ФЕРРЕРО 20 страница

19і£удн&

СВЯТО СОТВОРЕННЯ

Закінчивши сотворення світу, Бог, на сьомий день, ви-рішив зробити собі свято. Всі сотворіння, новесенькі, за-хотіли зробити Богові якнайкращі дарунки.

Білочки принесли Йому горішки і мигдаль, кролик - моркву, вівці - теплу м’яку вовну, корови - густе пінисте молоко.

Мільярди ангелів вишикувалися півколом і почали спі-вати божественні серенади.

Людина також, хвилюючись, чекала свого виходу. «Що я можу подарувати? Квіти мають запах, бджоли - мед, навіть слони обіцяли, що влаштують Господу Богу душ, а потім висушать Його своїм хоботами».

Людина стояла в кінці черги і не припиняла журитися, тоді як інші створіння проходили перед престолом Бога і складали Йому свої дари.

Коли залишалося лиш декілька створінь: черепаха, слимак і лінивець, - людина впала в паніку.

Нарешті надійшла її черга.

Людина, якій здавалося, що вона не може подарувати Господеві Богові нічого такого ж прекрасного, як інші ство-ріння, сіла Йому на коліна, пригорнулася до Нього і про-мовила: «Я Тебе люблю!»

Лице Господа Бога просвітліло, і всі створіння зрозумі-ли, що людина подарувала щось таке, чого ніхто не в змозі був подарувати.

«Навіщо Бог нас створив?

Бог створив нас, щоб ми Його пізнавали, любили і служили Йому своїм життям, а також для того, щоб ми в майбутньому житті розкошували в Раю».

Катехизм Пія X

Дозволь мені любити Тебе, Господи,

Чи є щось - в небі

або на землі, - щоб не було Тобою?

Ти - Бог мого серця

і моя вічна батьківщина.

Дозволь, щоб я завше був із Тобою.

Будь завше зі мною.

І навіть якби я

хотів колись Тебе відкинути,

Ти, Господи, не відкидай мене ніколи.

Ё0 грудня

БЮРОКРАТІЯ

Суддя Верховного суду сидів собі якось на березі річки, коли до нього підійшов подорожний і запитав:

- Чи можна скористатися цим човном? Мені треба пе-реплисти на інший берег ріки.

- Але це мій човен.

Подорожній подякував і почав витягувати човен на воду, потім стрибнув у нього і повеслував. Але човен був дірявий і подорожній потонув.

- Безсердечна людина! - промовив до судді обурений перехожий. - Чому ти не сказав, що твій човен дірявий?

- Він мене не спитав про стан човна, - відповів великий суддя.

А. Бірс

«Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м’яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру».

Мт. 23, 23

«Глядіть, бережіться закваски фарисейської».

Мт. 16, 5

Шуууднл

ШВЕНЬІ ДІАМАНТ

Голодний півень шукав поживу. Попорпав під дровами, у соломі, в листі, навколо цегли... Раптом застиг: перед ним лежав камінчик, що якось дивно виблискував.

Зацікавлений, півень став уважно до нього пригляда-тися. Потім зрозумів: це був незвичайний камінчик. Його форма, його поблискування говорили про це.

- Люди називають тебе діамантом, - невдоволено про-бурмотів голодний півень, - але, цінний ти, чи ні, для мене не вартуєш і зернятка пшениці.

І запорпав діамант назад у землю.

Ті, що дбають тільки про «клювання», проходять повз дуже великі цінності, не завваживши їх.

Щоб відкрити щось справді цінне, треба хотіти його відкрити. «Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли» (Мт 7, 6).

ДИВИСЬ, КУДИ ЙДЕШ!

Колись давно в Японії користувалися паперовими ліх-тарями зі свічками всередині. Однієї ночі якийсь чоловік дав ліхтар сліпому, щоб той міг безпечно дійти додому.

- Мені він не потрібен, - сказав сліпий. - Темрява чи світло не мають для мене жодного значення.

