Питання для підсумкового контролю. Обов’язкові види робіт

1.1. Відвідування лекцій при наявності конспекту лекційного матеріалу – 10 балів (5 балів).

1.3. Виконання експрес-контролю за семестр оцінюється в 10 балів.

1.4. Конспект екзаменаційних питань для студентів заочної форми навчання – 25 балів.

1.5. Кількість (не менше 4) та якість відповідей на питання семінарського заняття – до 10 балів (5 балів).

1.6. Виконання модульних контрольних робіт (підсумкового тестування) оцінюється в 10 балів кожна (20 балів).

2.1. Виконання індивідуального творчого завдання – до 15 балів.

2.2. Підготовка та написання реферату – 5 балів (10 балів).

2.3. Підготовка презентацій за окремими темами дисципліни – 5 балів (10 балів).

2.5. Виконання додаткового письмового завдання (есе – для студентів денної форми навчання, словник термінів – для студентів заочної форми навчання) – 10 балів (15 балів).

Бали за вибіркові види робіт включаються до поточної оцінки, але сума балів за обов’язкові та вибіркові види не повинна перевищувати 60 балів.

Оцінювання знань студентів з дисципліни загалом здійснюється на основі результатів як поточного, так і підсумкового контролю знань.

Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу загалом, логіки та взаємозв’язків між окремими темами та розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль (екзамен) здійснюється у письмовій формі та включає теоретичні питання, тестові завдання та словниковий диктант за всіма темами дисципліни. Оцінка, одержана на екзамені, є остаточною.

Критерії підсумкового оцінювання знань студентів

Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 40 до 0 балів. Повна відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється в 10 балів (2 питання по 10 балів) – 20 балів, правильні визначення термінів і понять 10 балів (5 термінів по 2 бали), правильні відповіді на тестові завдання 10 балів (5 тестів по 2 бали). У разі, якщо виконання екзаменаційного завдання оцінено менше, ніж 11 балами, студент отримує незадовільну оцінку, тобто 0 балів.

1. Предмет, методи та завдання дисципліни «Історія економіки та економічної думки».

2. Етапи та напрями розвитку історії економіки та економічної думки.

3. Критерії періодизації господарського розвитку суспільства. Цивілізаційний підхід.

4. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика.

5. Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.

6. Господарство суспільства трипільської культури.

7. Господарський розвиток і особливості економічної думки ранніх держав Стародавнього Сходу.

8. Осьовий час і його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.

9. Господарство Індії в другій половині І тис. до н.е. та відображення його у праці «Артхашастра».

10. Господарський розвиток Китаю в осьовий час і його економічна думка.

11. Економічний розвиток в Стародавній Греції.

12. Економічні погляди грецьких філософів Ксенофонта, Платона, Аристотеля.

13. Розвиток господарства в Стародавньому Римі.

14. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму в працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.

15. Основні риси економіки країн Західної Європи в середні віки.

16. Форми власності на землю (алод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль у становленні феодальної системи господарства.

17. Пам’ятки соціально-економічної думки Середньовіччя. «Салічна правда», «Капітулярій про вілли».

18. Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи. Економічні погляди Хоми Аквінського.

19. Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин у Західній Європі.

20. Господарство та економічна думка Київської Русі.

21. Великі географічні відкриття та їх соціально-економічні наслідки.

22. Зародження мануфактурного виробництва в Західній Європі. Формування ринкових відносин.

23. Історичні передумови виникнення, сутність і основні етапи розвитку меркантилізму.

24. Особливості меркантилізму в різних країнах.

25. Основні закономірності розвитку ринкового господарства в країнах Західної Європи (друга половина ХVII–60-ті рр. ХІХ ст.).

26. Буржуазно-демократичні революції, їх суть і значення для розвитку ринкової економіки.

27. Промислова революція та її особливості в різних країнах.

28. Зародження класичної школи в політичній економії в Англії і Франції (В. Петті, П. Буагільбер).

29. Економічна теорія фізіократів (Ф. Кене, А. Тюрго).

30. Розвиток ринкового господарства в Англії (друга половина XVII–60-ті рр. XIX ст.).

32. Економічні погляди Д. Рікардо в епоху промислового перевороту.

33. Економічні погляди Т. Мальтуса і Н. Сеніора. Завершення класичної політичної економії у працях Дж. С. Мілля.

34. Особливості ринкового господарства у Франції (друга половина XVII–60-ті рр. XIX ст.).

35. Особливості розвитку ринкового господарства в Німеччині (друга половина XVII–60-ті рр. XIX ст.).

36. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Ф. Ліст про «індустріальне виховання нації».

38. Марксистська економічна теорія. Основні проблеми «Капіталу» К. Маркса.

39. Особливості становлення ринкового господарства в США. Економічні погляди Г. Ч. Кері.

40. Структурні зміни в економіці провідних країн Заходу (Англія, Франція, Німеччина, США) в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

41. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.

42. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.

43. Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк).

44. Господарська система Англії на межі XIX–XX ст.

45. Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембріджська школа.

46. Причини швидкого економічного розвитку США наприкінці XIX ст.

47. Американська школа маржиналізму Дж. Б. Кларк.

48. Економічне піднесення Німеччини в кінці XIX ст. і виникнення соціального напряму політичної економії.

49. Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі XIX–XX ст. Математична школа маржиналізму.

