Історія України. Вимоги до методу вивчення продуктів діяльності

Вимоги до бесіди

Види бесід

Вимоги до методу вивчення продуктів діяльності

Вимоги до анкетування

1) Чітке визначення змісту анкети.

2) Правильне формулювання питань (чіткість, лаконічність, змістовність, врахування індивідуальних та вікових особливостей).

3) Інструкція про порядок заповнення анкети.

д) вивчення продуктів діяльності

Метод вивчення продуктів діяльності являє собою систему дослідницьких процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення результатів попе­редньої психічної діяльності людини: трудової, учбової, ігрової.

(В продуктах діяльності людини відображається її став­лення до самої діяльності, до оточуючих, до навколишнього світу, а також рівень розвитку її розумових, сенсорних та моторних навичок). (Н.,робочі зошити, щоденники, творчі роботи, малюнки, вишивки).

1. Використовуючи цей метод, дослідник має з'ясувати:

а) чи є продукт, що аналізується, результатом типової для даної людини діяльності, чи створений нею випадково;

б) в яких умовах здійснювалася діяльність людини;

в) чи можна дослідити аналогічні та інші різноманітні продукти діяльності цієї людини.

1. Використовують у поєднанні з іншими методами, оскільки він не дозволяє дослідити багатогранність психічної діяльності, що призвела до створення продукту.

є) бесіда, її особливості

Бесіда – метод отримання інформації про індивідуально-психологічні особливості в процесі безпосереднього спілкування за спеціальною програмою.

1. Експериментальна бесіда – (перевірка гіпотези) використовують у ситуаціях експериментального дослідження, з метою перевірки гіпотези.
2. Інтерв’ю - метод отримання інформації за допомогою усного опитування (На відміну від бесіди інтерв'юер не перебиває респондента, не коментує його відповідь, не підштовхує до певних висновків).

1) Визначення мети бесіди.

2) Врахування індивідуальних особливостей обстежуваних.

3) Дотримання етичних норм та педагогічного такту.

4) Наявність плану, добре продумані питання.

5) Створення атмосфери взаємного довір'я.

6) Забезпечення засобами фіксації стенограма, запис на магнітофоні).

Синхронна хронологічна таблиця

подій української національної революції

Західна Україна

Східна Україна

Західна Україна	Східна Україна
Австро-Угорщина	Російська республіка
	23 — 27 лютого (8 — 12 березня) — Лютнева революція в Петербурзі — повалення царського режиму в Росії. Створення Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів.
	2 (15) березня — створення Тимчасового уряду у Петербурзі.
	4 (17) березня — Утворення в Києві Центральної ради.
18 червня (1 липня) — австро-німецькі війська вибили росіян з Галичини.	10 (23) червня: 1-м Універсалом Центральної ради проголошено автономію України (Автор — В.Винниченко). 28 червня створено Генеральний Секретаріат.
29 червня — осатаній бій УСС.
	25 жовтня (7 листопада) — У результаті Жовтневого перевороту Тимчасовий уряд повалено. Влада перейшла до партії більшовиків на чолі з В. І. Ульяновим (Леніном).
	29 — 31 жовтня (11 — 13 листопада) — збройне більшовицьке повстання у Києві.
	11 −12 (24 — 25) грудня: 1-й Всеукраїнський з'їзд Рад — з'їзд депутатів від партії більшовиків у Харкові. Проголошення України Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
	26 грудня: 30-тисячна російська армія під проводом В. Антонова-Овсієнка чотирма групами вирушила з Гомеля і Брянська в Україну в напрямах Чернігів-Бахмач, Глухів-Конотоп, Харків-Полтава-Лозова.
	9 (22) січня: Центральна рада проголосила 4-м Універсалом незалежність України та низку реформ.
	16 — 22 січня (29.01 — 04.02) — збройне більшовицьке повстання у Києві проти Центральної Ради, бій під Крутами.
	26 січня (08.02) — Органи Центральної Ради залишають столицю; тимчасове встановлення Радянської влади у Києві
	27 січня (09.02) — Представники Центральної Ради підписали з Німеччиною і Австро-Угорщиною Брест-Литовську угоду.
	18 лютого: Початок введення австрійських та німецьких військ (загалом 450 000) в Україну.
	29 квітня: За підтримки німецького уряду влада у Києві переходить від Центральної ради до гетьмана П.Скоропадського. Утворення «Української держави». Кораблі Чорноморського флоту з метою недопущення захоплення німцями, підняли українські національні прапори.(в Севастополі).