- Знаю, - відповів той чоловік. - Але якщо ти не мати-меш його, то хтось може наштовхнутися на тебе. Отож, бери.

Сліпий узяв ліхтар і пішов собі. Але не встиг зробити й кількох кроків, як хтось сильно штовхнув його.

- Дивись, куди йдеш! - крикнув сліпий до незнайомця. - Хіба не бачиш мого ліхтаря?

- Твоя свічка, брате, погасла, - відповів той.

Хто не знає зухвалих осіб, що з гордістю йдуть по світу і не розуміють, що вони - сліпці, які несуть свою погаслу лампу.

А багато з них хочуть, щоб їх величали: «пане докторе», «пане професоре», «пане начальнику», «пане директоре».

ТРИ СЛОВА

Один молодий лицар був відомий своїм розпусним спо-собом життя. Монах намагався напоумити лицаря, що він ризикує постати перед судом Божим з душею, обтяженою гріхами.

«Нема чого боятися, - легковажно відповів лицар. - Тобі ж відомо, що Господь Бог добрий і милосердний. Перед смертю я промовлю три слова, які принесуть мені вічне спасіння. Скажу: “Господи, змилуйся і прости”».

Монах похитав головою, а лицар, сміючись, знову взявся за своє.

Якось, під час сильної бурі, лицар їхав верхи уздовж бе-рега глибокої ріки. Він не хотів пропустити балу. Та раптом ударив грім. Кінь із переляку став на диби і скинув вершника у стрімку течію.

Перед смертю лицар викрикнув своїх останніх три слова: «Щоб ти здох!»

Дві рибки плавали одна побіля одної. Раптом молодша запитала старшу: «Що воно таке, що про нього всі говорять?»

«Що саме?»

«Море».

Старша рибка вибухнула голосним сміхом (якщо так можна сказати про рибу):

«Море - це те, що навколо нас. Ми є в ньому».

Молодша рибка недовірливо похитала головою:

«Не вірю. Це тільки солона вода!»

Тільки солона буденність може підготувати нас до вічности.

ДІВЧИНКА І ВОВК

Одного дня пополудні великий вовк чекав у темному лісі на дівчинку, що мала проходити з кошичком харчів для ба-бусі. Маленька дівчинка із кошичком харчів і справді на-дійшла.

- Несеш цей кошичок для бабусі? - спитав вовк.

Дівчинка відповіла, що так. Тоді вовк спитав, де живе та бабуся, і коли дівчинка сказала йому де, він зник у лісі.

Відчинивши двері бабусиної хати, дівчинка побачила, що в ліжку лежить хтось, одягнений як жінка. Вона відразу зрозуміла, що то не її бабуся, а вовк, який перебрався на жінку.

Тоді дівчинка витягла з кошичка пістолет і вбила вовка.

Не завжди справи йдуть так, як ми собі плануємо. І не дуже варто вірити прислів ’ям.

«Щоб навчитися плавати, треба кинутись у воду» - каже прислів’я. Може, дехто і навчився, але багато втопилося.

Краще завжди бути реалістом.

КНИЖКА

Первісток однієї багатої сім’ї приїхав додому в переддень отримання диплому. У їхній родині й серед знайомих було заведено вручати випускникові вищого навчального закладу подарунок.

Батько разом із сином відвідали найвідоміші автомобіль-ні салони міста, і врешті знайшли найкращий автомобіль.

Юнак був певен, що в день, коли отримає диплом, перед його будинком стоятиме новеньке блискуче авто з повним баком пального.

Яким же було його здивування, коли у той довгоочіку-ваний день назустріч синові вийшов усміхнений батько із... книжкою в руці. Це було Святе Письмо.

Хлопець із люттю відкинув книгу, і з того дня й слова не промовив до батька. За кілька місяців знайшов роботу у віддаленому місці.

Додому привела його лише вістка про батькову смерть.

Уночі, напередодні похорону, переглядаючи нотатки на письмовому столі батька, знайшов Святе Письмо - останній батьків дарунок.