50. Економічні передумови та сутність аграрних реформ 1848 р. в Австрії та 1861 р. в Росії. Їх наслідки для України.

51. Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60–70-ті рр. XIX ст.) і їх відображення в працях представників національної економічної думки.

52. Промисловий розвиток українських земель у другій половині ХІХ ст. Виникнення акціонерних товариств і монополій.

53. Зародження і розвиток кооперативного руху в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

54. Особливості формування фінансово-кредитної системи в Україні в кінці ХІХ ст.

55. Особливості розвитку економічної думки в Україні в останній третині XIX ст. – початку ХХ ст.

56. Марксистська течія в українській економічній думці. М. Зібер.

57. Проблеми ринкового розвитку у працях І. Вернадського, С. Подолинського.

59. Економічна теорія М. Туган-Барановського.

60. Економіко-математичні дослідження Є. Слуцького.

61. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку XX ст.

62. Економічні наслідки Першої світової війни.

63. Відображення державно-монополістичних тенденцій у теоріях імперіалізму (Дж. А. Гобсон, Р. Гільфердинг, В. І. Ленін).

64. Теорії монополії та конкуренції Дж. Робінсон, Е. Чемберлена, Й. Шумпетера.

65. Світова економічна криза 1929–1933 рр. та її вплив на розвиток капіталістичних країн.

66. Теоретична система і економічна програма регулювання економіки Дж. Кейнса.

67. Особливості реформування економіки в Німеччині в 30-х рр. ХХ ст.

68. Виникнення й загальна характеристика неолібералізму.

69. Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.

70. Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена.

71. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Р. Коммонса.

72. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм В. Мітчелла.

73. Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).

74. Повоєнна стабілізація фінансово-грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.

75. Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50–80-ті рр. XX ст.

76. Науково-технічний прогрес і його вплив на розвиток світової системи господарства.

77. Наднаціональні організації та їх вплив на національні господарства.

78. Поглиблення світових криз в 70–80 рр. ХХ ст., їх причини та наслідки.

79. Неоконсервативні реформи державного регулювання: тетчеризм та рейганоміка. Особливості реалізації ідей монетаризму.

80. Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства наприкінці XX – на початку XXI ст.

81. Передумови, суть і наслідки інформаційно-технологічної революції кінця XX – початку XXI ст. та її відображення в сучасній економічній думці.

87. Загальна характеристика етапів становлення адміністративно-командної економічної системи та її відображення у працях українських економістів (1917–1991).

89. Нова економічна політика та її наслідки для України.

90. Економічні дискусії в Україні у 20–30-х рр. ХХ ст.

91. Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.

92. Форми господарювання в аграрному секторі України в 20–30-ті рр. XX ст.

93. Економічні наслідки Другої світової війни для України.

94. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період хрущовської відлиги.

95. Господарський розвиток України в умовах командно-адміністративної системи (1965–1985).

96. Горбачовська перебудова як спроба трансформації радянської економічної системи.

97. Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період.

98. Формування основ національної системи господарства України в 90-х рр. XX ст. і відображення цих процесів в українській економічній літературі.

99. Основні напрямки реформування аграрного сектору України у 90-ті рр. XX ст.

100.Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. XX – початок XXI ст.).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного та підсумкового контролю: за обов’язкові та додаткові види робіт (до 60 балів), балів за екзамен та додаткових балів, за умови, що на екзамені студент набрав не менше 11 балів.

Якщо на екзамені студент набрав менше 11 балів, отже, отримав незадовільну оцінку (тобто 0 балів), загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю без врахування балів за додаткові види робіт.

До відомості обліку успішності вносяться сумарні результати в балах поточного контролю та екзамену (загальна підсумкова оцінка).

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в Полтавському університеті економіки і торгівлі (ПУЕТ) з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в національну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Таблиця відповідності результатів контролю знань за різними шкалами та критерії оцінювання з дисципліни

Сума балів за 100-бальною шкалою	Оцін- ка в ЕCTS	Значення оцінки ЕCTS	Критерії оцінювання	Рівень компе- тентності	Оцінка за національною шкалою
екзамен	залік

90–100	А	Відмінно	Студент виявляє особливі творчі здібності, без допомоги викладача знаходить і опрацьовує необхідну інформацію, вміє використовувати набуті знання та вміння для прийняття рішень у нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розкриває власні обдарування й нахили	Високий (творчий)	Відмінно	Зараховано
82–89	В	Дуже добре	Студент вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи та завдання у стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна	Достатній (конструктивно-варіативний)	Добре
74–81	С	Добре	Студент вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача й самостійно застосовувати її на практиці; контролювати власну діяльність; виправляти помилки, серед яких є суттєві; добирати аргументи для підтвердження думок
64–73	D	Задовільно	Студент відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання та розуміння основних положень; за допомогою викладача може аналізувати навчальний матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих	Середній (репродуктивний)	Задовільно
60–63	E	Достатньо	Студент володіє навчальним матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на репродуктивному рівні
35–59	FX	Незадовільно з можливістю повторного складання семестрового контролю	Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу	Низький (рецептивно-продуктивний)	Незадовільно	Не зараховано
1–34	F	Незадовільно з обов’язковим вивченням залікового кредиту	Студент володіє матеріалом на рівні розпізнання та відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів