Сутність переяславсько-моск. угоди

Выйсько запоріжське

Запорізька січ – козацька республіка

УТВОРЕННЯ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ - ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ

Протягом XVI – XVIII ст. Запорозька Січ мала ознаки держави: вона контролювала величезну територію степової України, мала свій уряд, військово-адміністративний устрій, власний суд, самостійні дипломатичні відносини з іншими країнами.

Запорозька Січ відрізнялася від більшості тогочасних феодальних держав. Замість феодального примусу, який ґрунтувався на закріпаченні й примусовій праці, у ній утвердилися принципи найманої праці. За внутрішнім устроєм козацька держава була своєрідним військовим товариством.

Територія козацької держави називалася Землями Війська Запорозького або Вольностями Війська Запорозького й простягалася від Південного Бугу на заході до Кальміусу в Надазов`ї на сході. На півночі її межа пролягала по річках Орелі (на Лівобережжі) та верхів'ях Інгулу й Інгульця (На Правобережжі).

Влада в козацькій державі

Уся повнота влади в козацькій державі належала Січовій (Військовій) Раді, яка обирала козацьку військову старшину.

СІЧОВА ВІЙСЬКОВА СТАРШИНА

Відала всіма військовими, адміністративними, судовими і навіть духовними справами Війська Запорозького Низового

Кошовий отаман суддя писар осавул

Кошовому отаману належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі.

Військовий суддя - друга після кошового особа у владній ієрархії Січі.

Військовий писар відав усім діловодством.

Осавул слідкував за порядком у Січі.

КОЗАЦЬКА СИМВОЛІКА

Герб Війська Запорозького - постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, - виник у другій половині XVI ст. Законної сили він набрав за короля Стефана Баторія 1578 р. Але й попередні козацькі формування, напевно, мали власну символіку. Щоправда, відомості про неї до нашого часу не дійшли. Згаданий герб уперше зображено на печатці Війська Запорозького 1595 р., за гетьманування Григорія Лободи. Упродовж усього існування козацтва цей головний символ залишався незмінним. Він зображався на головних печатках Війська Запорозького та Гетьманщини, на

прапорах, портретах, іконах, у рукописах і друкованих виданнях.

Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманом Богданом Хмельницьким у місті Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою.

1654 р – березневі статті,передбачали 11 пунктів(гетьмана й старшину козаки обирають на раді, кількість козацького війська – 60 тис осіб, Україна сплачує данину до царської скарбниці, непорушні права та вольності всіх станів українців, у києві і чернігову розміщується московське військо на чолі зх. Воєводами...

Значення: у міжнародних відносинах договір засвідчував право україни на відокремлення від польщі, був виявом міжнародного визнання самостійності укр. держави; договір давав змогу зберегти самостійність щойно створеної укр. гетьманської держави; гетьманський уряд дістав можливість довести до переможного завершення війну проти речі посполитої, завершити возз’єднання всіх українських земель під своєю владою.

Дата добавления: 2015-05-23