Великі географічні відкриття та їх соціально-економіч­ні наслідки

Над­звичайно важливу роль у зародженні ринкового госпо­дарства в XV – першій половині XVII ст. відіграли Великі гео­графічні відкриття, зокрема відкриття європейцями нових зе­мель і континентів, активне освоєння ними інших частин світу, установлення економічних зв’язків між окремими регіонами земної кулі.

Необхідно розкрити причини Великих географічних відкрит­тів (політичні, економічні, науково-технічні тощо) та з’ясувати об’єктивну їх необхідність для розвитку європейських держав. Треба усвідоми­ти, чому Великі географічні відкриття були вик­ликані змінами в господарському розвитку провідних держав Європи.

Великі географічні відкриття мали надзвичайно важливе зна­чення не лише для європейської, а й для світової економіки:

1) Розширилася територіальна сфера обігу. Виникли еконо­мічні зв’язки між найвіддаленішими землями і народами різної матеріальної культури. Створюється колоніальна система.

2) У Західній Європі відбулася так звана «революція цін», яка привела до значного підвищення цін, де до того ціни на промис­лові й сільськогосподарські товари були майже стабільними. Це прискорило процес так званого первісного нагромадження капі­талу, а разом з ним прискорився й розклад феодального су­спільства.

3) Розширився торговельний асортимент за рахунок нових товарів (тютюн, какао, кава, картопля, томати тощо) та різко збільшився обсяг відомих, але рідкісних раніше рису, цукру, прянощів.

4) Боротьба за оволодіння новими ринками приводить достворення в ряді країн монопольних торговельних об’єднань, найпотужнішими з яких стали голландська та англійська Ост-Індські компанії, які у середині XVI ст. діяли в усіх колоніаль­них країнах, одержуючи величезні прибутки.

5) Змінюються напрями торгівлі, зокрема центри торгівлі пе­реміщується із Середземного моря в Атла­нтичний (головна роль у світовій торгівлі припадає на Голлан­дію, Англію і Францію), Індійський, а пізніше – Тихий океани. Завдякицьому зовнішня торгівля в XVI–XVIII ст. сягає рівня світової.

6) Зростання товарної маси дикту­вало зміни в механізмі тор­гівлі. Виникають спеціальні місця для огляду зразків товарів і укладання угод – торговельні біржі. Перша така біржа була зас­нована в місті Антверпені в Голландії. Збільшення обсягів тор­гівлі викликало велику потребу в кредитах, а це сприяло засну­ванню перших великих банків. Такі банки виникають в Амстер­дамі та Лондоні.

7) Відбувається становлення світового ринку. Завдяки сміли­вим експедиціям мореплавців багатьох країн світу торговельні шляхи зв’язали між собою Європу, Африку, Америку та Австра­лію і почав складатися світовий ринок. Створено основу для ви­никнення міжнародного поділу праці та світового господарства.

8) Поси­люються нові тенденції в економічній політиці євро­пейського абсолютизму, яка набула яскраво вираженого меркан­тилістського характеру.

Таким чином, Великі географічні відкриття призвели до ут­ворення колоніальної системи, розвитку світового ринку, змін напрямів у світовій торгівлі, одержанню країнами Західної Єв­ропи великої кількості дорогоцінних металів. Пограбування під­корених європейцями народів дало можливість одержати вели­чезні матеріальні ресурси, вкласти їх в економіку, що сприяло швидкому розвитку країн Західної Європи та переходу від фео­дального до індустріального суспільства.

Дата добавления: 2015-05-23