Зворушений юнак розгорнув книгу, обережно здуваючи з неї пилюку. Між сторінками знайшов чек, датований днем отримання диплому. Зазначена сума точно відповідала вар-тості вибраного колись автомобіля.

Немає користи від непрочитаної книги, що лежить на полиці, припавши порохом, але серед її сторінок можна знайти те, чого давно прагнемо.

МЕРТВИЙ ЧИ ЖИВИЙ?

Онук великого вченого прийшов до свого дідуся. За пле-чима у руці хлопчина стискав пташку, яку зловив у саду.

Хитро поглядаючи на дідуся, він спитав:

- Горобчик, якого я маю, живий чи мертвий?

- Мертвий! - сказав учений.

Хлопчина розтулив долоню і, сміючись, підкинув пташку в повітря, і вона собі полетіла.

- Дідусю, ти помилився! - радісно вигукнув хлопець.

Якби дідусь відповів: «Живий», то хлопець, аби перемога була за ним, задушив би горобчика.

Тоді мудрець, усміхаючись, промовив:

- Бачиш, відповідь була у твоїй руці.

Смерть чи вічне життя - в наших руках. Вибір, навіть найменший, який ти сьогодні зробиш, визначить твоє вічне призначення,

У якійсь країні простий народ молиться так: «Тиранам хай Бог пошле воші, самотнім - спів, дітям - метеликів, жінкам - видіння, чоловікам - диких свиней. А всім нам - орла, щоб на своїх крилах заніс нас до Нього».

^їгруднл

РОЗКЛАД ПОЇЗДІВ

Я знав чоловіка, що тримав у пам’яті розклад прибуття і відправлення поїздів на одній дуже великій станції. Тільки тому, що залізниця подобалася йому, він увесь час прохо-джувався по тій станції. З великим захопленням дивився на вагони, на потужні локомотиви і на всіх тих, хто обслуго-вував ті поїзди.

Він знав кожний поїзд, знав, звідки той прибував, куди прямував. Знав кількість поїздів, вагонів, знав, скільки ко-штували квитки до різних міст, навіть за кордон.

Не ходив він ні в кафе, ні у кіно. Не мав він ні велосипе-да, ні радіо, ні телевізора. Не читав ні часописів, ні книжок. І якби одержав якогось листа, то і того не прочитав би. Для цього всього він не мав часу. І тільки коли в травні та у ве-ресні змінювали розклад поїздів, то протягом двох тижнів його не було видно на станції.

Тоді сидів удома і вивчав усе напам’ять, читав новий розклад, порівнював з попереднім і був здивований, якщо не було багато змін.

Бувало, що дехто питав його, коли виїжджає якийсь по-їзд. Яким веселим він ставав! І хотів тоді знати мету по-дорожі. Він називав не тільки годину, але й номер поїзда, і перон, і кількість вагонів, і можливі сполучення, бо не ро-зумів, що це все людей не цікавило.

Коли хтось полишав його на півслові, то він гнівався і кричав услід: «Ви не маєте жодного поняття про залізниці!»

Особисто він жодного разу ніяким поїздом нікуди не їз-див. Це було би безглуздо, казав він, тому що вже заздале-гідь знав, о котрій годині прибув би туди.

Петер Біхсель

Багато людей (серед яких є і славні вчені) знають про Біблію все, навіть пояснення незначних речень, навіть значення незрозумілих слів, і навіть те, що священний автор справді хотів сказати, хоч усе виглядає навпаки.

Але вони особисто не живуть тим, що знають з Біблії.

ЖАХЛИВА ІСТОРІЯ

Один хлопець учинив крадіжку. Через якийсь час спра-ва вийшла на яв. Хлопець страшенно боявся реакції свого батька - чоловіка гідного і шанованого у місті.

Атмосфера у хаті була страшенно напружена. Після ве-чері у кухні залишились тільки батько і син.

Хлопець з острахом чекав, але батько за цілий вечір не зронив ні слова.

