Бучацький договір 1672 р

Бучацький мирний договір — мирний договір між Річчю Посполитою і Османською імперією, укладений 18(28) жовтня 1672 року в місті Бучачі. Договір підвів підсумок першого етапу польсько-турецької війни, у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з турками.

Війна розпочалась навесні 1672 року. Завдавши ряд поразок польським військам під командуванням коронного гетьмана Яна Собеського влітку 1672 року, турецько-українська армія на чолі з султаном Мехмедом IV і гетьманом Петром Дорошенком здобула фортецю Кам'янець-Подільський і розпочала наступ на Галичину. На початкувересня почалася облога Львова турецько-українськими військами. За цих умов польський уряд був змушений укласти Бучацький мирний договір.

За умовами договору:

· Подільське воєводство відходило до Туреччини. Вся територія східного та західного Поділля за Бучацьким договором відійшла до Османської Імперії (від Бучача і по Брацлав);

· визнавалася влада Петра Дорошенка на Брацлавщині і Південній Київщині. З цих земель виводилися всі польські залоги.

· Польща зобов'язувалася сплатити Туреччині контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тисяч злотих данини.

Такі були головні пункти Бучацької угоди. Польські історики називають її найганебнішою у всій історії Польщі.

У квітні 1673 року польський сейм відмовився затвердити Бучацький мирний договір, і польсько-турецька війна тривала до укладення Журавненського договору 1676 року.

Гетьман Петро Дорошенко не був задоволений із результатів турецької інтервенції. Всі подільські міста та містечка були пограбовані та зруйновані, тільки з подільської столиці було вивезено цінних речей на 100 возах до Стамбула. Були знищені всі церкви, головні з них перетворені на мечеті. Населення та шляхти на Поділлі майже не залишилось. Міщани та шляхта переселились на західні землі, сільське населення за Дніпро. Значна частина української території — західне та східне Поділля — стали просто турецькою провінцією, і Дорошенко мусів задовільнитися напівзруйнованими й спустошеними Брацлавщиною та Київщиною, де були цілі округи, готові у будь-яку мить від'єднатися від нього. Збереглися відомості, що Дорошенко був розчарований у турецькій протекціі взагалі, та рада старшин ухвалила не відступати від турецького султана, бо «тепер, крім султана, нікуди дітись».

Існує думка, що Бучацька угода була підписана турецьким султаном під липою, яка росте при дорозі на Південному масиві Бучача, про що повідомляє таблиця: «400-річна Золота липа, під якою у 1672 році був підписаний Бучацький мир з Туреччиною».

Дата добавления: 2015-05-23