I і II Універсали Центральної Ради та їх історичне значення

Білет № 12

Початок державотворчих процесів.

З проголошення Незалежності України в нашій державі розпочались державотворчі процеси. Було сформовано 3 гілки влади: законодавчу, судову, виконавчу. ВРУ – єдиний законодавчий орган влади. ЇЇ обирають один раз на чотири роки у складі 450 народних депутатів. ВРУ може вносити зміни до конституції, приймати закони та виконувати інші важливі функції. Вищим органом виконавчої влади є уряд – Кабінет міністрів, а робочими органами – міністерства, відомства, держ.комітети. Кабмін проводить фінансову політику в державі. Головним завданням уряду є ведення економ. політики. На місцях органом виконавчої влади є місцеві держ. адміністрації. В Україні існує суддівська система відносно до закону правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Конституція гарантує рівність усіх перед законом, забезпечення доведеності вини і гласність судового процесу. 8 жовтня 1991 набув чинності закон про громадянство У. Громадянство було надано всім хто проживав на території У., не був громадянином іншої держави і не заперечував проти цього. В країні сформована прикордонна і митна служби. ВРУ прийняла закони: 1) Про держ.кордон У.; 2) Про прикордонні війська. 6 грудня 1991 прийнято закон про збройні сили У., відповідно до закону більшість військових на територій У. склали присягу на вірність укр. народу. Інші дістали можливість перейти на службу до будь-якої іншої армії, або звільнитися в запас.

І-й Універсал. 10 червня, в умовах загальнонаціонального піднесення, на ІІ-ому Всеукраїнському з'їзді Рад було оприлюднено Універсал «До українського народу на Україні й поза Україною сущою», який дістав назву 1-го універсалу УЦР. В ньому, всупереч волі Тимчасового уряду, самочинно проголошувалася автономія України (що охоплює 9 губерній) у складі Російської федеративної держави, право українців бути господарями на своїй землі; ЦР оголошувала себе органом, що має право приймати акти конституційного значення; визнавалося за необхідність скликання українського сейму; визнавалася рівність усіх національних меншин і висловлювалася надія, що вони будуть разом з українським народом будувати автономний устрій держави. Проголошенням 1-го Універсалу ЦР брала на себе державні функції. Це була своєрідна форма відродження української державності. Через декілька днів, 15 червня, для поточної роботи був обраний Генеральний Секретаріат, як Уряд України, в якому державні функції виконували 8 Генеральних секретарів, 5 із них були соціал-демократами. Очолив Генеральний Секретаріат В. Винниченко. Проголошення Універсалу викликало в Україні друге за силою після повалення царизму піднесення революційного ентузіазму мас. ІІ-й Універсал. Занепокоєні станом на Україні, засуджуючи український «сепаратизм», 29 червня до Києва прибули міністри Тимчасового уряду — О. Керенський, М. Терещенко, І. Церетелі, М. Некрасов. Під час переговорів було знайдено компроміс і підписана угода про стосунки між УЦР та Тимчасовим урядом. Зміст цього документу УЦР оформила як ІІ-й Універсал (прийнятий від 3 липня 1917 р.). Зміст його суперечливий, а тому й відношення до нього різних політичних сил в Україні було неоднозначним. З одного боку, визнавалася автономія України, така бажана й довгожданна; Центральна Рада визнавалася найвищим крайовим органом управління на Україні; дозволялося формувати українські військові частини. З іншого,— ЦР відмовлялася від самочинного введення автономії і погоджувалася чекати рішення Всеросійських Установчих зборів щодо автономії України;

Дата добавления: 2015-05-23