КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Питання для обговорення. Трипільська культура в давній історії України
Семінарське заняття 1 Трипільська культура в давній історії України Аналізуючи дане питання, важливо підкреслити, що в історичному процесі, що тривав на українських землях, відображено фактично всі відомі археологічні періоди та їхні господарські ознаки, які досліджує історико-економічна наука. Особливе місце в господарській еволюції суспільств, що існували на території України, посідає трипільська культура, яка була створена в суспільстві, що досягло високого рівня розвитку і стояло на порозі цивілізації. Потрібно окреслити провідні галузі господарської діяльності трипільців, системи землекористування, рівень розвитку знарядь праці, а також зазначити, що високий розвиток землеробства, скотарства, зачатки ремесла призвели до соціальної диференціації суспільства. Археологічні розкопки трипільських поселень (Майданецьке, Тальянки, Доброводи та ін.) засвідчують, що чисельність населення в них налічувала від 3 до 10 тис. осіб. Ці поселення розташовувалися на площі 200–400 га, тому їх по праву можна вважати протомістами. Племена жили у дерев’яно-глинобитних наземних спорудах, розташованих одним або кількома концентричними колами або квартальними забудовами. Здебільшого це були родові або племінні тривалі поселення з матріархальними, а згодом і патріархальними відносинами. Трипільці стояли на порозі винайдення письма. Отже, протоміста та протописемність дають підстави вважати Трипілля протоцивілізацією, що зароджувалася паралельно з найдавнішими містами-державами Близького Сходу. Основним заняттям трипільців було землеробство (сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури), скотарство (розводили велику і дрібну рогату худобу, свиней, частково коней). Як тяглову силу використовували биків. Серед ремесел значного розвитку набули прядіння, ткацтво, кушнірство, обробка каменю, гончарство, виготовлення виробів із міді. Однак досягти рівня цивілізації трипільцям так і не вдалося через певні проблеми економіки та природні негаразди, що спіткали суспільство наприкінці IV тисячоліття до н. е. Важливо їх визначити для розуміння подальшого розвитку господарства України. 1. Предмет, методи та завдання дисципліни«Історія економіки та економічної думки». 2. Етапи та напрями розвитку історії економіки та економічної думки. 3. Критерії періодизації господарського розвитку суспільства. Цивілізаційний підхід. 4. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика. 5. Господарський розвиток і економічна думка Стародавнього Сходу. 6. Особливості розвитку трипільської культури. Термінологічний словник Мезоліт – епоха кам’яної доби, що була перехідною між палеолітом і неолітом (інколи називають епіпалеолітом); датується 12–8 тисячоліттями до н. е.; середній кам’яний вік. Неоліт – новий кам’яний вік, останній період кам’яної доби; період переходу від мисливства, збиральництва до землеробства, скотарства; в цей період з’являється керамічний посуд, а також нова техніка обробки кам’яних знарядь; датується 8–3 тис. до н. е. Натуральне господарство – господарство, яке виробляє продукти для власного споживання, а не для обміну на ринку. Палеоліт – давній кам’яний вік; перший, найраніший період кам’яної доби; час існування людини, яка користувалася переважно знаряддями з каменю, а також з дерева та кістки; тривав із часу виникнення людини і до 10 тисячоліття до н. е.; вживаються поняття ранній та пізній палеоліт відповідно до часу існування, а також нижній (ранній) і верхній (пізній) палеоліт – за рівнем залягання культурних шарів у землі (нижній залягає глибше від верхнього). Редистрибуція – перерозподіл. Нетоварний, нееквівалентний, вертикальний продуктообмін у вигляді вольового вилучення центральною владою додаткового (а часом і частини необхідного) продукту з метою його наступного натурального перерозподілу. Реципрокність – взаємність, співробітництво між віддаленими родичами або індивідами, не пов’язаними відносинами споріднення; сприяє виживанню спільноті цих людей.
Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 509; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |