Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Коломацькі статті 1687 р




Умови договору

Вічний мир” 1686 р.

Вічний мир - Мирний договір про розділ Гетьманщини, укладений між Царством Російським і Річчю Посполитою в Москві 6 травня 1686. Текст договору складався з преамбули та 33 статей.

Перемир'я завершило російсько-польську війну, що тривала з 1654 року на території сучасних України та Білорусії.

Договір підтверджував постанови Андрусівського перемир'я 1667 року, крім такого: Київ уже назавжди визнавався приналежним Царству Російському з виплатою 146 000 рублів компенсації Речі Посполитої, яка також відмовлялася від спільного протекторату над Запорізькою Січчю.

З боку Речі Посполитої договір підписав воєвода познанський, дипломат Кшиштоф Гжімултовскій, з російської - канцлер і начальник Посольського наказу князь Василь Голіцин.

  • Річ Посполита визнавала за Російським царством Лівобережну Україну, Київ, Запоріжжя, Смоленськ і Чернігово-Сіверську землю з Черніговом іСтародубом.
  • Річ Посполита отримувала 146 000 рублів компенсації за відмову від Києва.
  • Північна Київщина, Волинь і Галичина залишалися у складі Речі Посполитої.
  • Південна Київщина і Брацлавщина від містечка Стайок до річки Тясмин з містами Ржищів, Трахтемирів, Канів, Черкаси, Чигирин та інші, тобто землі, сильно спустошені за роки війни, повинна була стати нейтральною територією між Царством Російським і Річчю Посполитою.
  • Річ Посполита зобов'язалась надати православним свободу віросповідання, а російський уряд обіцяло їх захищати.

Царство Російське анулювало попередні договори з Османською імперією та Кримським ханством і вступило в антитурецьку Священну лігу, а також зобов'язувалося організувати військовий похід проти Кримського ханства (кримські походи в 1687 і 1689 роках).

Хоча умови Вічного миру набували чинності відразу після підписання договору, Сейм Речі Посполитої ратифікував його тільки в 1710 році.

Наслідки

Договір закріпив за Царством Російським Смоленщину, Лівобережну Україну з Києвом, Запоріжжя і Сіверську землю з Черніговом і Стародубом. Висновок "вічного миру" відкривало можливість для об'єднання держав проти татаро-турецької агресії і стало основою російсько-польського союзу в Північній війні 1700-1721 років. Росія приєдналася до антитурецької "Священної лізі" - союзу Австрії, Речі Посполитої та Венеції.

Коломацькі статті — міждержавний договір, укладений 25 липня 1687 на річці Коломак (тепер це Коломацький район Харківської області) між новообраним гетьманом України Іваном Мазепою й козацькою старшиною, з одного боку, та московськими царями Іваном і Петром та царицею Софією, з другого. Договір складався з 22 пунктів (статей). В основу Коломацьких статей було покладено попередні українсько-московські договори, затверджені козацькими радами при обранні гетьманів Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича. Коломацькі статті, в основному, повторювали з деякими змінами текст Глухівських статей 1669 року та містили кілька нових пунктів.

Статті декларативно підтверджували козацькі права і привілеї, зберігали 30-тисячне реєстрове козацьке військо та компанійські полки. Однак, деякі зміни попередніх гетьманських статей і нові пункти (18-22) значно обмежували політичні права гетьмана та українського уряду. Гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина — скидати гетьмана. Козацька старшина зобов'язувалась наглядати і доносити на гетьмана царському уряду. Значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями. Гетьманському уряду заборонялось підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами. Гетьман зобов'язувався направляти козацьке військо на війну з Кримським ханством і Туреччиною. У гетьманській столиці — Батурині — розміщувався полк московських стрільців.

У 19-й статті перед гетьманом і старшиною ставилось питання про необхідність тісного державного об'єднання Гетьманщини з Московською державою і ліквідації національної окремішності українського народу за допомогою шлюбів малоросійського народу з великоросійським народом та інших можливих дій. Коломацькі статті стали наступним кроком на шляху обмеження державних прав Гетьманщини.

Останній пакт "Коломацьких статей" був присвячений дражливому питанню про "оренди". Український уряд не заперечував проти скасування "оренд", властиво, це була його пропозиція




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 2438; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.