Ранній меркантилізм і його особливості

Меркантилізм - це направлення економічної думки, прибічники якого бачили у зовнішній торгівлі джерело багатства в результаті здійснення активного торгового балансу (перевищення експорту над імпортом товарів).

У Західній Європі меркантилізм зародився вже у 15 столітті. Головною передумовою генезису меркантилізму було зародження капіталізму та розклад феодалізму.

Виникнення капіталістичного способу виробництва у країнах Західної Європи відносять до 16 століття. До цього періоду в окремих містах узбережжя Середземного моря можна було спостерігати лише деяке зародження капіталістичних відносин. Велике значення для формування капіталістичного способу виробництва, мало первісне нагромадження капіталу.

Значно прискорило розвиток капіталістичного виробництва виникнення світового ринку. Він почав формуватися в результаті великих географічних відкриттів 15–16 ст. Роздроблені виробники не були в змозі задовольняти попит, що зростав, на промислові товари. З’явились великі майстерні, які працювали під контролем власників (проста кооперація). Розвиток розподілу праці обумовив перетворення майстерень у мануфактури.

Далі слід відзначити, що в цей час зросло значення торгового капіталу. Світова торгівля призвела до зосередження величезних багатств окремих осіб, перш за все, купців і монопольних торговельних компаній.

Поряд з новими економічними відносинами з’явилась і нова теоретична школа – школа меркантилістів (від італійського mercante – купець). Окрім зазначеного вище, вивченню і узагальненню явищ економічного життя сприяла ліквідація монополій церкви у сфері ідеології, зростання наукових знань.

Необхідно звернути увагу на ту обставину, що меркантилізм виник на основі узагальнення первісного нагромадження капіталу. Меркантилістські методи застосовувались державою для розвитку мануфактурної промисловості, для вирішення виникаючих проблем. Вчення захищало торговця, і тому Голандія в результаті розквіту та збагачення за рахунок розвитку судноплавства, зовнішньої торгівлі та колоніальної експансії, була проголошена ідеалом меркантилізму. Тобто меркантилізм не був випадковим явищем в історії економічної думки. Він був однозначно і теорією, і керівництвом до дії тогочасного суспільства.

Відповідно до меркантилістів:

багатство – це гроші, а гроші – це золото та срібло

товар має вартість, так як він купується за гроші

джерелом багатства є зовнішня торгівля.

Меркантилізм належить епосі, коли домінувала торгівля, і великі гроші приносила зовнішня торгівля.

Меркантилістська концепція багатства:

багатство це гроші

виробництво створює умови для росту багатства і тому його потрібно розвивати

джерелом багатства є зовнішня торгівля

прибуток утворюється в сфері обігу, тому що товари продаються по вищій ціні, ніж купуються. Таким чином ціна продажу більша за ціну купівлі.

джерелом збагачення є тільки зовнішня торгівля. Національна торгівля не збільшує національного багатства, але може забезпечити процвітання окремих осіб.

баланс зовнішньої торгівлі повинен бути активним, тобто імпорт повинен бути менший за експорт

Головні напрямки політики меркантилізму.

Сприяння збільшенню виробництва товарів для експорту, за рахунок розвитку промисловості, особливо мануфактурної.

Активний протекціонізм, що захищав власного виробника, “охороняв” національний ринок від імпортних товарів. Це ставало можливим в результаті підтримки експансії торгового капіталу, особливо при сприянні створення монопольних торговельних компаній. Логічним наслідком цих дій держави з’явився ще один напрямок політики меркантилізму – розвиток судноплавства та захват колоній.

Необхідність мати кошти для реалізації цієї політики призвало до різкого підвищення податків.

Розглядаючи суть меркантилізму, слід зазначити, що у своєму розвитку він пройшов дві стадії.

Перша стадія - ранній меркантилізм (16 століття), пов’язаний з утвердженням монетарної системи (монетаризм).

Дата добавления: 2015-05-23