Реформи 60-70-х років XIX ст. Розвиток України в пореформений період. Національно просвітницький рух

Національно просвітницький рух. Кирило-Мефодіївське братство: програма і діяльність.

Кирило-Мефодіївське товариство - українська таємна політична організація, що виникла в січні 1846 р.у Києві. Ініціаторами створення братства були вчитель з Полтави Василь Білозерський, службовець канцелярії Київського генерал-губернатора Микола Гулак, професор Київського університету Ми­кола Костомаров, письменник Пантелеймон Куліш, етнограф Опанас Маркевич.

У квітні 1846 р. до братства приєднався Тарас Шевченко. Восени 1846 р. загальна кількість членів братства, за даними слідства, становила 12 осіб. Організацію назвали іменами відомих слов'янських про­світителів Кирила й Мефодія, чим засвідчили просвітницькі, гу­маністичні наміри й прагнення знайти шлях поліпшення долі ук­раїнського та інших слов'янських народів через утвердження со­ціальних ідеалів християнства - справедливості, свободи, рівності, братерства, а також релігійну спрямованість братства. Програмні положення Кирило-Мефодіївського брат­ства були викладені у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св.Кирила і Мефодія», ос­новним автором яких був М. Костомаров, та у «Записці», напи­саній В. Білозерським. Вони, зокрема, передбачали: створення демократичної федерації рівноправних слов'янських республік; знищення царизму і скасування кріпосного права та станів; ут­вердження в суспільстві демократичних прав і свобод для грома­дян; досягнення рівності у правах на розвиток національної мови, культури та освіти всіма слов'янськими народами. Братчики вели активну громадсько-політичну діяльність: вони поширювали ідеї товариства через розповсюдження його про­грамних документів, прокламацій («До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»), творів Т. Шевченка; займалися науковою працею й виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, у яких проповідували свої погляди; піклувалися про розвиток на­родної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, напи­сання й видання нових. Кирило-Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців. У березні 1847 р. за доносом провокатора діяльність організації була викрита, а її члени заарештовані. Найтяжче було покарано Т. Шевченка - віддали в солдати Оренбурзького корпусу із забороною писати і ма­лювати. На трирічний термін було ув'язнено у Шліссельбурзьку фортецю М. Гулака. Значення Кирило-Мефодіївського братства полягає в тому, що воно вперше розробило широку політичну програму національ­но-визвольного руху

Дата добавления: 2015-05-23