Махно Нестор Іванович

Не́стор Іва́нович Махно́ (*26 (14) жовтня 1888, Гуляй Поле Катеринославської губернії(нині: Запорізької області) — †25 липня за іншими даними: 6 червня 1934, Париж,Франція) — повстанський отаман, один з лідерів анархістського руху. Народився у селянській родині в селі Гуляйполе на Катеринославщині. Закінчив два класи початкової школи. Працював у поміщиків, потім – робітником. У 1900 – 1908 – член організації анархістів-комуністів «Спілка бідних хліборобів», у складі якої брав участь в експропріація. У 1910 р. його було засуджено до смерті, яку замінили довічною каторгою. До Лютневої революції був ув’язнений. У 1917 р. повернувся до Гуляйполя, де почав власні революційні перетворення: розподілив між селянами поміщицьку землю, створив збройний загін. Не визнавав ні ТУ, ні УЦР. Влітку 1918 р. очолив боротьбу селян проти гетьманського режиму і окупантів, потім проти Директорії УНР та денікінців на боці більшовиків. Ідейно стояв осторонь анархізму та більшовизму. Після виступу проти радянської політики воєнного комунізму був оголошений радянською владою поза законом. У період денікінської окупації вів активну боротьбу проти Денікіна в тилу. У 1920 р. брав разом з більшовиками активну участь у розгромі Врангеля. Після завершення цієї операції почалося масове знищення його загонів радянською владою. Протягом 1921 р. вів боротьбу проти Червоної армії, але в серпні був змушений емігрувати. Мешкав у Румунії, Польщі, Німеччині, Франції. В останні роки життя займався літературною діяльністю.

Дата добавления: 2015-05-23