1 — 9 листопада: Утворення у Східній Галичині Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР); до кінця листопада більшість її території була окупована польськими військами	11 листопада: Комп'єнське перемир'я країн Антанти з Німеччиною. Капітуляція німецьких військ: припинення військових дій, здача Німеччиною сухопутного і морського озброєння, вивід військ з окупованих територій
	13 листопада: Радянський уряд анулює Берестейський мирний договір.
6 −12 листопада: окупація Північної Буковини румунськими військами.	14 листопада: П.Скоропадський призначає новий уряд і проголошує акт федерації з майбутньою не більшовицькою Росією. Утворено Директорію під головуванням В. Винниченко. Головним отаманом України призначено С. Петлюру. Початок анти гетьманського повстання.
	17 листопада: у м. Суджа поблизу українського кордону було створено Тимчасовий Робочо-селянський уряд України на чолі з П'ятаковим.
	18 листопада: Мотовилівський бій під Києвом: загони січових стрільців Директорії на чолі з Є.Коновальцем і А.Мельником розбили загони гетьмана П.Скоропадського і рушили на Київ.
21 −22 листопада: Польське повстання у Львові; польські війська оволоділи містом. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а наприкінці грудня — до Станіслава.	21 −22 листопада:Загони Директорії оточили Київ.
	14 грудня: Евакуація німецьких військ з Києва. Війська С.Петлюри (Осадний корпус Коновальця) вступили до столиці. Гетьман П.Скоропадський підписав акт про відмову від влади і втік до Німеччини разом з відступаючими німецькими загонами
	24 грудня: Уряд Радянської Росії відмовився від визнання незалежності Української держави; наступ більшовицьких військ на Україну — фактичний початок Другої радянсько-української війни 1919–1920 рр.
	16 січня: Директорія оголосила війну Радянській Росії
22 січня: Акт злуки: об'єднання УНР та ЗУНР
	5 лютого: Червона армія у складі Богунського і Таращанського полків підійшла до Києва, уряд Директорії залишив столицю і переїхав до Вінниці
17 лютого УГА успішно почала Вовчухівську операціюз метою відрізати Львів від Перемишля.
15 травня: на український фронт у Галичині та Волині була кинута сформована і озброєна у Франції 60 — 80-тисячна польська армія генерала Ю. Галлера.
7 −28 червня: Чортківський наступ УГА — тимчасове звільнення частини Галичини від поляків. «Чортківська офензива» Української Галицької армії (УГА)
9 червня: очільник уряду ЗУНР Петрушевич отримав диктаторські повноваження.
16 — 17 липня - окупація польськими військами ЗУНР; перехід УГА через р. Збруч; об'єднання армій УНР і УГА
31 серпня: частини Армії УНР і УГА вступили до Києва — одночасно з військами Денікіна. З метою уникнення конфлікту з білогвардійцями Київ було залишено.
6 листопада: сепаратна угода між УГА і денікінцями, перехід галичан під зверхність білогвардійців.
	2 грудня: представники від УНР на переговорах з Польщею вирішили пожертвувати Західною Україною.
	6 грудня: 5 тис. вояків УНР рушили у рейд по тилах денікінських і Червоної армії «Перший зимовий похід».
	16 грудня: більшовики викинули білих з Києва.
	12 лютого: УГА перейшла на бік більшовиків (ЧУГА), втрата самостійності…
У березні: Волинь і Західне Поділля оволоділи Поляки.	У березні: більшовики оволоділи майже всією територією УНР, лише Крим займали білогвардійці.
	21-24 квітня: між Польщею та УНР підписано «Варшавський мир»
	25 квітня: об’єднані формування (20 тис. польських і 15 тис. українських вояків) змусили більшовиків відступати (наступ польсько-українських військ).
	6 травня: було звільнено Київ.
	У травні: радянські війська перейшли у контрнаступ.
	12 червня: Радянські війська без бою увійшли до Києва.
8 липня: в Тернополі було сформовано більшовицький уряд Східної Галичини –Галицький Революційний Комітет (Галревком).
15 липня: проголошено створення Галицької соціалістичної радянської республіки.
	12 жовтня: перемир’я з Польщею.
	7 листопада: червоноармійці подолали Сиваш і вибили вранці наступного дня врангелівців з Литовського півострова.
	18 березня: Польща і Радянська Росія Підписали Рильський договір.
	У листопаді: Українська повстанська армія розпочала Другий Зимовий похід, або Листопадовий рейд.

Дата добавления: 2015-05-23