Червня 1917 р. на підставі І Універсалу було створено Генеральний Секретаріат на чолі з В.Винниченком

Травня 1917 р. відбувся І Український військовий з’їзд у Києві, на якому було обрано Тимчасовий Український військовий генеральний комітет при УЦР на чолі з С.Петлюрою.

Травень-червень 1917 р. – УЦР (делегація на чолі із В.Винниченком) веде переговори із Тимчасовим урядом Росії щодо питань автономії України. Але тимчасовий уряд не визнав УЦР за організацію, яка виражає волю українського народу. Тому слід зачекати рішення Всеросійських Установчих зборів.

4. І ТА ІІ УНІВЕРСАЛИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

I Універсал -23 червня 1917 - II Всеукраїнському Військовому З'їзді - "До українського народу, на Україні й поза її сущому" - відповідь УЦР Тимчасовому Уряду на його негативне відношення до автономної України.

- проголошення автономії України;
- УЦР визнавалася вищим державним органом влади до скликання Всенародних українських зборів;
- заклик населення створювати на місцях підпорядковані УЦР органи влади;
- створення української державної скарбниці.

(Автором першого, другого та третього універсалів УЦР був В.Винниченко)

Проголошенням І Універсалу УЦР, по суті, здійснила відновлення, відродження української державності, але не як самостійної, а як автономної у складі Росії.

Тимчасовий уряд, консервативні кола Росії засудили І Універсал, оголосивши його виявом сепаратизму. Незважаючи на негативне ставлення до національного руху, Тимчасовий уряд змушений був шукати угоди з УЦР. 29 червня 1917 р. до Києва прибула делегація міністрів Тимчасового уряду на чолі з О. Керенського. Найголовнішим для українців було те, що Тимчасовий уряд зобов'язувався визнати УЦР державним органом негайно, не чекаючи Установчих Зборів.

З липня 1917 р. УЦР опублікувала компромісний текст II Універсалу:

- відмова УЦР від проголошення автономії України до Всеросійських Установчих зборів;
- прийнято рішення про розробку законопроекту автономії України;
- визнання Тимчасовим урядом УЦР вищим органом влади в Україні;
- затвердження складу Генерального Секретаріату Тимчасовим урядом;
- формування українських військових частин під контролем російського командування;
- делегування до Центральної Ради представників національних меншин.

5. ТРЕТІЙ УНІВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ І ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
У РЕЗУЛЬТАТІ ПРОТЕСТУ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕННЯ ВЛАДИ БІЛЬШОВИКІВ У ПЕТЕРБУРЗІ, УЦР 20 (7) ЛИСТОПАДА 1917 Р. ПРОГОЛОСИЛА ІІІ УНІВЕРСАЛ:
- 7 листопада 1917 p. на засіданні Малої Ради УЦР, виконуючи волю українського народу, проголошення Української Народної Республіки (УНР). УНР як демократична правова держава створювалася в межах федеративної Росії.;
- УЦР – вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий орган УНР до установчих зборів;
- третім універсалом проголошувалася програма соціально-економічних перетворень;
- скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні та інші землі нетрудових господарств;
- земля – власність народу і має перейти до нього без викупу (до Установчих зборів землею порядкували земельні комітети, обрані народом);
- введення 8-годинного робочого дня;
- підтримка мирних переговорів для завершення Першої світової війни;
- скасування смертної кари; амністія політичним в’язням;
- проголошення демократичних прав і свобод;
- визнання права національних меншин на автономію;
- вибори до Установчих зборів призначалися на 27 грудня 1917 р.
Проголошення Української Народної Республіки стало актом великої історичної ваги: український народ після тривалого поневолення заявив про відродження власної держави.

6. IV УНІВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ТА ЙОГО ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
11 січня Мала Рада ЦР прийняла ІV-й Універсал:
1) проголошувалася незалежність, суверенність УНР; 2) стверджувалося, що Україна хоче жити в мирі з усіма сусідами, але жоден з них не має права втручатися в її внутрішні справи; 3) демобілізувати армію, яка по укладенню миру буде замінена міліцією; 4) всю землю роздати селянам без викупу на початку весняних робіт; 5) націоналізувати ліси, води і підземні багатства краю; 6) проголошувалося, що держава бере під свій контроль усі банки; 7) ставилося завдання найближчим часом скликати Українські Установчі Збори, що схвалять Конституцію УНР.
Після прийняття IV Універсалу Ген. Секретаріат було перейменовано на Раду Народних Міністрів, головою якої обрано В. Винниченка.

Прийняття Унів. означало остаточний розрив з імперським центром.
Одним з найголовніших завдань, які потребували вирішення в найближчий час і знайшли своє відображення в Універсалі, було укладення миру з Німеччиною та її союзниками. У день проголошення IV Універсалу Центральна Рада прийняла Закон про національно-територіальну автономію. Лише проголошення незалежності могло вивести країну на шлях самостійної міжнародної політики. Цій меті служив IV Універсал Центральної Ради.
Прийняття Універсалу стало визначною подією в житті українського народу. Тривалий шлях боротьби завершився логічним результатом: проголошенням незалежності. Хоча в той час не вдалося відстояти самостійну українську державу і добра нагода відродження і закріплення своєї державності зазнала краху, але ідея самостійної соборної України жила в умах кращих представників українського народу, надихала їх на боротьбу за незалежну Україну. Саме в цьому полягає головне історичне значення IV Універсалу Центральної Ради.

7. В УКРАЇНІ. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА П. СКОРОПАДСЬКОГО

29 квітня 1918 р. за підтримки німецько-австрійських військ відбувся державний переворот, який призвів до повалення влади УЦР і встановлення гетьманату П.Скоропадського.

Особ-ті внутр. політики Скоропадського:

- відновл-ня поміщ. землеволодінь, укріп. приват. вла-ті, свобода торгівлі

- придушення робочих і соціаліст рухів на У

- заборона соціаліст газет, запров-ня цензури

- придуш-ня селян повстань

- створення власних адмін.. органів

- спроба утворити укр. армію – гвардійська Сердюцька девізія та Галицько-Буковин. курень січових стрілців.

- українізація шкіл

- відкрито 2 ВНЗ

- у лист 1918 відкрито Академію наук (Вернадський)

- основано галереї мистецтв, гос. архів

Скоропадському вдалося стабілін-ти фінанси сист. в У.
Зовнішні відносини

- установлення дипломатичних відносин з 12 країнами;
- пронімецька орієнтація;
- 12 червня 1918 р. підписання перемир’я з радянською Росією;
- дипломатична боротьба за повернення українських територій, які залишилися за межами Української держави;
- 14 листопада 1918 р. проголошення грамоти П.Скоропадського, у якій ішлося про відмову від самостійної Української держави на користь Усеросійської федерації народів. Тобто майбутнє України П. Скоропадський вбачав у складі небільшовицької Російської федерації.

8. УКРАЇНА У ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УНР
В умовах кризи гетьманського режиму П. Скоропадського, що особливо загострилася восени 1918 р., в Україні активізувалися сили, які виступали за відновлення УНР і усунення від влади консервативних елементів.

Прихід Директорії до влади у грудні 1918р. започаткував нову добу в розвитку національно – демократичної революції – добу Директорії УНР.

Директорія була урядом соціального спрямування. Прийшовши до влади, вона розгорнула активну державотворчу діяльність.

Внутрішня політика Директорії

- 26 грудня 1918 р. – проголошення Декларації з програмою Директорії;
- відновлення УНР;
- Директорія виконувала роль тимчасової верховної влади до скликання Трудового конгресу України;
- встановлення в Україні національного варіанту радянської влади;
- передача законодавчої влади Трудовому конгресу України (23-28.01.1919 р.) – вищому тимчасовому законодавчому органу УНР у період Директорії УНР;
- створення уряду – Ради народних міністрів на чолі з В.Чехівським;
- 13 лютого 1919 р. главою Директорії стає С.Петлюра і Директорія еретворюється фактично на особисту диктатуру С. Петлюри.

Також було ухвалено новий земельний закон про передачу поміщицької землі селянам без викупу. Землевласники і підприємці позбавилися політичних, а саме, виборчих прав. З 21 по 29 січня 1919р. працював Трудовий конгрес, який: визнав за Директорією право призначати членів Ради народних міністрів, видавати закони,

Зовнішньополітична діяльність Директорії УНР

- Наприкінці 1918 р. війська Антанти починають окупацію Півдня України. Антанта погоджується визнати Директорію УНР за умов підпорядкування її військ російському генералу А.Денікіну. Директорія не погоджується. Спроба Директорії витиснути війська Антанти з України зазнала поразки.

- Відновлена в листопаді 1918 р. Польська держава на чолі з Ю.Пілсудським висуває територіальні претензії до України, західноукраїнські землі були окуповані поляками.

- Радянська більшовицька Росія не визнала владу Директорії в Україні, що призвело до другої війни Радянської Росії проти УНР:

13 листопада 1918 р. – анулювання Радянською Росією Берестейського мирного договору

5 лютого 1919 р. радянські війська ввійшли до Києва, Директорія переїхала до Вінниці. Протягом лютого-квітня 1919 р. війська Директорії були розбиті. В Україні була вдруге встановлена радянська влада.

9. ЗЛУКА УНР І ЗУНР, ЇЇ ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
19 жовтня 1918 р- день проголошення на західноукр.землях держави, що пізніше
дістала назву Західноукр. Народна Республіка. Внутр. політика:

Було запроваджено 8-годинний робочий день, оголошено про початок аграрної реформи. Національні меншини дістали широкі права, їхнім представникам у майбутньому парламенті було обіцяно 30% депутатських місць.

Зовніш. політика:

З перших днів свого існуван. Республ.опинилася в стані війни з Польщею. Спроби добитися міжнар. визнання ЗУНР закінчилися невдачею. Представники Антанти натомість визнали права Польщі на окупацію Сх. Галичини.

Акт злуки: Ініціатором об'єднання виступила ЗУНР, яка опинилась у тяжкому становищі перед обличчям польської та румунської агресії.
Керівники ЗУНР і УНР пішли на переговори про створення єдиної держави. 22 січня 1919 р. у Києві на площі біля Софійського собору було проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР. ЗУНР дістала назву Західна область УНР (ЗО УНР) і одержала повну автономію.
Проте до справжнього об'єднання справа не дійшла. Через декілька днів після проголошення злуки Директорія змушена була покинути Київ під ударами Червоної Армії. На плечі ЗОУНР ліг весь тягар війни з Польщею. Акт фактично перестав бути чинним, і наприкінці 1919 р. Євген Петрушевич його денонсував. Як зраду сприйняли галичани переговори уряду УНР з Польщею навесні 1920р.
Незважаючи на невдачу, Акт 22 січня 1919 р. має велике історичне значення як факт реального об'єднання українських земель у єдиній соборній державі.

10. БІЛЬШОВИЦЬКА АГРЕСІЯ ПРОТИ УНР

12 грудня (30 листопада) 1917 р. війська УЦР роззброїли військові частини більшовиків у Києві; спроба більшовиків установити контроль над Києвом провалилася.

17 (4) грудня 1917 р. Більшовики (В.Ленін та Л.Троцький) видали «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради»:

- більшовики визнавали УНР;
- вимагали припинити роззброєння більшовицьких загонів, не пропускати війська на підтримку антибільшовицького повстання…
- у разі невиконання вимог, Рада Народних Комісарів (Раднарком) вважатиме УЦР у стані війни.

Генеральний Секретаріат відхилив ультиматум і почав готуватися до війни з більшовицькою владою Росії.

17 (4) грудня 1917 р. під тиском більшовиків відкрився І-й Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, солдатських і селянських депутатів у Києві. Проте делегати з’їзду підтримали УЦР, у результаті більшовики демонстративно залишили з’їзд і переїхали до Харкова.

29 (16) січня 1918 р. – бій під Крутами між радянськими військами на чолі із М.Муравйовим та загоном українських добровольців, до складу якого входило 500 студентів, на чолі з сотником В.Омельчинком. Українські війська були розбиті.

29 (16) січня 1918 р. – більшовицьке повстання в Києві на заводі «Арсенал». Повстання було придушене військами УЦР.

8 лютого (26 січня) 1918 р. – більшовицькі війська М.Муравйова захопили Київ. Керівники УНР переїхали у Житомир.

11. ПОЛІТИКА БІЛЬШОВИКІВ В УКРАЇНІ У 1919 Р. “ВОЄННИЙ КОМУНІЗМ”
Протягом зими-весни 1919 р. над територією України (за винятком Надзбруччя і західних областей) знову було встановлено радянський контроль. Радянська влада в Україні будувалася відповідно до зразків, що утвердилися в радянській Росії. На місцях влада належала місцевим радам. 10 березня 1919 р. третій з'їзд Рад прийняв Конституцію УСРР і тим самим узаконив в Україні радянську владу.
Конституція закріплювала диктатуру пролетаріату, відміну приватної власності і позбавлення виборчих вправ експлуататорських класів. Пролетарський характер держави закріплювала непропорційна система виборів депутатів.
«Воєнний комунізм» – це соціально-економічна політика більшовиків в УСРР у 1919-1920 рр., що була реакцією більшовиків на умови громадянської війни, тому являла собою вимушені, тимчасові, насильницькі заходи з метою переходу до комунізму.

Сільське господарство:

- продрозкладка (вилучення надлишків продовольства);
- державна монополія на хліб;
- формування продзагонів для вилучення продовольства у селян.

Дата добавления: 2015-05-23