Несподівано батько встав і підійшов до коминка. Він узяв до рук залізну кочергу. Кочерга мала загострені зубці і була розпечена до червоного. Батько мовчки наблизився до столу. Переляканий хлопець не зводив із батька широко відкритих очей.

Батько став біля сина, поклав свою руку на стіл, а потім проткнув її розжареним залізом. При цьому він не вимовив ані слова.

Без сумніву, це жахлива історія, але про що ти думаєш, коли бачиш хрест?

ЛИСТОК-ЛІДЕР

Росло одне деревце з великими надіями.

Мало воно чотири листки. Чотири гарних листки, що виблискували росою на сонці.

Ті чотири листки були приятелями і часто балакали між собою.

Одного дня найбільший і найгарніший листок (а був він лідером у групі) заявив, що не хоче мати нічого спільного з водою.

Інші листки були такі слабодухі, що пристали на рішен-ня свого товариша.

Вони створили щось на зразок парасолі: коли була гарна погода, парасоля закривалася, коли падав дощ - від-кривалася.

Але без води бідне деревце почало в’янути і засохло.

Листки пообпадали, і вітер поніс їх, куди хотів.

Коли всі думають однаково, ніхто не думає ні багато, ні глибоко. Є люди, що «варті» багато, навіть якщо кажуть тільки дурниці. Є люди «великі» тільки тому, що люди «малі» не беруться суперечити їм або не є такі відважні, щоб твердо відстоювати свої думки.

Така забава дуже небезпечна!

Ісус каже: «Кожний, отже, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем Небесним. А хто ж мене зречеться перед людьми, того й я зречусь перед Отцем моїм Небесним».

Мт. 10, 32-33

^0 грудня

ДЗЕРКАЛО

Якось володар покликав до себе одного зі своїх васалів, котрий славився у своєму князівстві крутійством і хитрістю. Підлеглі йому люди жили у постійному страху. Коли він прибув на вимогу володаря, той віддав йому наказ: «Хочу, аби ти вирушив у світ і знайшов чоловіка, який би був цілком добрий».

- Так, пане, - відповів васал і розпочав пошуки.

Васал зустрічався і розмовляв із багатьма людьми. Піс-ля тривалих пошуків повернувся і сказав своєму володарю: «Пане, я учинив так, як ти звелів, але зараз маю переко-нання, що немає жодної доброї людини. У світі повно зло- сливців та себелюбців, але немає такого місця, де б жили ті, котрих шукаєш».

Володар відіслав його і попросив покликати іншого ва-сала, що був відомий своєю щедрістю і добротою, а піддані його дуже любили. Господар сказав йому: «Друже, я хотів би, аби ти вирушив у дорогу і знайшов для мене людину, яка була б уособленням зла».

Цей васал так само слухняно подався у мандри. Він зу-стрів багацько осіб, розмовляв із ними. Коли спливло трохи часу, васал повернувся до володаря і мовив йому: «Пане, мені не вдалося виконати твого наказу. Є люди необачні, є розбещені, є такі, що поводяться немов сліпці, але жоден із них не є цілковитим уособленням зла. У кожного криється у серці добро, хоча вони й роблять багато помилок».

Під вечір один селянин сів на порозі своєї скромної хатини, аби насолодитися вечірньою прохолодою. Попри його хату звивалася дорога, яка провадила до села. Чоловік, що переходив по ній, помітив селянина і подумав: «Ця людина - взірець лінюха. Нічого не робить, тільки сидить цілими днями на порозі...»

Трохи згодом переходила інша особа і подумала: «Це якийсь розпусник. Сидить цілий день і пасе очима жінок, що тут ходять. Напевно, чіпляється до них і напастує...»

Нарешті ішов до села якийсь мандрівець і подумав: «Мабуть, це працьовитий чоловік. Трудився увесь день, а тепер сів собі відпочити».

Справді, майже нічого не можемо сказати про селянина, що сидів на порозі своєї хатини. Натомість про трьох перехожих, що ішли до села, знаємо: перший - це ледар, другий - особа підозрілива, а третій - чоловік працьовитий.

