З0.Політика обмеження автономного устрою Гетьм. в XVIII ст. Ліквідація автономії укр

Іван Мазепа прагнув об’ днати в єдиній державі всі українські землі-Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя, Слобожанщину. Він передбачав побудову на україні станової держави Західноєвропейського зразка із збереженням традиційного козацького устрою. Гетьман підписав новий договір з Москвою-„ Коломацькі статті”., які закріплювали автономію України.Як представник Гетьманської держави І. Мазепа часто був учасником переговорів між Москвією, Кримським ханством, Османською імперією та Річю Посполитою.Щирим прихильнтком Москви гетьман залишався доти, доки Петро1 не почав ламати основи української автономії.

З 1700 р. Росія веде війну з Швецією за вихід до Балтійського моря. У цю війну була втягнута й Україна. Український гетьман зважився на проведення переговорів з королемШвеції Карлом 12 з метою створення українсько-шведського військово-політичного союзу, після того як дізнався про намір московського царя Петра 1 ліквідувати політичну автономію України.Цьому сприяло різке зростання податкових, військових та інших товарів, яких зазнавала Гетьманщина під час Північної війни з боку московської адміністрації, а також вимога царського уряду повернути Правобережну Україну до складу Речі Посполитої. Крім того І.Мазепа прагнув забезпечити незалежність України у випадку перемои в ній шведів, відповідно укладено договір між двома сторонами. У жовтні 1708р. шведська армія вступила на україхнські землі. Такий розвиток подій змусив І.Мазепу відкрито перейти на сторону шведів і об’єднатися з ними для ведення війни з Москвою. Відсутність більшої частини козацьких військ ні Україні., жорсткість царських репресій та інші причини не дали можливости гетьману надати шведам суттєвої допомоги. Після цього гетьмана було знято з посаді. Новим гетьманом з наказу Петра 1 було обрано Івана Скоропадського. Україна була поділена на дві частини- одну меншу, яку купувало шведське військо, і другу-більшу, яка перебувала під владою гетьмана Скоропадського, фактично Москви. Пізніше армія Карла 12 перестає існувати. Шведський король разом з Мазепою тікає до Туреччини, де 22 серпня 1709р. помирає у м.Бандерах. Причинами провалу гетьманських планів були – переоцінка сил шведів, вузькість соціальної бази руху, деморалізація українського суспільства внаслідок жорстких репресій.

На кінець 17 ст після відвоювання поляками правобережжя та утвердження автономії війська Запорізького, під безпосередньою зверхністю гетьманів лишалося близько третини території, що колисьбула підвладна Хмельницькому- ще десь 1/ 6 сучасної площі Укр. Цей Лівобережний край українці називали Гетьманщиною, а московити- Малоросією. До неї входило 10 полків(Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький, Київський, Гадяцький, переяславський, Лубенський, миргородський, Полтавський.. Землеволодіння польських магнатів і шляхти було ліквідоване і одночасно фільваркова панщинна система господарства. Великими землевласниками стали гетбмани та старшинська верхівка.Зросли землеволодіння церкви та монастирів. Одночасно зросла залежність селян від старшин, збільшувалися їхні повинности, погіршилося становище рядових козаків. Основною галуззю економіки залишалося сільське господарство, насамперед землеробств, будувалися млини. Міські торги та ярмарки сприяли формуванню територіальних ринків, а згодом і всеукраїнського ринку. Зміни у суспільному устрої сприяли зростанню міст.Нйвищим органом законодавчої влади формально залишалися загальні військові Ради, де вирішувалися всі найважливіші питання життя держави. Однак, з часом їх значення та роль істотно підупали. Усі військово-політичні, судово-адміністративні та фінінсові функції зосереджував в своїх руках гетьман. Він роздавав землі, вершив суд, затвержував на посадах полкову та сотенну старшину. У своїй діяльності гетьман спирався на генеральну старшину- обозного, суддю, писаря, осавула, хорунжного та ін. У структурі державних установ центральне місце займала Генеральна військова канцелярія, яка реалізувала універсали та розпорядження гетьмана. Найвищим судовим органом України був Генеральний військовий суд. Уся територія Гетьманщини поділялася на полки, що в свою чергу складалися із сотень. Спершу полковники та сотники обиралисяю Пізніше їх почав назначати гетьман і царській уряд. У межах окремих сіл організовувалися курені, очолювані отаманами. Усі поточні справи на території полку чи сотні вирішували полкові чи сотенні канцелярії

Дата добавления: 2015-05-23