Острозька угода 1670 р

Корсунська угода 1669 р.

Глухівські статті 1669 р.

Глухівські статті 1669 - договір, підписаний 16.3.1669 у м. Глухові між гетьманом Лівобережної України Л. Многогрішним і московським урядом. Наростання національно-визвольної боротьби в Україні, політика гетьмана Правобережної України П. Дорошенка і позиція Д. Многогрішного примусили московський уряд скасувати умови Московських статей 1665 і піти на поступки при укладанні “Г.с.”. Складалися з 27 пунктів. Договір декларував права України на основі Березневих статей 1654. - За “Г..с.” московські воєводи залишились лише в п'ятьох містах - Києві. Переяславі, Чернігові, Ніжині і Острі, де вони не мали права втручатись у справи місцевої адміністрації. Козацький реєстр встановлювався в розмірі ЗО тис. чоловік. Гетьман мав право утримувати 1 тис. чол. найманого війська. Податки збирались виключно козацькою старшиною. Одночасно гетьману заборонялось вступати в зносини з іноземними державами. Значно обмежувався перехід селян у козацтво. Г.с. в цілому були спрямовані на обмеження державних прав України московським урядом.

Корсунська угода 1669 — договір, підписаний у м. Корсуні між гетьманом Правобережної України Петром Дорошенком і турецьким урядом.

Намагаючись нейтралізувати ворожі дії Криму і здобути допомогу в боротьбі проти Речі Посполитої і Московського царства, Дорошенко восени 1669 року уклав союзний договір із Османською імперією. Цей союз був затверджений Генеральною Військовою Радою 10-12 березня 1669 року в Корсуні.

1669 року Дорошенко отримав від турецького султана Мехмеда IV титул бея українського санджаку^[1][2]. На думку історика Наталії Яковенко основою воєнно-політичного союзу стала угода, підписана 18 років тому (у 1651) між Богданом Хмельницьким і турецьким султаном^[3]. За цим старим договором:

· територія Української держави мала охоплювати землі від Перемишля до Путивля;

· підтверджувалося право вільного вибору гетьмана, який обирався довічно;

· українська православна церква зберігала автономію у складі константинопольського Патріархату;

· українське населення звільнялося від сплати податків і данини на користь турецької казни;

· на українських землях турки і татари не мали права споруджувати мечеті і брати ясир;

· Туреччина і Кримське ханство не повинні були укладати мирних договорів з Польщею і Московією без згоди гетьмана;

· султанські грамоти, які стосувалися України, мали писатися турецькою та українською мовами.

Острозька угода 1670 — договір, підписаний 2 вересня 1670 у м. Острозі між гетьманом Правобережної України Михайлом Ханенком і польським урядом.

Умови:

· Проголошувалася «безпека, вольності й поваги на вічні часи» до православного духовенства

· Непорушність стародавніх військових вольностей стосовно будь­яких козацьких маєтків

· Збереження козацьких вольностей за вдовами померлих козаків

· Повна амністія тим козакам, які повертаються на службу до польського короля

· Вільне обрання козаками гетьмана із наступним його затвердженням королем. Заборона довіч­ного гетьманства

· Відмова козацтва від будь­яких протекцій монархів інших держав

· Військо Запорозьке за розпорядженням коронного гетьмана повинно негайно вирушати на від­січ ворога

· Заборона козакам приймати і відправляти будь­які посольства без дозволу короля

· Шляхта і духовенство мали право вільно і безперешкодно повернутися до своїх володінь

· Військо Запорозьке зобов’язувалося власними силами придушувати виступи проти підданства Речі Посполитої, карати і страчувати винних

Дата добавления: 2015-05-23