Усе, що говориш, свідчить про тебе; особливо, коли твої слова стосуються інших.

СКАРБ

Якось чоловік, що орендував і обробляв земельну ділян-ку, вирішив орати глибше й випадково знайшов скарб. Були там золоті монети й інші цінності. У поспіху закопав усе назад і одразу ж звернувся до власника з проханням продати йому ділянку.

Власник, помітивши його гарячкову схвильованість, по-годився, але зажадав дуже високої плати. Щоб зібрати по-трібні гроші, селянин знайшов іншу працю, згодом іще іншу.

Почав заробляти й інвестувати зароблені гроші, органі-зував ринок, розширив торгівлю поза межами держави.

Минув час. Той чоловік став відомим інвестором, добрим керівником, займався торгівельними операціями, по-дорожував.

І вже не думав про скарб, що його заховав у землі.

(Зміст

ВСТУП

Щоб скоротити дорогу 5

СІЧЕНЬ

1. Кола на воді 8

2. Майже нічого 9

3. Порожнє крісло 10

4. Випадок 10

5. Три сини 12

6. Сліди 13

7. Багатство 14

8. Вовк у Вифлеємі 15

9. Лісоруби 17

10. Брама 18

11. Список продуктів 19

12. Очима хіміка 20

13. Побачення 21

14. У парку 22

15. Пісок і рука 23

16. Гобелен 24

17. Блакитне каміння 25

18. Тактика качки 27

19. Бачити Бога 28

20. Постанови 29

21. Відвідини 30

22. Дзиґар з маятником 31

23. Дві насінини 32

24. Подяка 32

25. Лик Ісуса 34

26. Назовні і всередині 35

27. Щодня 35

28. Дуб і троянда 36

29. Записничок 37

30. Братик 39

31. Двоє лицарів 40

ЛЮТИЙ

1. Гвіздки 44

2. Після бомбардування 45

3. Учитель 46

4. Стратегія осла 48

5. Диявольський підступ 49

6. Рахунок 51

7. Конкурс 52

8. Троє діток 53

9. Сповідь вовка 55

10. Штани 55

11. Рука 57

12. Піди замість мене 57

13. Особлива мама 58

14. Тінь 60

15. Дозвілля Господа Бога 61

16. Божевільне місто 62

17. Починаючи з кінця 63

18. Поле 64

19. Вищі інтереси 65

20. Військовий корабель 66

21. Милостиня 67

22. Провалля 69

23. Казка про золоту рибку 70

24. Яблуко 71

25. Божі руки 73

26. Ліс 74

27. Зустріч 75

28. Чарівний перстень 78

БЕРЕЗЕНЬ

1. Ніхто не прийшов 82

2. Проповідь святого Франциска 83

3. Стара нестерпна пані 84

4. Тире 86

5. Солодка свята 87

6. Скульптор 88

7. Провідник 89

8. Вартість 90

9. Рецепт 92

10. Разом 93

11. У теорії 94

12. Один із багатьох днів 95

13. Світло 97

14. Осел і сопілка 97

15. Чудо 98

16. Слушна думка 99

17. Бажання 100

18. Зустріч 101

19. Цап-відбувайло 102

20. Челядник 103

21. Хто більше значить 104

22. Гвинтик 106

23. Останнє місце 107

24. Спокуса 109

25. Достатньо 111

26. Приклад 112

27. Троянда 113

28. Де сходяться небо із землею 114

29. Оповідання про злого вовка 115

30. Крамниця 116

31. Те, що 117

КВІТЕНЬ

1. Бавитися з Богом 120

2. Таємниця раю 121

3. Недільний обід 123

4. Хто підтримує небо 124

5. Плоди 125

6. Гуси 125

7. День батька 126

8. Паркування 128

9. Ціна 130

10. Знак запитання 132

11. Яблука 133

12. Офіціянтка 135

13. Чудо 136

14. Після нападу грабіжника 138

15. Польовий цвіркун і монета 139

16. Професор і перевізник 140

17. Жертва 141

18. Гостина у замку 142

19. Звіт для орла 143

20. Човен 145

21. Поблизу вогню 146

22. Клоун 147

23. Великий вождь 148

24. Пригода з їжаками 149

25. Миша 151

26. Під пічкою 151

27. Мовчання 153

28. Павукові діти 154

29. Пустеля плаче 154

30. Дурна черепаха 156

ТРАВЕНЬ

1. Любовний лист 158

2. Нічний метелик і зірка 158

3. Коло радости 160

4. Правдивий сліпець 161

5. Маски 162

6. Скажіть це раніше 163

7. Справа дрозда 164

8. Пам’ятати проповідь 165

9. Перлина 166

10. Яйце 167

11. Дві хустинки 167

12. Коли Бог творив маму 168

13. Царський блазень 169

14. Хто про нас пам’ятає 170

15. Вибір 171

16. Спокуса 172

17. Про захід сонця 173

18. Молоко для Господа Бога 174

19. Сигнал 175

20. Клубок вовни 177

21. Дві голови 178

22. ІНШІ 179

23. Поступ 180

24. Любовні листи 181

25. Пуделко 182

26. Молитва 183

27. Звитяжець 184

28. Опора 185

29. Вічність 186

30. Найкраще вино 188

31. Скарб 189

ЧЕРВЕНЬ

1. Таємниця щастя 192

2. Оповідач 193

3. Вогонь 194

4. Світлофор 196

5. На долині 196

6. Блискавиця 198

7. Ріка і пустеля 199

8. Рахунок 200

9. Приклад 201

10. Малюнок 202

11. Морські зірки 203

12. Восьмий день 205

13. Старі скрипки 206

14. Непотрібне дерево 208

15. За прикладом Марії 209

16. Лев і мушка 210

17. Останній лист 211

18. Кожного вечора 213

19. Рішення класу 213

20. Все гаразд 215

21. Ріка 216

22. Має прибути Бог! 217

23. Закон 218

24. «Де мій поцілунок?» 219

25. Клуб дев’яноста дев’яти 221

26. Пустельники 223

27. Все 224

28. Алхімік-роззява 225

29. Без виправдання 226

30. Золоті роки 228

ЛИПЕНЬ

1. Найубогіший 230

2. Сріблясті куріпки 230

3. Розп’яття 232

4. Слухай 233

5. Спізнений Месія 233

6. Чому кричимо? 234

7. Небо за бали 235

8. Запитання 237

9. Дуже просто 237

10. Цариця 238

11. Непотрібний шнурочок 240

12. Дзеркало 241

13. Фініш 242

14. Історія світу 244

15. Сумна казка 245

16. Усмішка 247

17. Якщо б я знав раніше 248

18. Дурний вухналь 249

19. Навіщо біжиш? 250

20. Прогрес 251

21. Молитва 252

22. Проблема 253

23. Легенда 253

24. Присяга 255

25. Опудало 256

26. Лук 257

27. Двоє, що бачили Господа Бога 258

28. Подібність 259

29. Слово 260

30. На шибениці 261

31. Чому? 262

СЕРПЕНЬ

1. Порцеляновий горщик 266

2. Ім’я Господнє 267

3. Останній у класі 267

4. Всі повинні працювати 268

5. На Його місці 269

6. Бути задоволеним 271

7. Скульптура 272

8. Відпущення гріхів 274

9. Нещасний старий 275

10. Страшний суд 276

11. Потріскана амфора 278

12. У лісі 280

13. Два ослики 280

14. Божа пам’ять 281

15. Гори 283

16. Таємниця 284

17. Плани 285

18. Турбота 286

19. Дерево 286

20. Два будиночки 288

21. Нагадування 289

22. Очі 290

23. Долоня 292

24. Весілля 293

25. Віра 294

26. Знак 295

27. Що казати, чого не казати 296

28. Незалежно від усього 297

29. Мудрість 299

30. Міст 300

