Тема 6. Сприйняття

Тема 5. Психологічна сутність виховання

(визначення, інститути, засоби)

План.

1. Психологічна суть виховання.

2. Соціальні інститути і системи виховання.

3. Засоби і методи виховання.

4. Види виховання.

Література

1. Агеев В.С. Психология межгрупповых отношений. – М., 1983.

2. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать. – М., 1985.

3. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М., 1986.

4. Виховання громадянина / Г. Р. Ігнатенко та ін. — К., 1997.

5. Ильина Т.А. Педагогика. – М., 1994.

6. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання. — К.: Вища шк., 1997.

7. Касьяненко М. Д. Педагогіка співробітництва. — К.: Вища шк., 1993

8. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчук З. О. Основи національного виховання. – К., 2001

9. Мартинюк І. В. Hаціональне виховання: теорія і методологія. — К., 1995.

10. Победоносцев Г.А. Совершенствуем систему воспитания школьников.: Кн. для учителя.- М., 1989

Психологічна сутність виховання. Визначення виховання. Загальні і спеціальні цілі виховання. Теорії виховання (біогенетичні, соціогенетичні, позиціональні, гуманістичні).

Соціальні інститути і системи виховання, їх потенційний вплив на особу. Сім'я, учбові заклади (дитячий сад, школа, гімназія, ліцей, середні спеціальні установи, вузи), позасімейні і позашкільні організації (клуби, секції, інші організації), засоби масової інформації (ТБ, радіо, друкарські видання), засоби масової культури (театри, кінотеатри, ресторани, інші), література і мистецтво, референтні групи.

Засоби і методи виховання. Класифікація засобів виховання (прямі і непрямі, свідомі і неусвідомлювані, емоційно-когнітивні і поведінкові методи виховання). Роль психологічних механізмів у вихованні особи (ідентифікація, атрибутування, стереотипізація, рефлексія, емпатія).

Види виховання. Класифікація видів виховання (розумове, фізичне, естетичне, етичне, правове, трудове, професійне, сексуальне виховання).

План.

1. Види сприйняття.

2. Сприйняття глибини і віддаленості предметів.

3. Ідентифікація об’єктів.

4. Константність сприйняття.

5. Сприйняття простору і руху.

Література

1. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М., 1980

2. Бабанский Ю.К. Педагогика. – М., 1990.

3. Брунер Д. Психология познания. - М., 1977

4. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности. – М., 1990.

5. Гончаренко И.В. Гений в искусстве и науке. – М., 1991.

6. Ильина Т.А. Педагогика. – М., 1994.

7. Касьяненко М. Д. Педагогіка співробітництва. — К.: Вища шк., 1993.

8. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций.- М.:Райт, 1998

9. Ловиненко А.Д. Психология восприятия. – М., 1987.

10. Фіцула М. М. Педагогіка: Посіб. — К.: Академія, 2000. — С. 218­-372

11. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие.- М.: Юристе, 1997.

Функція кінестетичної та вестибулярної чутливості полягає в інформуванні індивіда про його власні рухи і положення в просторі. Кінестетичні відчуття – це сукупність сенсорної інформації, яка надходить із м»язів, зв’язок та нервів. Вестибулярні відчуття основані на інформації, яка надходить з каналів внутрішнього вуха. Одне з основних призначень системи вестибулярних відчуттів – забезпечити стійку основу для зорового спостереження.

Шкірна чутливість – забезпечує індивіда інформацією про те, що стикається з його тілом: це може бути предмет чи якесь середовище. Найбільша чутливість у долонь, кінчиків пальців, губ та язика. Сучасні дослідники розрізняють чотири різновиди кожної чутливості: відчуття тиску, тепла, холоду та болі.

Больова чутливість має дуже важливе біологічне значення: больові відчуття сигналізують про можливу фізичну небезпеку. Людині, яка не має больової чутливості, у випадку такої патології постійно загрожує небезпека.

Основною функцією смакової чутливості є забезпечення індивіда інформацією про те, чи можна використовувати внутрішньо певну субстанцію. Основні смакові якості – гіркота, солоність, солодкість та кислота.

Нюх забезпечує індивіда інформацією про наявність у повітрі певних хімічних поєднань. Нюх відіграє в нашому житті набагато меншу роль, ніж в житті багатьох тварин. Коли йдеться про нюх, мимовіль згадуєш наших чотириногих друзів – собак. Дослідження показують, що чутливість до запахів у собак більше ніж у людей приблизно в 1000 разів.

За допомогою слуху індивід отримує інформацію про поведінку далеких від нього об’єктів. Голосність і висота, таким чином, основні характеристики звуку.

Зір є основним джерелом інформації для людини. Сітчатка ока має два типи рецепторів, які окремо сприймають і дають чорно-білу картину світу, а інші мають найбільшу чутливість в умовах гарного освітлення і забезпечують кольоровий зір. Найбільш цікавою є проблема зорових відчуттів є механізми кольорового зору.

Сприйняття глибини і віддаленості предметів необхідно для розуміння того, що відбувається у зовнішньому світі. Необхідне визначення місцеположення предметів. Ознаки, пов’язані з співвідношенням зображень чи проекцій, об’єкту на сітчатці різних очей називають бінокулярними ознаками глибини і далекості. Вони існують за рахунок того, що люди звичайно бачать і дивляться обома очима.

Для сприйняття об’єкту замало бачити, де він знаходиться і куди переміщується, бажано знати що це за об’єкт – ідентифікувати його. Сприйняття форми об’єкта є найважливішим аспектом його ідентифікації.

Константність сприйняття - це сприйняття об’єктів як відносно постійних за формою, розміром, кольором.

Розпізнання об’єктів – процес віднесення образів сприйняття до певної категорії.

Дата добавления: 2015-05-23