Порядок і Критерії оцінювання знань

Поточне оцінювання знань студентів

Об’єктами поточного контролю є відвідування і робота сту­дентів на лекціях і семінарських заняттях, виконання домашніх завдань, написання модульних контрольних робіт (підсумкового тестування), робота з дистанційним курсом.

Під час вивчення дисципліни «Історія економіки та економіч­ної думки» студент, використовуючи навчальну літературу, кон­спект лекцій, повинен засвоїти теоретичний матеріал дисциплі­ни (основні поняття, категорії, особливості економічного роз­витку суспільства та еволюцію економічної науки тощо).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та умінь студента самостійно опрацьовувати та засвоювати певний навчальний матеріал, здатність осмислювати зміст теми чи роз­ділу, умінь публічно чи письмово представляти певний мате­ріал.

Поточний контрольздійснюється під час проведення лекцій­них, семінарських та індивідуально-консультативних занять, йо­го мета полягає у перевірці рівня та якості засвоєння студентом навчального матеріалу дисципліни.

Під час проведення семінарських занятьзастосовуються такі методи контролю, як перевірка готовності студентів з питань, визначених планом семінарських занять, виконання домашнього завдання (складання термінологічного словника), письмове скла­дання по кожній темі експрес-контролю (10–15 хвилин на тести або економічний диктант), обговорення дискусійних питань з окремих тем.

При проведенні індивідуально-консультативних занять здійс­нюється як контроль за опануванням студентами окремих прог­рамних питань, що передбачені для самостійного вивчення, так і контроль тих студентів, які мають поточну заборгованість із по­важних причин. Контроль здійснюється в усній або письмовій формі.

Обов’язковою формою самостійної роботи студентів є опра­цювання матеріалів дистанційного курсу навчальної дисципліни (вивчення лекційного матеріалу, виконання самостійних робіт, проходження тестових завдань для самоконтролю).

Для розвитку творчих здібностей і поглиблення знань, сту­дент може за власним бажанням виконати наукову роботу за те­матикою, визначеною викладачем. За умови якісного його вико­нання, без порушення термінів та успішному захисті нарахо­вуються додаткові бали.

Для поглибленого вивчення дисциплін студенти мають мож­ливість виконати додаткові види індивідуальних завдань, визна­чених викладачем.

Організація модульного контролю знань студентів

Під час виконання модульних контрольних робіт (підсумко­вого тестування) оцінці підлягають теоретичні та практичні зна­ння, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульна контрольна робота вико­ну­ється письмово на остан­ньому семінарському занятті відповідного модуля. Якщо сту­дент не з’явився на МКР, у відомості зазначається «не з’явився» і виставляється 0 балів. Студент, який із поважної причини не з’явився на МКР, зобов’язаний надати викладачу відповідний документ.

Перша модульна контрольна робота виконується за темами 1–5 навчальної дисципліни, друга – за те­мами 6–10. Кожна МКР включає в себе 3 завдання: теоретичне питання, тестові питання та термінологічний диктант. Кожна робота оцінюється в 10 балів.

З впровадженням в навчальний процес елементів дистанційно­го навчання, студенти мають можливість виконати модульні контрольні роботи в режимі дистанційного курсу навчальної дис­ципліни.

Зразок модульного контрольного завдання наводиться в до­датку В.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ
ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Змістовий модуль 1. Господарство та економічна думка суспільств періоду ранніх і становлення
сучасних цивілізацій

1. Предмет, методи та завдання дисципліни «Історія еко­номіки та економічної думки».

2. Етапи та напрями розвитку історії економіки та еко­но­мічної думки.

3. Критерії періодизації господарського розвитку суспільс­тва. Цивілізаційний підхід.

4. Основні етапи господарської еволюції первісного сус­пільства, їх характеристика.

5. Неолітична революція та її вплив на розвиток господар­ської сфери первісного суспільства.

6. Господарство суспільства трипільської культури.

7. Господарський розвиток і особливості економічної дум­ки ранніх держав Стародавнього Сходу.

8. Осьовий час і його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.

9. Господарство Індії в другій половині І тис. до н. е. та відо­браження його у праці «Артхашастра».

10. Господарський розвиток Китаю в осьовий час і його еко­номічна думка.

11. Економічний розвиток в Стародавній Греції.

12. Економічні погляди грецьких філософів Ксенофонта, Платона, Аристотеля.

13. Розвиток господарства в Стародавньому Римі.

14. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму в працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.

15. Основні риси економіки країн Західної Європи в середні віки.

16. Форми власності на землю (алод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль у становленні феодальної сис­те­ми господарства.

17. Пам’ятки соціально-економічної думки Середньовіччя. «Салічна правда», «Капітулярій про вілли».

18. Роль церкви у господарському та культурному житті се­ред­ньовічної Європи. Економічні погляди Хоми Аквінського.

19. Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин у Західній Європі.

20. Господарство та економічна думка Київської Русі.

21. Великі географічні відкриття та їх соціально-економічні наслідки.

22. Зародження мануфактурного виробництва в Західній Єв­ропі. Формування ринкових відносин.

23. Історичні передумови виникнення, сутність і основні етапи розвит­ку меркантилізму.

24. Особливості меркантилізму в різних країнах.

25. Основні закономірності розвитку ринкового господар­ства в країнах Західної Європи (друга половина ХVII – 60-ті рр. ХІХ ст.).

26. Буржуазно-демократичні революції, їх суть і значення для розвитку ринкової економіки.

27. Промислова революція та її особливості в різних країнах.

28. Зародження класичної школи в політичній економії в Англії і Франції (В. Петті, П. Буагільбер).

29. Економічна теорія фізіократів (Ф. Кене, А. Тюрго).

30. Розвиток ринкового господарства в Англії (друга поло­вина XVII – 60–ті рр. XIX ст.).

31. Економічна теорія А. Сміта.

32. Економічні погляди Д. Рікардо в епоху промислового пе­ревороту.

33. Економічні погляди Т. Мальтуса і Н. Сеніора. Завершен­ня класичної політичної економії у працях Дж. С. Мілля.

34. Особливості ринкового господарства у Франції (друга половина XVII – 60-ті рр. XIX ст.).

35. Особливості розвитку ринкового господарства в Німеч­чині (друга половина XVII – 60–ті рр. XIX ст.).

36. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Ф. Ліст про «індустріальне виховання нації».

37. Історична школа в Німеччині.

38. Марксистська економічна теорія. Основні проблеми «Ка­піталу» К. Маркса.

39. Особливості становлення ринкового господарства в США. Економічні погляди Г. Ч. Кері.

Змістовий модуль 2. Господарство та економічна думка суспільств у період розвитку світових цивілізацій і формування глобальної цивілізації

1. Структурні зміни в економіці провідних країн Заходу (Англія, Франція, Німеччина, США) в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

2. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.

3. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.

4. Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк).

5. Господарська система Англії на межі XIX–XX ст.

6. Формування неокласичної традиції в політичній еконо­мії. Кембріджська школа.

7. Причини швидкого економічного розвитку США напри­кін­ці XIX ст.

8. Американська школа маржиналізму Дж. Б. Кларк.

9. Економічне піднесення Німеччини в кінці XIX ст. та ви­ник­нення соціального напряму політичної економії.

10. Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі XIX – XX ст. Математична школа маржиналізму.

11. Економічні передумови та сутність аграрних реформ 1848 р. в Австрії та 1861 р. в Росії. Їх наслідки для України.

12. Особливості господарського розвитку України в поре­формений період (60–70-ті рр. XIX ст.) і їх відображення в пра­цях представників національної економічної думки.

13. Промисловий розвиток українських земель у другій по­ловині ХІХ ст. Виникнення акціонерних товариств і монополій.

14. Зародження і розвиток кооперативного руху в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

15. Особливості формування фінансово-кредитної системи в Україні в кінці ХІХ ст.

16. Особливості розвитку економічної думки в Україні в ос­танній третині XIX ст. – початку ХХ ст.

17. Марксистська течія в українській економічній думці. М. Зібер.

18. Проблеми ринкового розвитку у працях І. Вернадського, С. Подолинського.

19. Київська психологічна школа.

20. Економічна теорія М. Туган-Барановського.

21. Економіко-математичні дослідження Є. Слуцького.

22. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку XX ст.

23. Економічні наслідки Першої світової війни.

24. Відображення державно-монополістичних тенденцій у теоріях імперіалізму (Дж. А. Гобсон, Р. Гільфердинг, В. І. Ленін).

25. Теорії монополії та конкуренції Дж. Робінсон, Е. Чем­берлена, Й. Шумпетера.

26. Світова економічна криза 1929–1933 рр. і її вплив на роз­виток капіталістичних країн.

27. Теоретична система і економічна програма регулювання економіки Дж. Кейнса.

28. Особливості реформування економіки в Німеччині в 30-х рр. ХХ ст.

29. Виникнення й загальна характеристика неолібералізму.

30. Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.

31. Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена.

32. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Р. Коммонса.

33. Кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм В. Міт­челла.

34. Економічні аспекти Другої світової війни (причини, ме­то­ди воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).

35. Повоєнна стабілізація фінансово-грошової сфери у За­хідній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.

36. Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господар­сь­ких систем у 50–80-ті рр. XX ст.

37. Науково-технічний прогрес і його вплив на розвиток сві­тової системи господарства.

38. Наднаціональні організації та їх вплив на національні госпо­дарства.

39. Поглиблення світових криз в 70–80 рр. ХХ ст., їх при­чи­ни та наслідки.

40. Неоконсервативні реформи державного регулювання: тет­черизм та рейганоміка. Особливості реалізації ідей монетаризму.

41. Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації сві­тового господарства наприкінці XX – на початку XXI ст.

42. Передумови, суть і наслідки інформаційно-технологічної революції кінця XX – початку XXI ст. та її відображення в су­часній економічній думці.

43. Кейнсіанство та неокласичний синтез.

44. Неоінституціоналізм.

45. Теорії трансформації капіталізму.

46. Теорії «індустріального суспільства».

47. Концепції футурології.

48. Загальна характеристика етапів становлення адміністра­тивно-командної економічної системи та її відображення у пра­цях українських економістів (1917–1991 pp.).

49. Політика «воєнного комунізму» в Україні.

50. Нова економічна політика та її наслідки для України.

51. Економічні дискусії в Україні у 20–30-х рр. ХХ ст.

52. Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-еконо­мічні наслідки.

53. Форми господарювання в аграрному секторі України в 20–30-ті рр. XX ст.

54. Економічні наслідки Другої світової війни для України.

55. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період хрущовської відлиги.

56. Господарський розвиток України в умовах командно-ад­міністративної системи (1965–1985).

57. Горбачовська перебудова як спроба трансформації ра­дян­ської економічної системи.

58. Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період.

59. Формування основ національної системи господарства України в 90-х рр. XX ст. і відображення цих процесів в ук­раїнській економічній літературі.

60. Основні напрямки реформування аграрного сектора Ук­раїни у 90-ті рр. XX ст.

61. Роль державної економічної політики у становленні рин­кової економіки в Україні (90-ті рр. XX – початок XXI ст.).

Критерії оцінювання поточних знань студентів денної (заочної) форми навчання

Дата добавления: 2015-05-23