Основні етапи господарської еволюції первісного сус­пільства, їх характеристика

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Мета теми – визначити особливості економічного розвитку стародавніх цивілізацій, їх вплив на формування і розвиток еко­номічної думки.

Вивчення цього питання потрібно розпочати зі з’ясування логічних причинно-наслідкових зв’язків, притаманних господар­ській діяльності первісних людей. Матеріальна культура первіс­ного суспільства поділяється на кам’яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), бронзовий і ранній залізний віки.

Зародження господарської діяль­ності людини хронологічно збігається з кам’яним віком. Завдяки використанню каменю вдо­сконалюються знаряддя праці, техно­логія їх виготовлення, що розширює можливості людини у влас­ному життєзабезпеченні.

Розгляд особливостей привласнювального господарства, при­чин і наслідків переходу первісного суспільства до осілого спо­собу життя, виникнення і розвитку виробничого господарства важливо здійснювати за допомогою системного аналізу, тобто як органічну складову первісного суспільства. Потрібно, зокре­ма, звернути увагу на спеціалізацію господарської діяльності й у привласнювальному, й у виробничому господарстві та з’ясува­ти, чим обумовлена така спеціалізація. Чому господарські спіль­ноти переходять від мисливства і збиральництва до землероб­ства і тваринництва?

Аналізуючи зміст поняття «неолітична революція», необхід­но усвідомити ті зміни, що відбулись у господарській сфері пер­віс­ного суспільства під її впливом, а саме: зростання чисель­ності населення, збільшення розмірів людських поселень, поділ праці, соціальна диференціація суспільства.

Слід зрозуміти, що спільна господарська діяльність була ін­тегрувальним фактором у розвитку первісного суспільства. Об­щина – це найбільш широке та стійке господарське утворення, що визначає існування і функ­ціонування усіх інших господар­ських одиниць (роду, сім’ї, домогосподарства). Основною фун­кцією общини завжди є її діяль­ність як центру виробничої спіль­ноти, що намагається привести свій склад, структуру і відносну величину у відповідність до ви­мог виробництва. Важливо усві­домити значення відносин, що виникають між общинами.

Господарський зв’язок ґрунтується на дар-обміні, виробничій кооперації та взаємодопомозі (принцип компенсаційного обмі­ну). Для розкриття змісту цього принципу важливо зрозуміти суть реципрокного взаємообміну, роль соціальних цінностей у госпо­дарському житті первісного суспільства. Потрібно з’ясува­ти, чо­му функціонування реципрокності створило засади со­ціального та майнового розшарування в господарстві на рівні роду чи домогосподарства.

За логікою дослідження взаємодії в господарському житті пер­вісного суспільства слід проаналізувати принцип редистри­буції. Відносини редистрибуції виникають тоді, коли блага об­щини та додатковий продукт, вироблені колективно, перерозпо­діляються з общинного центру. Формування такого центру вна­слідок закріп­лення владних функцій за окремими особами, мож­ливість розпо­діляти колективні блага призвели до відносного їх відокремлення від общини і перетворили на силу, що панувала над нею за допо­могою системи «влада – власність».

Дата добавления: 2015-05-23