Тютюнник Юрій Йосипович

Юрко́ (Ю́рій Йо́сипович) Тютю́нник (*20 квітня 1891, Будище —†20 жовтня 1930,Москва) — український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР.

Народився 20 квітня 1891 року в селі Будище Пединівської волості Звенигородського повіту Київської губернії у селянській родині. Навчався у сільській школі, закінчив агрошколу в Умані. На військовій службі з 1913 року. Спочатку случив у 6-Сибірському полку в Владивостоці.

З 1914 року брав участь у Першій світової війни в чині унтер-офіцера. В другій половині 1915 року закінчив військову школу в місті Горі Тифліської губернії. Після утворення Української Центральної Ради взяв активну участь в українізації частин російської армії. У березні-квітні 1917 року організатор «Першого Сімферопільського полку імені Гетьмана Дорошенка». Був обраний членом Центральної Ради, залишився в Києві і почав працювати як член Українського Революційного центру. Восени 1917 року організував у Звенигороді Кіш вільного козацтва, став його отаманом. До травня 1918 року контролював великі території Київщини і Херсонщини. Влітку і восени повстанці під командуванням Тютюнника вели бої з німцями і гетьманцями. У лютому 1919 року частини Тютюнника об'єдналися з загонами Матвія Григор'єва, утворивши могутню військову групу. Командування повстанською армією перебрав на себе М. Григор'єв, начальником штабу став Тютюнник. Повстанці разом з Червоною армією повели бойові дії проти денікінців та військ Антанти, зайняли у березні 1919 року Херсон і Одесу. У травні 1919 року Тютюнник і Григор'єв повернули зброю проти більшовицької Росії. У липні 1919 року Тютюнник прибув до Жмеринки і приєднався до Армії УНР. Влітку 1919 року очолював групу в запеклих боях на більшовицькому фронті. У кінці серпня 1919 року частини Тютюнника протистояли Південній групі Йона Якіра, а в жовтні-листопаді — денікінському корпусу генерала Якова Слащова. З 6 грудня 1919 року — по 5 травня 1920 року Тютюнник брав участь у Першому зимовому поході як помічник генерала Михайла Омеляновича-Павленка. Підготував план Другого зимового походу. 16 червня 1923 року заарештовано. Уряд УСРР запропонував співпрацю, з чим генерал погодився. Поселився у Харкові. Спочатку викладав у Харківській школі червоних старшин і працював у ВУФКУ сценаристом (сценарій фільму «Звенигора», спільно з Майком Йогансеном і Олександром Довженком). У художньо-документальному фільмі «П. К. П.» («Пілсудський купив Петлюру») Юрій Тютюнник зіграв самого себе. 12 лютого 1929 року заарештований в Харкові і висланий до Москви. Смертний вирок поставила колегія ОГПУ 3 грудня 1929 року. Розстріляний 20 жовтня 1930 року.

Христіян Георгійович Раковський

Христіян Георгійович Раковський (Кристю Станчев) (1873 – 1941) – політичний і державний діяч УСРР. Народився у Градеці (Болгарія). До 1914 р. – активний учасник болгарського і румунського соціалістичного рухів. У 1918 р. вступив до лав більшовицької партії, обіймав посаду голови Верховної автономної колегії, заснованої в Одесі для боротьби проти контрреволюції в Україні. Захопившись ідеями інтернаціоналізму, поставив під сумнів існування окремої української нації. Але згодом змінив свої погляди і почав відстоювати розширення політичної та економічної самостійності УСРР. У 1923 р. виступив з критикою Сталіна з питань національного будівництва. Після цього був усунутий з посади голови уряду УСРР і відправлений послом спочатку до Англії, а потім – до Франції. Після повернення до СРСР був виключений з лав комуністичної партії, згодом репресований. Розстріляний в Орловській в’язниці.

Дата добавления: 2015-05-23