Теорія соціально-економічного пристрою суспільства

Теорія відносних переваг в зовнішній торгівлі.

Теорія абсолютних переваг в зовнішній торгівлі.

Якщо чужа країна може поставляти товар за дешевшою ціною, чим можна його виготовити краще купувати цей товар за деяку частину власної промислової праці, витраченої в тої області, в якій є переваги.

Теорію абсолютних переваг А. Сміта вважає одиничним випадком. Доводить, що торгівля між двома країнами вигідна і тоді, коли одна із них виробляє товари при вищих витратах, ніж інша.

В основі аналітичної моделі "економічної людини", запровадженої А. Смітом, лежать припущення, що індивід як суб'єкт економічних відносин є:

- незалежним, здатним приймати самостійні рішення;

- егоїстичним, таким, що прагне максимізувати власну вигоду;

- раціональним, здатним порівнювати вигоди і втрати та оцінювати наслідки своїх дій; поінформованим про свої потреби і можливості їх задоволення.

Кожна людина прагне реалізувати свій егоїстичний інтерес - прагнення до поліпшення свого матеріального положення і в процесі своєї діяльності він не думає про суспільну корисність. Людина «невидимою рукою» прямує до мети, яка не входила в її наміри - створює корисність для всього суспільства. Під «невидимою рукою» А. Сміт розуміє стихійну дію економічних законів, які ми сьогодні називаємо законами попиту, пропозиції і конкуренції. Умови, при яких найефективніше діє принцип «невидимої руки», А. Сміт називає «природним порядком» (повна економічно свобода), а державі відводить роль забезпечення безпеки і правопорядку.

Давід Рікардо (1772-1823), Англія. Біржовик, одна з найкрупніших фігур Лондонського фінансового миру. З 1819 року член Британського парламенту.

В своїх працях зробив ті висновки, якими власне і завершується класична політекономія. Власну систему економічних поглядів базував виключно на трудовій теорії вартості, яку виклав в своїй основній праці «Початок політекономії та оподаткування» (1817).

Методологія:

1. Предметом політичної економії вважає «закони, які управляють розподілом». 2. Відкидає емпіричну сторону (екзотеричний метод) методології А. Сміта і зосереджується на вивченні внутрішніх, сутнісних характеристик економічних явищ. 3. Впроваджує застосування методу сходження від абстрактного до конкретного.

Теорія вартості:

1. Визначає вартість як витрати праці за гірших умов виробництва. 2. Виводить закон, згідно якому вартість прямо пропорційна витратам робочого часу і обернено пропорційна продуктивності праці. 3. Робить акцент на включенні у вартість товару перенесеної вартості використаних засобів виробництва.

Розвиває, в основному, езотеричні погляди на доходи і визначає такі їх види:

ü Заробітна плата - вартість засобів існування робітника і його сім'ї. Розділяє заробітну плату на номінальну і реальну.

ü Прибуток - надлишок вартості над заробітною платою.

ü Рента - надлишок вартості над заробітною платою і прибутком.

Земля як економічний ресурс носить обмежений характер, то доводиться обробляти також і середні і гірші ділянки землі.

Теорія капіталу:

1. Визначає капітал як запаси, призначені для подальшого виробництва. 2. Розділяє капітал на основний і оборотний, використовуючи як критерій розподілу час обігу.

Дата добавления: 2015-05-23