Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Питання для обговорення. Трипільська культура в давній історії України




Семінарське заняття 1

Трипільська культура в давній історії України

Аналізуючи дане питання, важливо підкреслити, що в істо­ричному процесі, що тривав на українських землях, відображено фактично всі відомі археологічні періоди та їхні господарські ознаки, які досліджує історико-економічна наука.

Особливе місце в господарській еволюції суспільств, що іс­ну­вали на території України, посідає трипільська культура, яка була створена в суспільстві, що досягло високого рівня розвитку і сто­яло на порозі цивілізації. Потрібно окреслити провідні га­лузі го­сподарської діяльності трипільців, системи землеко­ристу­вання, рівень розвитку знарядь праці, а також зазначити, що ви­сокий роз­виток землеробства, скотарства, зачатки ремесла при­звели до соціальної диференціації суспільства.

Археологічні розкопки трипільських поселень (Майданецьке, Тальянки, Доброводи та ін.) засвідчують, що чисельність насе­лення в них налічувала від 3 до 10 тис. осіб. Ці поселення роз­ташовувалися на площі 200–400 га, тому їх по праву можна вва­жати протомістами. Племена жили у дерев’яно-глинобитних на­земних спорудах, розташованих одним або кількома концент­ричними колами або квартальними забудовами. Здебільшого це були родові або племінні тривалі поселення з матріархальними, а згодом і патріархальними відносинами. Трипільці стояли на порозі винайдення письма.

Отже, протоміста та протописемність дають підстави вважа­ти Трипілля протоцивілізацією, що зароджувалася паралель­но з найдавнішими містами-державами Близького Сходу.

Основним заняттям трипільців було землеробство (сіяли яч­мінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури), скотарство (розводили велику і дрібну рогату худобу, свиней, частково коней). Як тяглову силу використовували биків. Серед ремесел значного розвитку набули прядіння, ткацтво, кушнір­ство, обробка каменю, гончарство, виготовлення виробів із міді.

Однак досягти рівня цивілізації трипільцям так і не вдалося через певні проблеми економіки та природні негаразди, що спіт­кали суспільство наприкінці IV тисячоліття до н. е. Важливо їх визначити для розуміння подальшого розвитку господарства Ук­раїни.

1. Предмет, методи та завдання дисципліни«Історія еконо­міки та економічної думки».

2. Етапи та напрями розвитку історії економіки та економіч­ної думки.

3. Критерії періодизації господарського розвитку суспільс­тва. Цивілізаційний підхід.

4. Основні етапи господарської еволюції первісного сус­пільства, їх характеристика.

5. Господарський розвиток і економічна думка Стародавньо­го Сходу.

6. Особливості розвитку трипільської культури.

Термінологічний словник

Мезоліт – епоха кам’яної доби, що була перехідною між па­леолітом і неолітом (інколи називають епіпалеолітом); датується 12–8 тисячоліттями до н. е.; середній кам’яний вік.

Неоліт – новий кам’яний вік, останній період кам’яної доби; період переходу від мисливства, збиральництва до землероб­ства, скотарства; в цей період з’являється керамічний посуд, а також нова техніка обробки кам’яних знарядь; датується 8–3 тис. до н. е.

Натуральне господарство – господарство, яке виробляє продукти для власного споживання, а не для обміну на ринку.

Палеоліт – давній кам’яний вік; перший, найраніший період кам’яної доби; час існування людини, яка користувалася пере­важно знаряддями з каменю, а також з дерева та кістки; тривав із часу виникнення людини і до 10 тисячоліття до н. е.; вжи­ваються поняття ранній та пізній палеоліт відповідно до часу існування, а також нижній (ранній) і верхній (пізній) палеоліт – за рівнем залягання культурних шарів у землі (нижній залягає глибше від верхнього).

Редистрибуція – перерозподіл. Нетоварний, нееквівалент­ний, вертикальний продуктообмін у вигляді вольового вилучен­ня центральною владою додаткового (а часом і частини необхід­ного) продукту з метою його наступного натурального перероз­поділу.

Реципрокність – взаємність, співробітництво між віддалени­ми родичами або індивідами, не пов’язаними відносинами спо­ріднення; сприяє виживанню спільноті цих людей.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 509; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.