі і затримок виплати зарплати. Держава, яка ратифікувала відповідну Конвенцію (Конвенція № 96 1949 р. про охорону заробітної плати, ратифікована Україною), має здійснювати всі необхідні заходи щодо поліпшення ситуації, яка порушує вимоги міжнародного права. Потрібно прийняти відповідні закони, які б встановлювали відповідальність роботодавців у випадках таких порушень тощо. Україна все ще не ратифікувала Конвенцію МОП № 173 1992 р. про захист вимог трудящих у випадку неплатоспроможності підприємця, норми якої визначають права працівників на отримання належних їм коштів.

Ряд міжнародних правових актів декларує право трудящих (в тому числі трудящих-мігрантів) на об'єднання в профспілки. Якщо ж звернутись до українського законодавства, то з нього випливає, що іноземні громадяни та особи без громадянства не мають права створювати в Україні суспільні організації за професійною ознакою.

Розвиваючи національне законодавство у сфері праці та долаючи його недоліки, Україна сприяє розвитку та інтеграції національних соціально-трудових відноси у систему відносин, визнану світовим співтовариством. Однак для цього також потрібно знати своє національне законодавство та практику, знати та розуміти історичні, господарські, культурні традиції та особливості своєї країни, вміти розуміти та передбачати стан соціально-економічних умов країни на кожному етапі її розвитку, реформування її трудових відносин. Тільки тоді відбудеться становлення ефективних соціально-трудових відносин в країні та взаємовідносин у трудовій сфері на міжнародному рівні.

Україна є членом Міжнародної організації праці з 1954 р., за своїм географічним розташуванням належить до середовища впливу Європейської регіональної конференції. В Україні з 90-х рр. ХХ ст. також активно працює Міжнародне бюро праці (МБП), робота якого має системний характер і базується на найважливіших проблемах соціальної політики. В жовтні 1998 р. між Україною та МБП було підготовлено угоду «Політика активного партнерства. Національні цілі для України», для виконання якої було розроблено робочий план та запроваджено спільний контроль за її виконанням.

МБП та Міжнародний навчальний центр у Турині організували участь тристоронніх делегацій України у семінарах з питань ринку праці, розвитку малих та середніх підприємств і забезпечення зайнятості.

З початку 90-х рр. XX ст. в Україні розпочало роботу Бюро статистики МОП, яка спрямована на реформування статистики праці, реформування інформаційної системи ринку праці на національному та місцевому рівнях. Допомога була надана Міністерству статистики України, Міністерству праці України, Державному центру зайнятості.

Важливе практичне значення мало для України здійснення з 1997 по 2002 р. проекту ПРООН/МОП «Впровадження гнучких програм професійного навчання безробітних». Протягом першого етапу цього проекту було залучено до роботи понад 50 професійно-технічних навчальних закладів в усіх регіонах країни та підготовлено більше 100 викладачів за навчальними програмами. Для більш ніж 30 професій було підготовлено підручники. Другий етап, розпочатий 1 липня 1999 р., тривав 36 місяців, і передбачав підготовку близько 75 модульних пакетів за професіями та практичне навчання безробітних.

Особливої уваги вимагає проект МОП зі сприяння реалізації основних принципів і прав у сфері праці, який було офіційно відкрито 2 жовтня 2001 р., і який включає такі чотири напрямки діяльності: реформування трудового законодавства України та приведення його у відповідність до положень фундаментальних конвенцій МОП; реформування системи інспекції права та вдосконалення виконання трудового законодавства; сприяння реалізації принципів свободи асоціацій підприємців та працівників та ефективного визнання прав на колективні переговори; сприяння усуненню дискримінації у сфері праці.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що являє собою міжнародний поділ праці (МПП), і в яких формах він виявляється?

2. Основні тези, що розкривають зміст МПП.

3. Форми, у яких виявляється спеціалізація підприємства, і їх характеристика.

4. Подібність внутрішньодержавного і міжнародного поділу праці, і в чому вона виявляється?

5. У чому полягає вплив МПП на структуру національного виробництва?

6. Які фактори впливають на інтернаціоналізацію та глобалізацію економіки країн?

7. Роль Міжнародної організації праці у регулюванні ринку праці і коротка характеристика?

8. Основні завдання МОП.

9. Основні Конвенції МОП щодосоціально-трудовихвідносин у національних ринках праці.

10. Щовходить до керівних органів МОП?

11. Міжнародна конференція праці, її роль і завдання.

12. Адміністративна рада, її рольі з авдання.

13. Міжнародне бюро праці і йогороль.

14. Основні сфери діяльності МОП.

15. Основні причини виникнення та існування міжнародної трудової міграції.

16. Що сприяє розвитку міграційних процесів?

17. Види міграції.

18. Що є основою регулювання міграційних процесів?

19. Міжнародна організація з питань міграції і які задачі вона вирішує?

20. Які програми входять у спеціальну програму «Міграція в інтересах розвитку»?

21. Як здійснюється співробітництво МОП та України?

22. Які основні проблеми застосування конвенцій МОП в нашій державі?

23. Що таке МОП і для чого вона створювалась?

24. Назвіть основні керівні органи МОП.

25. Що таке конвенції і рекомендації МОП?

26. Які напрямки технічної допомоги є в арсеналі МОП?

27. Міжнародні програми регулювання соціально-трудових відносин.

28. Охарактеризуйте діяльність МОП у сфері соціального забезпечення.

ТЕСТИ

ТЕСТ 1. Виберіть з нижченаведених категорії населення, які належать до економічно неактивного населення:

1) учні, студенти, слухачі, курсанти;

2) громадяни, які шукають роботу;

3) особи, які зайняті в домашньому господарстві;

4) громадяни, які працюють індивідуально;

5) зайняті в особистому підсобному господарстві.

ТЕСТ 2. Виберіть з нижченаведених категорій населення, які належать до зайнятого населення:

1) учні, студенти, слухачі, курсанти;

2) особи, які зайняті вихованням дітей та доглядом за хворими;

3) особи, зайняті в особистому підсобному господарстві;

4) громадяни працездатного віку, які працюють за наймом;

5) громадяни, які працюють індивідуально (самостійно), або в окремих громадян-роботодавців.

ТЕСТ 3. До економічно активного населення відносять:

1) тільки зайнятих;

2) тільки безробітних;

3) зайнятих і безробітних;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 4. Виберіть з перелічених показників такі, що характеризують природний рух населення:

1) рівень народжуваності;

2) рівень смертності;

3) сальдо міграції;

4) валова міграції;

5) середня тривалість життя.

ТЕСТ 5. Виберіть з перелічених показників такі, що характеризують механічний рух населення:

1) міграційний оборот;

2) рівень смертності;

3) сальдо міграції;

4) валова міграція;

5) середня тривалість життя.

ТЕСТ 6. Традиційний тип відтворення населення характеризується:

1) зменшуванням народжуваності, збільшенням середньої тривалості життя, зниженням рівня смертності;

2) висока нерегульована народжуваність і висока смертність;

3) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 7. Розширене відтворення населення характеризується:

1) переважанням народжуваності над смертністю;

2) постійною кількістю населення;

3) абсолютним зменшенням кількості населення;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 8. Інтенсивний тип відтворення ресурсів для праці означає:

1) збільшення їх чисельності без зміни їхніх якісних характеристик;

2) удосконалення якісних характеристик трудових ресурсів (зростання освітнього рівня, кваліфікаційного рівня);

3) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 9. Екстенсивний тип відтворення ресурсів для праці означає:

1) збільшення їх чисельності без зміни їхніх якісних характеристик;

2) вдосконалення якісних характеристик трудових ресурсів (зростання освітнього рівня, кваліфікаційного рівня);

3) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 10. Скільки існує рівнів соціально-трудових відносин:

1) один;

2) два;

3) три;

4) чотири?

ТЕСТ 11. На індивідуальному рівні відбувається взаємодія суб’єктів соціально-трудових відносин за напрямами:

1) об’єднання найманих працівників – об’єднання роботодавців;

2) робітник – роботодавець;

3) найманий працівник держава;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 12. Виберіть напрями соціально-трудових відносин, які характеризують груповий рівень соціально-трудових відносин:

1) об’єднання найманих працівників – об’єднання роботодавців;

2) робітник – роботодавець;

3) найманий працівник держава;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 13. Виберіть напрями соціально-трудових відносин, які характеризують змішаний рівень соціально-трудових відносин:

1) об’єднання найманих працівників – об’єднання роботодавців;

2) робітник – роботодавець;

3) найманий працівник держава;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 14. Конфлікт характеризується:

1) головною роллю держави у регулюванні соціально-трудових відносин;

2) загостренням суперечностей у трудових відносинах;

3) прагненням працівників до самостійності і самореалізації, запобіганням перенесенню відповідальності на інших суб’єктів;

4) сумісною відповідальністю людей, яка ґрунтується на особистій відповідальності і згоді, однодумності і спільності інтересів.

ТЕСТ 15. Виберіть визначення соціальної політики:

1) система заходів, яка забезпечує соціальну захищеність переважно непрацездатного населення;

2) система заходів для економічної підтримки населення;

3) система допомоги короткотермінового характеру особам, які опинилися в екстремальній ситуації;

4) стратегічний соціально-економічний напрям, обраний країною для всебічного розвитку громадян, який забезпечує пристойний рівень їхніх життя і праці.

ТЕСТ 16. Дайте визначення соціального захисту населення:

1) система заходів, яка забезпечує соціальну захищеність переважно непрацездатного населення;

2) стратегічний соціально-економічний напрям, обраний країною для всебічного розвитку громадян, який забезпечує пристойний рівень їхніх життя і праці;

3) система допомоги короткотермінового характеру особам, які опинилися в екстремальній ситуації;

4) система заходів для економічної підтримки населення.

ТЕСТ 17. Особа, яка перебуває у трудових відносинах з роботодавцем на підставі укладеного трудового договору, це:

1) роботодавець;

2) член профспілки;

3) найманий працівник

4) немає правильної відповіді.

ТЕСТ 18. Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка використовує найману працю, це:

1) роботодавець;

2) профспілка;

3) найманий працівник

4) немає правильної відповіді.

ТЕСТ 19. Профспілки представляють інтереси:

1) держави і найманих працівників;

2) найманих працівників і роботодавців;

3) роботодавців;

4) найманих працівників.

ТЕСТ 20. Дайте вірне визначення категорії «робоча сила»:

1) сукупність фізичних сил людини;

2) сукупність інтелектуальних здібностей людини;

3) сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які використовуються нею в процесі виробництва;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 21. Дайте визначення категорії «праця»:

1) сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які використовуються нею в процесі виробництва;

2) цілеспрямована діяльність людини з виробництва матеріальних і духовних благ;

3) доцільна діяльність людини, спрямована на виробництво матеріальних благ;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 22. Ринок праці і ринок робочої сили - це поняття тотожні:

1) так;

2) ні.

ТЕСТ 23. Ринок праці - це:

1) сфера обігу специфічного товару «робоча сила»;

2) сукупність попиту і пропозиції робочої сили;

3) сукупність соціально-економічних відносин з приводу обміну індивідуальних здібностей до праці на фонд життєвих благ;

4) всі відповіді вірні.

ТЕСТ 24. До елементів ринку праці належать:

1) попит і пропозиція робочої сили;

2) ціна робочої сили і товар «робоча сила»;

3) елементи, перелічені в пунктах 1 і 2;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 25. Механізм функціонування сучасного ринку праці складається з:

1) попиту, пропозиції і ціни робочої сили;

2) суб'єктів і об'єктів ринку праці;

3) суб'єктів, об'єктів, інструментів впливу, цілей ринку праці;

4) всі відповіді вірні.

ТЕСТ 26. За територіальним критерієм ринок праці поділяється на:

1) внутрішньофірмовий, галузевий та національний;

2) ринок робочих кадрів і ринок спеціалістів і керівників;

3) внутрішній і зовнішній;

4) монополію, монопсонію, олігополію, поліполію.

ТЕСТ 27. Залежно від кількісного співвідношення покупців і продавців ринок праці поділяється на:

1) внутрішньофірмовий, галузевий та національний;

2) ринок робочих кадрів і ринок спеціалістів і керівників;

3) внутрішній і зовнішній;

4) монополію, монопсонію, олігополію, поліполію.