31. Самітне життя 301

ВЕРЕСЕНЬ

1. Говоримо 306

2. Порядок 307

3. Розмір 307

4. Барильце 308

5. Важка дружба 310

6. Канатоходець 311

7. Ланцюжок і гребінець 313

8. Вівця 314

9. Стежка 315

10. Заробіток 317

11. Упевненість 317

12. Місія 319

13. Кам’яний лев 320

14. Як сіль 321

15. Сонячний годинник 323

16. Мигдаль 324

17. Судний день 325

18. Коштовний камінь 327

19. Бамбук 327

20. Два дзеркала 329

21. Успіх 330

22. «Зручний» привід 331

23. Стратегія лиса 332

24. Сила думки 333

25. Несподіванка 334

26. Тато під ліжком 335

27. Три жабки 336

28. Утікач 337

29. Дикий кінь і приручений 339

30. Астроном 340

ЖОВТЕНЬ

1. Ходи до мене 342

2. Блакитна пір’їна 343

3. Каска 344

4. Коштовний камінь 345

5. Лазуровий Грот 346

6. Двоє друзів 347

7. Складанка 349

8. Співпраця 350

9. Приятелі і ведмідь 351

10. Монах бідний і монах багатий 352

11. Вибір художника 353

12. Які слова? 354

13. Два горобчики 355

14. Усміх на світанку 356

15. Над прірвою 357

16. Чотири князенки 358

17. Несподіванка у пустелі 359

18. Усі сили 360

19. Розрада 361

20. Любовна поезія 361

21. Цікаві метелики 362

22. Око лісоруба 364

23. Скибка хліба 365

24. Наслідування 365

25. Кома 367

26. Молодь 368

27. Божа мірка 369

28. Ідеальна дружина 371

29. Кущ тернини 372

30. Кольорові крейдочки 373

31. Мишка 374

ЛИСТОПАД

1. Червона парасоля 378

2. Собака у дзеркалі 379

3. Сумна історія 380

4. Людина у криниці 381

5. Що нас відділяє від смерти 382

6. Таємниця 383

7. Вночі 384

8. Дар 386

9. Замерзлий ставок 387

10. Важлива справа 388

11. Один чоловік 388

12. Іванові шкарпетки 390

13. Дороги 391

14. Родина 392

15. Чисті руки 394

16. Камінь у кишені 395

17. Пан троянди 396

18. Утриматися на поверхні 398

19. Запрошення 399

20. Відмінність 400

21. Батько-забудько 401

22. Скорпіон 403

23. Три люльки 403

24. Принцеса 404

25. Коли закінчується ніч? 406

26. Якби я народилася вдруге 407

27. Хто не молиться? 408

28. Ти мене кохаєш? 409

29. Як упіймати мавпу 410

30. Червона лампадка 411

ГРУДЕНЬ

1. Два мандрівники 414

2. Ти ж знав! 415

3. Зустріч 416

4. Мавпи і світлячок 418

5. Смерть парафії 419

6. Малими кроками 420

7. Не продаємо 420

8. В’язень і мурашка 422

9. Печера 423

10. Киця 424

11. Трохи срібла 425

12. Обмін 425

13. Марево 426

14. Ангел 427

15. Ярмарок диявола 428

16. Колір велосипеда 429

17. Спілкування 430

18. Небесна троянда 431

19. Свято сотворення 433

20. Бюрократія 435

21. Півень і діамант 436

22. Дивись, куди йдеш? 437

23. Три слова 437

24. Дівчинка і вовк 438

25. Книжка 439

26. Мертвий чи живий? 440

27. Розклад поїздів 441

28. Жахлива історія 442

29. Листок-лідер 443

30. Дзеркало 444

31. Скарб 445

Бруно Ферреро

365 КОРОТКИХ ІСТОРІЙ ДЛЯ ДУШ

Відповідальний редактор Ольга Гнатишин

Технічний редактор Світлана Клим

Підписано до друку 21.07.14. Формат 84x1081/32. Папір офс. Офс. друк. Ум.-друк. арк. 23,9.

