Предмет завдання та значення курсу історії україни

Екзаменаційний білет 1

Завдання 1. Розкрийте теоретичне питання:

1.1. Предмет, методи та завдання дисципліни«Історія еконо­міки та економічної думки».

1.2. Маржиналістська революція та її зв’язок зі змінами у сві­товому господарстві.

Завдання 2. Дайте визначення таких термінів і понять: мануфактура; античний спосіб виробництва; палеоліт; парцеляр­на система; «невидима рука» А. Сміта.

Завдання 3. Дайте відповідь на тестові питання:

3.1. Що є рушійною силою цивілізаційного прогресу?

а) бажання людини бути кращою;

б) розвиток виробництва;

в) суперечність і взаємодія між потребами, інтересами людини і рівнем розвитку виробництва;

г) намагання людини бути багатою.

3.2. Яке з визначень вартості товару належить А. Сміту:

а) визначення вартості товару затраченою працею;

б) визначення вартості товару працею, що купується;

в) визначення вартості товару як суми доходів;

г) правильні відповіді а), б), в).

3.3. Вкажіть хронологічні рамки бронзового віку:

а) ІV–III тис. до н. е. в Стародавньому Сході; ІІІ тис. до н. е. в Європі;

б) ІІІ–ІІ тис. до н. е. в Стародавньому Сході; ІІ тис. до н. е. в Європі;

в) 900–500 рр. до н. е.;

г) 500 р. до н. е. – початок нашої ери.

3.4. Визначте основну мету законів царя Хаммурапі:

а) забезпечення охорони власності вавилонських гро­мадян;

б) усебічне зміцнення економічної влади держави;

в) забезпечення розвитку орендних відносин;

г) забезпечення розвитку товарно-грошових відносин.

3.5. Економічному розвитку країн Європейської цивілізації після Другої світової війни сприяв:

а) план Дауеса;

б) план Юнга;

в) план Маршалла;

г) правильні відповіді а), б).

Затверджено на засіданні кафедри економічної теорії та прикладної економіки.

Протокол № 5 від 26 листопада 2012 року.

Завідувач кафедри
економічної теорії та
прикладної економіки __________проф. Ніколенко С. С.

Екзаменатор __________к. е. н. Шаповалов В. О.

[До змісту] [Попереднє]

Історія України — одна зі складових історичної науки, що досліджує генезис і закономірності становлення та розвитку українського народу, його боротьбу за національно-державну незалежність та пов'язані з нею подвиги, тріумфи, драми, трагедії.Предметом вивчення вузівського курсу історії України є складний процес формування та розвитку багатомільйонного українського народу, його діяльності в соціально-економічній, духовній, політичній і державній сферах з давніх-давен до сьогодення. Разом з тим історія України має розглядатися в тісному взаємозв'язку з глобальними історичними процесами, з історією її найближчих сусідів, з якими у різні часи українці перебували у складі різних держав.Вивчення історії сприяє формуванню історичної свідомості народу, в якій органічно поєднуються знання, погляди, уявлення про суспільний розвиток. Закріплена в традиціях, обрядах, художніх образах та теоріях, історична свідомість дає змогу людству узагальнити історичний досвід.Історичне мислення є важливою складовою соціально-філософського освоєння дійсності. Принцип історизму — один з найважливіших в науковій методології. Він дає змогу з'ясувати передумови та джерела зародження певних явищ, виявити закономірності сучасного стану суспільства, спрогнозувати майбутнє.сторія допомагає зрозуміти сучасність за допомогою аналізу минулого. Наприклад, М. Вебер зумів пояснити причини масового утвердження таких життєвих пріоритетів, як престиж індивідуальної праці, особиста ініціатива, відповідальність, чесність, обов'язковість у справах, бережливість тощо. За допомогою історії вчені й державні діячі пояснюють джерела багатьох етнонаціональних конфліктів. Знання історії розвитку культури певного народу дає змогу прогнозувати перспективи нововведень, економічних та соціально-політичних реформ, організувати ефективну систему керування соціальними процесами, налагодити виховання нового покоління відповідно до традицій цього етносу.Водночас історичне мислення є важливим чинником соціальної активності, виховання патріотизму, консолідації народних мас, інтеграції та їхньої мобілізації задля вирішення певних соціальних завдань. Знання історії є умовою ефективної участі людини в суспільному життіІсторія вчить кожну людину, спираючись на загальнолюдські цінності, творчо опрацьовувати і критично переосмислювати багатство світового історичного досвіду та засвоювати його уроки, формувати на цій основі власні переконання, громадянську позицію, здобути навички і вміння, необхідні для практичної діяльності.

Дата добавления: 2015-05-23