ТЕСТ 28. Ситуація на ринку, яка характеризується наявністю одного покупця і великої кількості продавців, називається:

1) монопсонією;

2) монополією;

3) олігополією;

4) поліполією.

ТЕСТ 29. Ситуація па ринку, яка характеризується наявністю великої кількості покупців і великої кількості продавців, називається:

1) монопсонією;

2) монополією;

3) олігополією;

4) поліполією.

ТЕСТ 30. Зайнятість населення як економічна категорія - це:

1) цілеспрямована діяльність людини зі створення товарів і послуг;

2) діяльність, пов'язана з задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить доход у вигляді зарплати;

3) сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які використовуються нею в процесі виробництва;

4) сукупність соціально-економічних відносин у суспільстві, які забезпечують можливість прикладання праці в суспільстві.

ТЕСТ 31. Розрізняють наступні види зайнятості:

1) повну, неповну і часткову;

2) первинну і вторинну;

3) продуктивну, раціональну, оптимальну;

4) вірні всі вище наведені види.

ТЕСТ 32. Повна зайнятість – це:

1) зайнятість протягом повного робочого дня (тижня, сезону);

2) зайнятість за основним місцем роботи або навчання;

3) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 33. Часткова зайнятість - це:

1) додаткова зайнятість понад основну роботу або навчання;

2) зайнятість протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою;

3) добровільна неповна зайнятість;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 34. В Україні статус безробітного мають:

1) громадяни, які не мають роботи;

2) громадяни, які шукають роботу;

3) громадяни працездатного віку, які не мають роботи, зацікавлені в службі зайнятості, дійсно шукають роботу і готові до неї приступити;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 35. В Україні до зайнятого населення не включають:

1) працюючих громадян інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані з діяльністю посольств і місій;

2) громадян, направлених для виконання оплачуваних суспільних робіт;

3) громадян, зайнятих вихованням дітей, доглядом за xворими;

4) громадян, перелічених у пунктах 2, 3;

5) громадян, перелічених у пунктах 1, 3.

ТЕСТ 36. З якого дня після реєстрації громадянина в службі зайнятості йому виплачується допомога у зв'язку з безробіттям:

1) з восьмого;

2) з дев'ятого;

3) з одинадцятого;

4) з дванадцятого?

ТЕСТ 37. Які види безробіття відносять до «природного безробіття»:

1) фрикційне і циклічне;

2) конверсійне і молодіжне;

3) фрикційне і структурне;

4) приховане безробіття?

ТЕСТ 38. Циклічне безробіття - це:

1) безробіття, зумовлене спадами виробництва;

2) безробіття, яке виникає внаслідок структурних зрушень в народному господарстві;

3) безробіття, пов'язане з добровільною зміною місця роботи;

4) немає вірної відповіді?

ТЕСТ 39. Поділ праці па підприємстві – це:

1) розрахунок норм витрат праці на виробництво продукції і послуг;

2) групування і комбінування працівників у виробничий колектив;

3) розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 40. Виберіть елементи нормованого робочого часу:

1) час продуктивної роботи;

2) час регламентованих перерв;

3) час непродуктивної роботи;

4) час нерегламентованих перерв.

ТЕСТ 41. Виберіть елементи ненормованого робочого часу:

1) час продуктивної роботи;

2) час регламентованих перерв;

3) час непродуктивної роботи;

4) час нерегламентованих перерв.

ТЕСТ 42. Виберіть обернені показники продуктивності праці:

1) продукція, вироблена на одного працівника за одиницю робочого часу;

2) товарна продукція в розрахунку на одного працівника;

3) виробнича трудомісткість;

4) технологічна трудомісткість.

ТЕСТ 43. Фактори підвищення продуктивності праці це:

1) сукупність всіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника;

2) можливості підвищення продуктивності праці, які,вже виявлені, але не використані;

3) відповіді пунктів 1 і 2 вірні;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 44. Резерви підвищення продуктивності праці - це:

1) сукупність всіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника;

2) можливості підвищення продуктивності праці, які вже виявлені, але не використані;

3) відповіді пунктів 1 і 2 вірні;

4) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 45. Виберіть з перелічених факторів підвищення продуктивності праці такі, що належать до організаційно-економічної групи:

1) рівень кваліфікації працівників;

2) соціально-психологічний клімат в колективі;

3) удосконалення поділу та кооперації праці;

4) удосконалення організації робочих місць;

5) модернізація обладнання.

ТЕСТ 46. Виберіть з перелічених факторів підвищення продуктивності праці такі, що належать до матеріально-технічної групи:

1) підвищення рівня механізації і автоматизації виробництва;

2) використання нових ефективних видів сировини;

3) творча ініціатива;

4) покращання умов праці і відпочинку.

ТЕСТ 47. Виберіть з перелічених факторів підвищення продуктивності праці такі, що належать до соціально-економічної групи:

1) компетентність, відповідальність;

2) використання нових ефективних видів сировини;

3) мотивація;

4) впровадження передових методів та прийомів праці.

ТЕСТ 48. Скільки частин складають структуру заробітної плати:

1) дві;

2) три;

3) чотири;

4) п'ять?

ТЕСТ 49. Основна заробітна плата – це:

1) винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи й особливі умови праці;

2) виплати за підсумками роботи за рік;

3) премії і компенсації;

4) винагорода за виконану роботу відповідно до чинного законодавства.

ТЕСТ 50. Скільки виділяють основних форм оплати праці:

1) дві;

2) три;

3) чотири;

4) п'ять?

ТЕСТ 51. При почасовій оплаті праці мірою праці виступає:

1) вироблена працівником продукція;

2) відпрацьований час;

3) немає вірної відповіді.

ТЕСТ 52. Скільки систем має почасова форма оплати праці:

1) дві;

2) три;

3) чотири;

4) п'ять?

ТЕСТ 53. Скільки систем має відрядна форма оплати праці:

1) дві;

2) три;

3) чотири;

4) п'ять?

ТЕСТ 54. Відрядно-прогресивна система оплати праці визначається як:

1) множення кількості виробленої продукції на розцінку за одиницю продукції;

2) оплата праці включає, окрім відрядного заробітку, премії за досягнуті результати;

3) робота, виконана в межах встановленої норми, оплачується за звичайними розцінками, а робота, виконана понад норму, оплачується за зростаючими розцінками;

4) розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт;

5) заробіток працівника залежить від результатів праці робітників, що ним обслуговуються.

ТЕСТ 55. Відрядно-преміальна система оплати праці визначається як:

1) оплата праці, що включає, окрім відрядного заробітку, премії за досягнуті результати;

2) множення кількості виробленої продукції на розцінку за одиницю продукції;

3) робота, виконана в межах встановленої норми, оплачується за звичайними розцінками, а робота, виконана понад норму, оплачується за зростаючими розцінками;

4) розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт;

5) заробіток працівника залежить від результатів праці робітників, що ним обслуговуються.

ТЕСТ 56. Непряма відрядна система оплати праці - це:

1) множення кількості виробленої продукції на розцінку за одиницю продукції;

2) оплата праці, що включає, окрім відрядного заробітку, премії за досягнуті результати;

3) робота, виконана в межах встановленої норми, оплачується за звичайними розцінками, а робота, виконана понад норму, оплачується за зростаючими розцінками;

4) розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт;

5) заробіток працівника залежить від результатів праці робітників, що ним обслуговуються.

ТЕСТ 57. Анкетне опитування - це:

1) метод одержання інформації через бесіду інтерв’юера з респондентом на певну тему;

2) систематизоване збирання інформації в респондентів за допомогою заздалегідь розробленого переліку питань;

3) цілеспрямована і систематична фіксація процесів і явищ соціально-трудової сфери;

4) вивчення різноманітних документів;

5) опитування з метою виявлення психологічного клімату в колективі.

ТЕСТ 58. Метод спостереження - це:

1) метод одержання інформації через бесіду інтерв’юера з респондентом на певну тему;

2) систематизоване збирання інформації в респондентів за допомогою заздалегідь розробленого переліку питань;

3) цілеспрямована і систематична фіксація процесів і явищ соціально-трудової сфери;

4) вивчення різноманітних документів;

5) опитування з метою виявлення психологічного клімату в колективі;

ТЕСТ 59. До групового інтерв'ю вибирається група:

1) до 8 осіб;

2) до 5 осіб;

3) до 10 осіб;

4) понад 10 осіб.

ТЕСТ 60. Створення МОП датується:

1) 1899 р.;

2) 1900 р.;

3) 1919р.;

4) 1929 р.

ТЕСТ 61. Найвищим органом МОП є:

1) Міжнародне бюро праці;

2) Адміністративна рада;

3) Міжнародна конференція праці;

4) вірна відповідь відсутня.

ТЕСТ 62. Періодичність скликання Адміністративної ради МОП:

1) два рази на рік;

2) три рази на рік;

3) чотири рази на рік;

4) вісім разів на рік.

ТЕСТ 63. До складу Адміністративної ради входять:

1) представники уряду і представники профспілок;

2) представники профспілок і представники підприємців;

3) представники уряду і підприємців;

4) представники уряду, підприємців та профспілок.

ТЕСТ 64. До складу Міжнародного трудового кодексу входять:

1) тільки конвенції МОП;

2) тільки рекомендації МОП;

3) конвенції і рекомендації МОП;

4) вірна відповідь відсутня.

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

З КУРСУ «ЕКОНОМІКА ПРАЦІ»

1. Предмет, об'єкт та завдання курсу «Економіка праці».

2. Методи управління суспільною працею та особливості їх використання.

3. Населення як суб'єкт економічних та інших суспільних процесів і явищ.

4. Відтворення населення, показники його природного і механічного руху.

5. Структура і розміщення населення України.

6. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів.

7. Розширене відтворення робочої сили.

8. Показники використання трудових ресурсів.

9. Умови і чинники підвищення ефективності використання трудових ресурсів суспільства.

10. Трудовий потенціал, сутність та фактори, що на нього впливають.

11. «Праця» як економічна категорія, її зміст та соціальна і психофізіологічна характеристики.

12. Процес праці та його основні елементи, виробничий характер праці.

13. Сутність соціально-трудових відносин, їх основні об'єкти і суб'єкти.

14. Предмети та рівні соціально-трудових відносин.

15. Основні принципи соціально-трудових відносин.

16. Поняття механізму функціонування системи соціально-трудових відносин.

17. Система управління трудовими ресурсами та її підсистеми.

18. Сутність соціального партнерства, його роль та механізм його функціонування у сфері соціально-трудових відносин.

19. Суб'єкти соціального партнерства.

20. Правові та організаційні проблеми становлення та розвитку соціального партнерства в Україні.

21. Участь профспілок у регулюванні трудових відносин.

22. Соціально-економічна категорія «ринок праці»: умови виникнення та основні елементи.

23. Механізм функціонування сучасного ринку праці.

24. Поняття, види та форми зайнятості населення.

25. Державне регулювання зайнятості населення.

26. Види безробіття, його причини та наслідки.

27. Система трудових показників і завдання їх планування.

28. Планування чисельності та продуктивності праці працівників.

29. Планування фонду заробітної плати персоналу підприємства.

30. Поняття організації праці та завдання на сучасному етапі господарювання.

31. Поняття робочого місця, класифікація робочих місць.

32. Умови праці та фактори, що на них впливають.

33. Сутність, зміст і завдання процесу нормування праці в ринкових умовах господарювання.

34. Робочий час, його структура та методи виміру.

35. Законодавче регулювання робочого часу і часу відпочинку.

36. Поняття продуктивності праці.

37. Принципи управління продуктивністю праці.

38. Методи вимірювання продуктивності праці.

39. Класифікація факторів і резерви підвищення продуктивності праці.

40. Вартість робочої сили та її формування.

41. Види доходів, диференціація доходів населення.

42. Номінальна і реальна зарплата, реальні доходи.

43. Тарифна система оплати праці та її елементи.

44. Форми і системи оплати праці.

45. Економічне обґрунтування необхідності та ефективності преміювання різних категорій працівників.

46. Законодавчі та нормативні документи, на основі яких здійснюється державне регулювання зарплати.

47. Мінімальна зарплата як інструмент державного регулювання заробітної плати.

48. Зміст генеральної, галузевої те регіональної тарифних угод.

49. Суть і завдання соціальної політики в механізмі управління соціально-трудовими відносинами.

50. Елементи соціального захисту населення України на етапі переходу до ринкової економіки, напрями її розвитку в Україні.

51. Сутність і завдання аналізу й аудиту у сфері праці.

52. Сутність моніторингу соціально-трудових відносин, його мета та основні об'єкти.

53. Принципи моніторингу у соціально-трудових відносинах.

54. МОП: причини виникнення, цілі та завдання.

55. Методи та сфери діяльності МОП.

56. Пріоритетні напрями роботи МОП на сучасному етапі розвитку.

57. Участь України у Міжнародній організації праці.

58. Зарубіжний досвід реалізації державної політики зайнятості.

59. Досвід матеріального стимулювання працівників у країнах з ринковою економікою.

60. Зарубіжний досвід застосування принципів соціального партнерства.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудових відносин: Підручник / О.А. Грішнова – К.: Знання, 2009. – 390 с.

2. Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудових відносин: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 264 с.

3. Мерзляк А.В., Михайлов Є.Л., Корецький М.Х., Михайлова Г.О. Економіка праці та соціально-трудових відносин: Навчальний посібник / Під ред. проф. Є.П. Михайлова – К.: ЦНЛ, 2005. – 240 с.

4. Махома М.Б. Практикум з економіки праці та соціально – трудових відносин: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2006. – 124 с.

5. Швайка Л.А. Державне регулювання економіки: Підручник. – К.: Знання, 2008 – 462 с.

6. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання. Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 230 с.

7. Жуков В., Скуратівський В. Соціальне партнерство в Україні: Навч. Посібник – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 200 с.

8. Бойко Е.В., Желябин В.А., Беличенко А.Г. Мотивация персонала. Учебное пособие. – Запорожье: Изд-во ЗГИА, 2004. – 310 с.

9. Конституція України. – К.: Парламентське вид-во,1999. – 22 с.

10. Законодавство України про працю. Зб. законодавч. та норматив. актів. – К.: Атіка, 2003. – 994 с.

11. Кодекс законів про працю в Україні / Кодекс України: у 2т – К.: Унюре, 1997, - т. 1 с. 149 – 224.

12. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 р. №1533 – ІІІ (зі змінами і доповненнями) – К.: Ліга – Закон, 2008.

13. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23 вересня 1999 р. №1105 – ХІV (зі змінами і доповненнями) – К.: Ліга – Закон, 2008.

14. Про зайнятість населення: Закон України від 1 лютого 1991 р., №803 – ХІІ (зі змінами і доповненнями) – К.: Ліга – Закон, 2008.

15. Про колективні договори і угоди: Закон України від 1 липня 1993 р. №335 – ХІІ (зі змінами і доповненнями) – К.: Ліга – Закон, 2008.

16. Про оплату праці. Закон України від 24 березня 1995 р. №108/95 – ВР (зі змінами і доповненнями) – К.: Ліга – Закон, 2008.

17. Про організації роботодавців. Закон України від 24 травня 2001 р. №2436 – 14 (зі змінами і доповненнями) – К.: Ліга – Закон, 2008.

18. Про охорону праці: Закон України в редакції закону від 21 листопада 2002 р. №229-VI (зі змінами і доповненнями) – К.: Ліга – Закон, 2008.

19. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 р. №1045-14 (зі змінами і доповненнями) – К.: Ліга – Закон, 2008.

20. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (редакція 6 лютого 2003 р., №491 - IV), УК №42, 5 березня 2003 р.

21. Статистичний щорічник України за 2008 р. Держкомстат. За ред. О.Г. Осауленко. – К.: Консультант, 2009 р.

Підписано до друку.2009 р. Формат 60х84 1/32.

Папір офсетний.

Умовн. друк. арк. 0,6. Наклад прим.

Замовлення №

Дата добавления: 2015-05-23