Виникнення класичної політичної економії в Англії і Франції

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Класична школа політичної економії

1. Виникнення класичної політичної економії в Англії і Франції.

2. Економічна теорія А. Сміта і Д. Рікардо.

3. Еволюція класичної політичної економії в першій полови­ні ХІХ ст. Завершення класичних традицій.

Мета теми – розглянути становлення та еволюцію розвитку класичної політичної економії.

Вивчення даної підтеми має важливе значення для правиль­ного розуміння подальшої еволюції економічної думки. Класич­на школа зародилася в епоху мануфактурного періоду розвитку капіталізму. Ранніми економістами-класиками можна назвати англійського економіс­та У. Петті, французького вченого П. Буа­гільбера та представни­ків французької школи фізіократів. Цент­ральне місце в кла­сичній школі займають А. Сміт і Д. Рікардо.

Аналізуючи творчу спадщину У. Петті (1623–1687 рр.), необ­хідно зазначити, що перш за все він увійшов в історію як ос­но­воположник науки соціальної статистики. Разом із тим, своїми роздумами про вартість, ренту, заробітну плату, поділ праці й гроші Петті заклав основи наукової політичної економії. Він прагнув проникнути в сутність економічних явищ і процесів та, застосо­вуючи метод наукової абстракції, намагався показати притаманні цим явищам і процесам причинні залежності, внут­рішні законо­мірності, виявити їхню «таємничу природу».

Твори П. Буагільбера (1646–1714 рр.) стали теоретико-мето­доло­гічною базою критики меркантилістських ідей і формуван­ня специфічних традицій французької школи політичної еконо­мії. При вивченні економічних поглядів ученого слід звернути увагу на запропоновану ним систему реформування економіки Фран­ції; на обґрунтування трудової теорії вартості; на теорію грошей. Економічні ідеї Буагільбера розвинули далі фізіократи.

Фізіократи – представники класичної політичної економії у Франції другої половини ХVIII ст. Фізіократи у своїх працях шукали відповідь на питання про джерело прибутку не у сфері обігу, а у сфері виробництва, хоча вбачали джерело багатства лише в сільському господарстві та не розуміли, що принципової різниці у створенні продукту в промисловості і сільському гос­подарстві немає. Необхідно також з’ясувати значення спроби Ф. Кене показати оборот усього суспільного продукту у своїй праці «Економічна таблиця». Беручи до уваги протиріччя систе­ми Кене, важливо також визначити причину різнорідного складу школи фізіократів. Далі необхідно з’ясувати, в чому продовжив і розвинув учення фізіократів А. Тюрго і чому запропоновані ним реформи не могли бути успішними в дореволюційній Франції.

Важливо також зрозуміти, як на основі фізіократичних погля­дів сформувалася наукова школа економічного лібералізму, чо­му в її основу покладено ідею еко­номічної свободи втручання держави у виробничу, торговельну та фінансову діяльність своїх підданих. Чому формула «Laisser faire, laisser passer», тобто «не перешкоджати природному перебі­гу подій», була покладена в підґрунтя ідеології економічного лі­бералізму?

Дата добавления: 2015-05-23