Ум, фарбовідб. 24,4. Обл.-вид. арк. 13,9.

ТзОВ Видавництво «Свічадо»

Свідощво серія ДК № 1651 від 15.01.2004 р.

79008, м. Львів, а/с 808, вул. Винниченка, 22.

Тел.: [phone], факс: [phone] e-mail: [e-mail], url: www.svichado.com

Віддруковано згідно з наданим оригінал-макетом у друкарні ТзОВ «Зерцало» (Свідощво серії ААВ № 219930 від 30.01.2013 р вул. Січових стрільців, 35а, с. Кротошин, Пустомитівський р-н, Львівська обл., тел. [phone]

БРУНО ФЕРРЕРО

КОРОТКИХ ІСТОРІЙ ДЛЯ ДУШІ

БРУНО ФЕРРЕРО - католицький священик- монах, що належить до Салезіянського Згромадження св. Івана Боско.

Народився в Італії, неподалік від Турину, де закінчив Салезіанську семінарію і став священиком.

Вивчав філософію, теологію, психологію і кілька років викладав у середній школі. Присвятив себе вихованню й освіті молоді. З цією метою у 1974 році заснував молодіжний журнал “Mondo Erre”. Був редактором журналу “Нові BHMipn”(“Dimensioni Nuove”). У 1996 став директором видавництва “Elledici”. Автор книжок на теми сім’ї та виховання дітей, а також видань для найменших читачів. Пише статті до “Салезіанського Бюлетня”, який виходить у 150 країнах світу на 29 мовах. Але широку популярність і визнання здобув завдяки “Коротким історіям для душі”, завдяки яким знайшов шлях до сердець читачів. 

У видавництві «СВІЧАДО» вийшли також малі ілюстровані збірки в серії “Короткі історій для душі”

• “Байки харківські” Григорій Сковорода

• “Від серця до серця” Браян Кавано

• “Життя - це все, що ми маємо” Бруно Ферреро

• “Звуки арфи” Бруно Ферреро

• “Квіти просто квітнуть” Бруно Ферреро

• “Кола на воді” Бруно Ферреро

• “Орел і гримуча змія” Браян Кавано

• “Перстень царя Соломона” Браян Кавано

• “Політ сокола” Бруно Ферреро

• “Сорок казок у пустелі” Бруно Ферреро

• “Спів польового цвіркуна” Бруно Ферреро

• “Таємниця червоних рибок” Бруно Ферреро

• “Танець Бога” Бруно Ферреро

• “Троянда також важлива” Бруно Ферреро

• “У Його обіймах” Богдан Трояновський

• “Це знає тільки вітер” Бруно Ферреро

• “Часом досить промінчика” Бруно Ферреро

Серія книг Бруно Ферреро “ПРИТЧІ ТА ОПОВІДАННЯ” (з методичними матеріалами для вчителів і катехитів)

“Замок щастя”

“Золоті вікна”

“Із веселкою в кишені” “Кольоровий пінгвін”

“Небесна брама”

“Сімнадцять казок”

“Таємниця скарбу”

“У світлі зірок”

“Фіялка на Північному полюсі” “Чарівна скрипка”

Книги Бруно Ферреро для батьків і для дітей Видавництво «СВІЧАДО»

«ОТЧЕ НАШ. Оповідання для дітей»

Слова з молитви “Отче наш”, які навчив нас Ісус Христос, стали найважливішою молитвою всіх християн. МИ промовляємо “Отче наш” вранці і ввечері, на самоті та під час Літургії в церкві. І на святвечір, і перед сном. Коли йдемо до садочку, до школи чи на роботу... “Отче наш” - це чудова молитва. А чи все у ній розуміють діти? Пропонуємо поміркувати над цією молитвою з нашою новою книжечкою.

«ДЕСЯТЬ БОЖИХ ЗАПОВІДЕЙ. Оповідання для дітей» Цікава, мудра книжечка і дуже-дуже

Дата добавления: 2015-05-23